https://agravery.com./site/indexhttps://agravery.com./img/logo-x-100.gifhttps://agravery.com./site/indexukThu, 03 Apr 2025 10:26:00 +0300https://agravery.com./uk/posts/show/zamorozki-na-pocatku-kvitna-mozut-pidkoriguvati-agrovirobnici-plani-ukrgidrometeocentrhttps://agravery.com./uk/posts/show/zamorozki-na-pocatku-kvitna-mozut-pidkoriguvati-agrovirobnici-plani-ukrgidrometeocentrThu, 03 Apr 2025 10:26:00 +0300articleВ Україні триває заморозконебезпечний період. У першій декаді квітня очікується значне похолодання - зниження температури повітря до від’ємних значень та велика кількість опадів, що може дещо уповільнити проведення польових робіт та сівбу ранніх ярих культур.   Про це у своєму декадному огляді відзначили фахівці Укргідрометеоцентру, пише АПК-Інформ. Агрометеорологічні умови третьої декади березня в Україні були в цілому задовільними для відростання та укорінення озимих культур, їх подальшої вегетації, а також для початкового росту ранніх ярих зернових та зернобобових культур. Як зазначили фахівці, за рахунок теплої погоди відбувалося поступове накопичення ефективного тепла, але активного росту не відмічалося через низькі нічні температури. «Для проведення весняно-польових робіт погодні умови були сприятливими. На більшості площ верхній шар ґрунту ще був переважно добре зволожений, лише на окремих площах південних, Дніпропетровської, Вінницької, Хмельницької та Рівненської областей – слабо зволожений, місцями на Херсонщині – сухий. Проте на окремих площах Чернігівської області велика кількість опадів призвела до перезволоження верхніх шарів ґрунту», - йдеться у звіті.  https://agravery.com./uk/posts/show/eksport-ukrainskogo-nasinna-zris-u-sist-razivhttps://agravery.com./uk/posts/show/eksport-ukrainskogo-nasinna-zris-u-sist-razivThu, 03 Apr 2025 09:05:00 +0300articleУкраїна впродовж останніх 5 років збільшує експорт насіння зернових й олійних культур, водночас зменшуючи їх експорт. Зокрема, у грошовому вимірі продаж насіння за кордон за цей час виріс вшестеро, до $122 млн.. За словами завідувача відділу ННЦ «Інститут аграрної економіки» Олександра Захарчука, зменшення імпорту насіння насамперед пов’язане з можливістю виробляти кондиційне гібридне насіння іноземної селекції у межах України на нових сучасних іноземних насіннєвих заводах як для забезпечення внутрішніх потреб, так і на експорт. Крім того, скорочення загальних посівних площ через повномасштабну війну також позначилось на зменшенні споживання насіння, у тому числі й іноземного. Однак збільшення посіву деяких зернових та олійних, таких як жито, овес, сорго, льон, конопля та гірчиця, а також цукрових буряків та овочів, призвело до зростання протягом 2022-2024 років імпорту насіння цих культур. Згідно з прогнозними оцінками науковців ННЦ, у 2025 році та наступних роках існуючі тенденції щодо зростання експорту щорічно на 10-15% та стабілізації імпорту насіння сільськогосподарських культур у межах $350-400 млн.https://agravery.com./uk/posts/show/agrotrejd-rozpocav-posivnu-kampaniu-z-gircicihttps://agravery.com./uk/posts/show/agrotrejd-rozpocav-posivnu-kampaniu-z-girciciThu, 03 Apr 2025 08:20:00 +0300articleМинулого тижня Група «Агротрейд» розпочала сіяти гірчицю на полях Куп’янського району Харківської області. Загалом під цю культуру відвели майже 600 гектарів, інформує «ПроАгро Груп». «Гірчиця – культура, яка найкраще переносить погіршення погодніх умов, тому ми розпочали саме з неї. Окрім того, триває підсів ярої пшениці на ослаблених ділянках, відведених під озиму пшеницю. Зараз ґрунт добре піддається обробці, має достатню вологість, що сприяє якісному посіву. Тому ризиків для посівної кампанії наразі не бачимо», – розповів директор агропромислового департаменту «Агротрейду» Олександр Овсяник. Наразі на полях компанії задіяно дві сівалки та два культиватори. Наступним етапом стане паралельний посів соняшнику та кукурудзи, який запланований з 11 квітня. Завершити посівну кампанію «Агротрейд» планує до 10 травня.https://agravery.com./uk/posts/show/nibulon-zmensue-plosi-sonasnika-i-podvoue-posivi-soihttps://agravery.com./uk/posts/show/nibulon-zmensue-plosi-sonasnika-i-podvoue-posivi-soiWed, 