Микола Горбачьов: Негативні очікування щодо якості пшениці зазнали краху

Президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов має понад 20 років досвіду роботи на аграрному ринку України. В рамках майданчику Grain Ukraine.Limited Edition поспілкувалися з експертом щодо якості нового врожаю та перспективних закордонних ринків збуту.

В Україні експертами висловлювалися певні негативні очікування щодо поганої якості зерна озимої пшениці через дощі. Жнива розпочались, що вже можна сказати?

-Негативні очікування щодо якості пшениць в зв'язку з дощами не виправдалися. Те зерно, яке зараз надходить - воно дуже високої якості. Навіть та пшениця, яка за українськими стандартами відповідає 4 класу, вона заходить з натурною масою (показник якості, який вказує на виповненість зерна – ред.) більше ніж 770 г/л, іноді і 800 г/л. Одночасно вміст протеїну є низьким, що не дає право називатися продовольчим зерном. Поки збираємо зерно з показником білку 9-10,5%. Звичайно, ми його відносимо до 4 класу, але в той же час, це дуже гарна пшениця.

Це по всіх регіонах така ситуація з якістю?

-Якщо взяти регіональний поділ, то традиційно Одеська область виробляє більш якісну пшеницю, ніж всі інші, так як через місцеві кліматичні умови рослини отримують більшу суму вегетативних температур. По українській класифікації навіть 11-12% білка - це вже третій або другий клас. В деяких вагонах зерна, які зараз заїжджають на термінали, трапляється показник 14% білка. Тому поки пшениця йде хорошої якості і ми не бачимо ніяких ризиків.

фото: прес-служба GRAIN UKRAINE

А що з зерном на західній Україні, де дощило більше?

-На західній Україні прибирання стартуватиме пізніше. Є побоювання, що в окремих районах може зустрічатися ураження фузаріозом. Але частка ураженого зерна в загальному обсязі буде становити лише 1-3%, і це попередні оцінки, бо зерно ще в полі. Сподіваюся, що в загальному валі зерна ми не помітимо вказаної проблеми.

Читайте також: Не платити двічі: як уникнути фальсифікату насіння та агрохімії?

Якщо сумарно скласти західні області, то вони виробляють близько 17-20% всієї пшениці. Якщо з цієї частини один відсоток виявиться ураженим грибковими захворюваннями, це не вплине істотно на загальну якість українського врожаю. Тому нашим покупцям переживати нема чого.

Чи очікуються зміни в напрямках експорту цього сезону?

-Здебільшого по напрямках експорту залишаться  ті  ж країни,  ті ж покупці, що й минулого сезону. Та ми будемо потроху розширювати географію. У минулому році ми відправили вперше в Еквадор пшеницю. Для нас Латинська Америка - це новий ринок.

Україна має величезний потенціал щодо зерна. Наші сільськогосподарські виробники продають за ринковими цінами зерно, адже ми пов'язані зі світовою економікою, і при цьому вони залишаються прибутковими, не субсидованими. При цьому середня врожайність у нас нижче, ніж у країн-конкурентів.

Думаю, що нарощуючи врожайність, підвищуючи ефективність використання землі як ресурсу, ми побачимо український хліб, випечений з українського зерна у всьому світі.

Багато говорять про переробку, які перспективи щодо цього в українського зерна?

-Ми можемо виробляти тільки борошно, але воно погано зберігається і транспортується. В ньому швидко поширюються шкідники. Окрім цього, в різних країнах відрізняються підходи до хлібопекарського виробництва.  

Ми всі знаємо лаваш, французький батон, чорний український хліб. В кожній країні істотні відмінності в рецептурі і традиційних сортах вживання хліба.

Звичайно, спиратися лише на експорт готової продукції в індустрії неможливо. Можна дещо наростити експорт борошна. Але якщо візьмемо до прикладу США, то вони експортували минулого року зерна на 16,5 мільярдів доларів і не вважаються країною, що розвивається. Україна посіла друге місце, ми експортували на 9,6 млрд доларів. Гадаю, у нас є шанс наростити цей показник.

Микола Горбачьов, Тарас Качка і Володимир Лапа на Grain Ukraine. Limited Edition (зліва направо). фото: прес-служба GRAIN UKRAINE

Деякі експерти не називають зерно сировиною, що скажете ви?

-Зерно не можна розглядати як виключно сировину. У найближчі 10 років зерно буде розглядатися  як інструмент світового впливу. Населення зросте на мільярд, а люди завжди хочуть їсти. Тому Україна, нарощуючи можливості виробництва, буде все більш впливовою країною, яка буде постачати продукти харчування всьому світу. Країна вже взяла на себе зобов’язання  на початку пандемії, коли більше 20 держав погодилися, що не будуть обмежувати експорт і торгівлю продовольством між собою. Україна стала одним з членів підписання такої угоди.

Читайте також: Хроніки поля: які врожаї уже зібрали в Україні та чого очікувати далі?

Яка найбільша проблема в зернотрейдерів сьогодні?

-Сама велика біль - це логістика. Ми вирощуємо зерна все більше, але в зв'язку з тим, що Укрзалізниця є державним підприємством, а не приватним, то в цьому полягає проблема її модернізації, поліпшення і ефективності. Якщо ми будемо використовувати модель приватно-державного партнерства, то в майбутньому зможемо покращити роботу Укрзалізниці до норм, які будуть задовольняти запитам зернового ринку. У цьому сезоні позитивних зрушень щодо функціонування залізниці немає, і ми зіткнемося з тими ж проблемами, які були щорічно.

Наскільки аграрії задоволені минулим зерновим сезоном і початком нового, на ваш погляд?

-Минулого року аграрії залишилися задоволені, отримали рекордний урожай зерна, більш 98 млн тон. Ціни були на достатньо високому рівні, який дозволив все зерно продавати з прибутком. І тому в рослинництві сільськогосподарські виробники мали гарні результати. Цьогоріч очікування позитивні, сезон стартував з цін, які вищі за минулорічні показники.