02 Apr 2025 16:45:00 +0300articleДнями аграрний блок «НІБУЛОНу» розпочав посівну кампанію ярих культур. Цьогоріч сівбу ярих буде проведено на площі 36 тис. га, що відповідає площам, зайнятими під ярі торік, – 37 тис. га. Таку новину 1 квітня оприлюднила пресслужба компанії на своїй сторінці у Facebook. Як зазначалось, флагманською культурою «НІБУЛОНу» в сезоні 2025 р., як і торік, буде кукурудза. Крім того, вдвічі буде збільшено площі під соєю і вдвічі зменшено під соняшником. Це пов’язано з ціновими очікуваннями на товарні партії зерна цього року та прогнозуванням кращого економічного результату. «Насіння використовуємо ощадливо, з нормами висіву по кукурудзі 55–70 тис./га, сої 350–500 тис./га, соняшнику – 45 тис./га (Миколаївщина). Зокрема закладено та підготовлено до посівної 800 тонн насіння сої власного виробництва», - зазначили в повідомленні. Посівна соняшнику, яка через швидке підвищення температур і дефіцит вологи в ґрунті розпочинається раніше, ніж було заплановано, стартувала в Миколаївському кластері. Після 12 квітня в компанії планують розпочати сівбу кукурудзи на Черкащині й Поділлі. За сприятливих умов аграрії «НІБУЛОНу» розраховують закінчити процес уже до середини травня, адже є технічна можливість сіяти 2-2,5 тис. га на добу посіву на продуктивну добу. Розмірковуючи про ризики зі зниження врожайності, директор з агровиробництва «НІБУЛОНу» Олег Веселов зазначив, що наразі вологи в ґрунті в регіонах присутності «НІБУЛОНу» недостатньо, але є надія на квітневі і травневі опади, тому компанія розраховує на валовий збір ярих культур на рівні: кукурудза – 180 000 тонн, соя – 25 000 тонн, соняшник – 70 000 тонн.  Також у пресслужбі відмітили, що озимі культури на Миколаївщині наразі знаходяться в доброму й задовільному стані.https://agravery.com./uk/posts/show/ukrainski-soa-ta-goroh-gotuutsa-do-novih-pravil-eksportuhttps://agravery.com./uk/posts/show/ukrainski-soa-ta-goroh-gotuutsa-do-novih-pravil-eksportuWed, 02 Apr 2025 14:21:00 +0300articleРинок сої в Україні сьогодні переживає не лише зростання виробництва, а й активне переосмислення своїх стратегій — від переробки до експорту. Це підтвердила конференція Soybean and Meal Market, організована  27 березня в Києві ГС «Українська бобово-соева асоціація» та ІА «АПК-Інформ», що зібрала провідних гравців ринку, представників влади, аналітиків і трейдерів. У центрі уваги — перспективи експорту соєвого шроту до Китаю, виклики сертифікації під нову директиву ЄС, розвиток не-ГМО сегменту, а також внутрішня переробка як ключ до збільшення прибутковості аграрного бізнесу. Додана вартість має залишатися в Україні Відкриваючи конференцію, заступниця міністра аграрної політики та продовольства України Оксана Осьмачко наголосила: держава розглядає сектор як один із пріоритетних для створення доданої вартості всередині країни. «Якщо говорити про 2024 рік, уже є чим пишатися — вироблено 6 мільйонів тонн сої та майже 500 тисяч тонн гороху. Це дійсно суттєві цифри. А тема сьогоднішньої конференції — збільшення прибутковості — є надзвичайно актуальною. Для Міністерства важливо, щоб додана вартість залишалася в країні, а не вивозилася у вигляді сировини. Ми хочемо, щоб більше переробки відбувалося саме в Україні, щоб ви могли збільшувати свої потужності й експортувати вже продукцію з доданою вартістю. Це критично важливо для економіки. І в цьому ми готові до партнерства з аграріями та переробниками. У фокусі — стабільний розвиток ринку та підтримка експорту з високою маржинальністю», - зазначила Оксана Осьмачко. Китайський ринок відкриває нові горизонти Однією з головних новин конференції стала офіційна зацікавленість Китаю у закупівлі українського соєвого шроту. За словами Антоніни Скляренко, президентки ГС «Українська бобово-соева асоціація», мова йде про перспективу, яка може змінити експортну географію всієї галузі. «Китай офіційно підтвердив свою зацікавленість у закупівлі українського соєвого шроту. Нам потрібно лише відкрити процедуру та почати працювати – і цей ринок стане реальністю. Як стало відомо сьогодні на заході, Держпродспоживслужба вже розпочала процес. Ми будемо робити все можливе, щоб прискорити відкриття, адже мова йде про серйозну експортну перспективу для України. Також не менш важливим для нас залишається європейський ринок. Українська соя затребувана в ЄС — у нас коротке логістичне плече, швидкий обіг коштів. І Польща — перша ланка цього ланцюга. Це відкриває додаткові шанси для середніх та дрібних виробників, яким важливо отримувати оплату в короткі строки», - розповіла Антоніна Скляренко. Разом із соєю у фокусі — і горох, який Україна планує поставляти до Китаю вже цього року. Але шлях цей не буде простим. Китай ставить вимоги: як не втратити шанс Як пояснив заступник голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів  Вадим Чайковський, підписаний з Китаєм протокол щодо експорту гороху має незвично жорсткі умови. «Протокол по гороху підписаний не як завжди, не як всі попередні — не просто: все дозволено і вперед. У ньому чітко прописано: перед початком торгівлі генеральна митниця Китаю має провести дистанційну відеоінспекцію потужностей, на яких вирощують, переробляють і зберігають горох. Тобто перед нами ще один дуже важливий крок. Ми шукаємо некомерційну історію — підприємство, яке зможемо показати китайській стороні. Всі учасники ланцюга постачання мають бути зареєстровані: виробник, експортер, переробник і зберігач. Якщо підприємство не буде в реєстрі, вантаж буде повернено або знищено. І я прошу всіх — не зволікайте, повідомте Держпродспоживслужбу про ваші площі, про поля. Ми готові до співпраці, аби вчасно провести інспекції та розпочати експорт», - повідомив Вадим Чайковський. Перспективи — у сертифікації Паралельно з китайськими вимогами, українським виробникам варто готуватись і до запровадження директиви ЄС щодо боротьби з розлісненням. До дискусії долучилися й представники великих аграрних холдингів, які вже сьогодні впроваджують принципи сталого виробництва і мають практичний досвід взаємодії з європейськими вимогами. Своїм баченням поділилася Тетяна Алавердова, керівник управління продажів зернових, олійних, бобових культур та нішевих продуктів МХП: «Як великий холдинг, МХП вже давно перебуває у процесі переходу до сталого виробництва. Ми розуміємо, що для малих виробників цей шлях наразі є складним, саме тому ми тут — щоб допомагати, пояснювати, куди рухатися, як діяти. Також очікуємо подальших поступових роз’яснень від Європейської комісії, і готові передавати ці знання нашим постачальникам. Значна роль у цьому профільних асоціацій.  Українська соєво-бобова асоціація вже зараз активно працю’ над тим, щоб допомогти виробникам впроваджувати вимоги EUDR». Ігнорування норм EUDR може коштувати виробникам втрачених контрактів. «Нашим виробникам варто вже зараз почати готуватись: збирати геокоординати, документи на землю, підтвердження соціальної відповідальності. Це допоможе уникнути ризиків, коли директива ЄС запрацює. Вимоги будуть суворі, і без належної підготовки можна втратити доступ до європейського ринку. Без підтримки трейдерів та асоціацій буде важко, але разом це під силу. Ми в компанії вже активно працюємо над відповідністю новим нормам. Це процес, який потребує залученості всього ланцюга — від фермера до експортера», — зазначила Олена Богушева, керівник групи систем менеджменту якості, Кернел. Не-ГМО соя — рентабельна ніша Частина українських компаній уже активно працює з преміальним сегментом ринку — не-ГМО соєю, сертифікованою за європейськими стандартами. Таку стратегію успішно реалізує агрохолдинг ТАС Агро. «У нашому портфелі соя зайняла друге місце по рентабельності після соняшнику. Ми працюємо виключно з не-ГМО соєю, тому що бачимо в ній перспективи — як мінімум з точки зору реалізації і отримання додаткової премії. Ми готові до будь-якого формату сертифікації по розлісненню. Аналізували по нашому холдингу: з 80 тисяч гектарів менше 1% – це землі, які були розліснені, і то ще до 2003 року. Ми вже продавали врожай 2024 року як такий, що відповідає європейському регламенту. Упевнені, що зможемо надати всі необхідні документи. Ринок змінюється, і сертифікована продукція — це вже не тренд, а вимога», — поділився Антон Жемердєєв, заступник генерального директора з комерційних питань агрохолдингу «ТАС Агро». Ціни, площі та переробка: аналітика сезону Попри рекордний урожай минулого року, 2025-й несе нові виклики. Зокрема, через зниження цін і зростання витрат частина аграріїв скорочуватиме площі під соєю. «Ми очікуємо, що площі під соєю в Україні скоротяться на 10–13% — до приблизно 2,3–2,35 млн га. Якщо минулого року соя була однією з найдорожчих культур, то цього — однією з найдешевших. Водночас попит на українську сою залишається високим — як на внутрішньому ринку, так і на експорт. Це підтримує активність у секторі переробки, де вже встановлено рекорд: за першу половину сезону перероблено майже 1,5 млн тонн. Частка сої в загальній структурі переробки олійних культур може вперше досягти 14%. Але в другій половині сезону ситуація може ускладнитися через вихід на ринок дешевшої південноамериканської продукції та можливе повернення частини переробників до соняшнику», — зазначила Світлана Киричок, аналітик ІА «АПК-Інформ». Українська соя — частина глобального ринку Підсумки конференції Soybean and Meal Market засвідчили: український соєвий сектор демонструє зрілість, гнучкість і готовність працювати за найвищими стандартами. Ключ до подальшого зростання ефективності — у розвитку переробки, відкритті нових ринків і прозорості ланцюга поставок. І головне — у синергії: аграріїв, переробників, трейдерів, асоціацій і держави.https://agravery.com./uk/posts/show/var-proponue-20-30-rokiv-adaptacii-dla-agrosektoru-u-razi-vstupu-ukraini-do-eshttps://agravery.com./uk/posts/show/var-proponue-20-30-rokiv-adaptacii-dla-agrosektoru-u-razi-vstupu-ukraini-do-esWed, 02 Apr 2025 12:25:00 +0300articleВсеукраїнська аграрна рада (ВАР) виступає за поступову інтеграцію аграрного сектору України до Європейського Союзу, з диференційованим підходом до виробників залежно від рівня їхньої готовності працювати за європейськими правилами. Про це заявив заступник голови ВАР Денис Марчук в ефірі Чорноморської телекомпанії. «Україна так чи інакше стане членом ЄС. А вимоги, які стосуються євроінтеграції, більшою мірою торкаються саме аграрного бізнесу. Сьогодні ми обговорюємо з нашими європейськими партнерами варіант, який є альтернативою одномоментній інтеграції. Виробники, які орієнтуються на європейський ринок і готові виконувати всі вимоги, мають отримувати право на частки європейських субсидій. Ті українські товаровиробники, хто поки не готовий до переходу, зможуть працювати на інших зовнішніх ринках. Для них перехідний етап має становити 20–30 років. Це додатковий інструмент, який сьогодні перебуває у фокусі перемовин», — наголосив Денис Марчук. З позиції ВАР, жорсткий і одномоментний перехід до регуляторної моделі ЄС без фінансової компенсації зруйнує частину українських виробничих потужностей, особливо в умовах воєнної економіки. Водночас українські аграрії вже довели свою здатність відповідати стандартам якості та забезпечувати стабільний експорт. «Навіть в умовах війни українська продукція підтвердила свою якість і конкурентність на зовнішніх ринках. Ми бачимо, що вона затребувана як у Європейському Союзі, так і в країнах Африки та Азії», — додав заступник голови ВАР. Окрему увагу ВАР приділяє формуванню альянсів із сусідніми країнами-членами ЄС, зокрема Польщею. «У комунікації з нашими партнерами з Польщі ми підкреслюємо, що не є конкурентами. Ми — партнери. За рахунок спільних проєктів можемо заходити на інші міжнародні ринки, у тій же самій Африці, де чисельність населення в найближчі 50 років буде збільшена вдвічі», — зазначив Денис Марчук. У ВАР переконані, що модель поетапної інтеграції сприятиме посиленню економічного потенціалу українського агросектору та буде сприяти внутрішній стабільності ЄС.https://agravery.com./uk/posts/show/corteva-agriscience-dopomagae-ukrainskim-agrariam-vidnovluvati-grunti-aki-postrazdali-vid-vijskovih-dijhttps://agravery.com./uk/posts/show/corteva-agriscience-dopomagae-ukrainskim-agrariam-vidnovluvati-grunti-aki-postrazdali-vid-vijskovih-dijWed, 02 Apr 2025 11:25:00 +0300articleУ польовому сезоні 2025 року міжнародна науково-технологічна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience продовжує підтримувати фермерів, надаючи їм можливість перевірити стан ґрунтів на своїх полях, розташованих у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Харківській та Херсонській областях. Ініціатива, що реалізується компанією за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України, сприяє відновленню сільського господарства, допомагаючи аграріям визначити перспективи використання полів, які зазнали впливу військових дій, для подальшого ефективного господарювання. Зразки ґрунту з фермерських господарств проходять аналіз у сучасній сертифікованій лабораторії Corteva в Гадеско, Італія. Дослідження включає перевірку складу та структури ґрунту, рівень вмісту в ньому органічних речовин та інші агрохімічні показники, що дозволяють комплексно оцінити стан полів. За результатами перевірки фермери отримують детальну інформацію про ґрунти та рекомендації фахівців Corteva щодо оптимізації їхнього стану та, зокрема, детальні рекомендації стосовно додаткового внесення поживних речовин для досягнення запланованого врожаю. Фермери, які бажають взяти участь у програмі, можуть замовити аналіз ґрунту через мобільний додаток «Soil Test», доступний на App Store та Google Play, де міститься вся необхідна інформація стосовно відбору та передачі зразків ґрунту на аналіз. Минулого року фермери надали на перевірку понад 400 зразків ґрунту і отримали рекомендації від фахівців Corteva застосовувати перевірені методи покращення якості ґрунту, зокрема глибоку оранку, вапнування та внесення органічних добрив. «Ми вдячні фахівцям Corteva за надану можливість перевірити наші ґрунти і дізнатися більше інформації про їх стан. Наприклад ми скористалися їхніми рекомендаціями та переглянули систему живлення наших полів, додаючи саме ті речовини, яких потребує ґрунт», – ділиться враженнями власник ФГ «Велике джерело» Олександр Висоцький, який брав участь у програмі в 2024 році. «Corteva продовжує працювати пліч-о-пліч з українськими аграріями, які незважаючи на складні умови, працюють задля майбутнього країни. Ми прагнемо підтримати фермерів, надаючи їм доступ до передових наукових рішень, які допоможуть оцінити стан ґрунтів і забезпечити їхнє відновлення. Адже здоров`я ґрунтів – є критично важливим як для збереження ефективності бізнесу фермерів, так і для гарантування продовольчої безпеки в Україні та світі», – впевнений Олександр Дмитрієв, керівник бізнесу Corteva Agriscience в Україні. Ця ініціатива є частиною зусиль Corteva у наданні реальної допомоги українському агросектору, що підтверджується і виходом компанії з ринків рф та білорусі. Вона також узгоджується зі спільною декларацією Corteva та Міністерства аграрної політики та продовольства України, підписаною у 2022 році, яка спрямована на розширення співпраці задля зміцнення продовольчої безпеки як національного, так і глобального рівня.  https://agravery.com./uk/posts/show/psenica-pisla-na-eksportnij-rekord-a-pributki-agrariiv-na-spadhttps://agravery.com./uk/posts/show/psenica-pisla-na-eksportnij-rekord-a-pributki-agrariiv-na-spadWed, 02 Apr 2025 10:05:00 +0300articleУ березні Україна експортувала 1,1 млн тонн пшениці — це один із найвищих місячних показників поточного сезону. У квітні обсяги поставок можуть бути дещо нижчими, але все ж залишаться на високому рівні. Про це повідомляють  в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР. «На квітень вже законтрактовано 850 тис. тонн пшениці. Обсяг експорту може сягнути 1 млн тонн. Попри загальну стагнацію попиту на європейському ринку, українське зерно знаходить свого покупця, зокрема в Єгипті», — зазначають у ПУСК. Однак з цінової точки зору ситуація менш оптимістична. Основні напрямки експорту — Італія, Іспанія, Нідерланди — зберігають пасивну позицію щодо нових закупівель, а повернення мит на українське зерно до ЄС з червня може ще більше ускладнити доступ до ринку. «Поки що немає ніяких позитивних новин для ціни на пшеницю. Біржовий ринок останні тижні просідав, і ми бачимо серйозний розрив між фізичним ринком та біржовими котируваннями. Якщо FOB-ціна в Україні наразі вища за Чикаго на $60 на тонні, то до червня-липня ринки зазвичай синхронізуються. Це означає, що українська фізична ціна може просісти, особливо з урахуванням наближення нового врожаю», — коментують у «ПУСК». За даними аналітиків, умовна середня ціна на новий урожай другого класу на липень прогнозується на рівні $190–200 за тонну на базисі CPT-порт, тоді як наразі показник фіксується на рівні $210–215. Потенційне зниження може скласти до $20 на тонні. «Якщо є можливість — не варто поспішати з продажем. Історично в липні-серпні ринок насичується пшеницею з усіх основних країн-експортерів — Україна, Росія, Румунія, США — і навіть за дефіцитного балансу ціна зазвичай падає. Водночас сезонна модель показує, що з жовтня по грудень можливе зростання до $220–235 за тонну на базисі CPT-порт. Тому, якщо дозволяє фінансова подушка, варто розглядати відтермінування продажів», — додають аналітики. На внутрішньому ринку наразі найкращі ціни пропонують борошномельні підприємства — 10 500 –11 000 грн/т пшениці другого-третього класу. В умовах млявого експортного попиту це може бути вигіднішим рішенням для аграріїв.https://agravery.com./uk/posts/show/minagropolitiki-sukae-risenna-dla-zberezenna-pilg-na-perevezenna-agroprodukcii-z-prifrontovih-teritorijhttps://agravery.com./uk/posts/show/minagropolitiki-sukae-risenna-dla-zberezenna-pilg-na-perevezenna-agroprodukcii-z-prifrontovih-teritorijWed, 02 Apr 2025 09:10:00 +0300articleВ Мінагрополітики відбулося чергове засідання Координаційної ради з питань логістики в сільському господарстві під головуванням Міністра Віталія Коваля. Участь у зустрічі взяли перший заступник Міністра Тарас Висоцький, заступниця Міністра Оксана Осьмачко, представники Міністерства розвитку громад та територій України, АТ «Укрзалізниця» та аграрних асоціацій. Учасники наради обговорили питання скасування 30% знижки на перевезення «Укрзалізницею» агропродукції з прифронтових територій, а також щодо граничного обсягу експорту пшениці з України в рамках Меморандуму про взаєморозуміння між Мінагрополітики та профільними організаціями зернового ринку.   Віталій Коваль наголосив, що підтримка агровиробників на прифронтових територіях – один з пріоритетів Мінагрополітики. Особливо це важливо зараз, коли триває весняна посівна. «Головне питання порядку денного – відміна 30% знижки на перевезення продукції залізницею для аграріїв прифронтових територій. Важливо знайти спільне вирішення проблеми. Розглядаємо різні механізми. Наприклад, пошук ресурсу для покриття витрат. Також обговорили тарифікацію перевезень продукції з портів. Як варіанти, розглядаємо індексацію тарифів, створення єдиного тарифу або розбиття суми на два платежі: за зношення інфраструктури і окремо за кілометраж. Домовилися створити робочу групу з представників відповідних відомств, аби напрацювати дорожню карту, як для аграріїв прифронтових територій, так і для всіх інших регіонів», - зазначив Міністр. Крім того, Віталій Коваль наголосив, що середня ціна агроекспорту за березень 2025 року зросла в порівнянні з середньою ціною в 2024 році.  «Ми активно рухаємося до переходу від аграрної до агроіндустріальної країни та розвитку глибинної переробки. Адже середня ціна агроекспорту за березень 2025 року зросла на 19,4% в порівнянні з минулим роком: з 315 доларів до 391. Наша мета – щоб ціна за тонну експорту сільгосппродукції досягла тисячі доларів. Працюємо далі над розвитком глибинної переробки та збільшенням доданої вартості», - зазначив Міністр. Також під час наради було зазначено, що Мінагрополітики та агроасоціації, що підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо граничного обсягу експорту пшениці, дотримуються його умов.https://agravery.com./uk/posts/show/kontinental-vze-zasadzue-ponad-2-tisaci-gektariv-kartopli-stavka-na-cipsi-ta-akisthttps://agravery.com./uk/posts/show/kontinental-vze-zasadzue-ponad-2-tisaci-gektariv-kartopli-stavka-na-cipsi-ta-akistWed, 02 Apr 2025 08:20:00 +0300articleВ рамках весняної посівної кампанії-2025 у «Контінентал Фармерз Груп» стартувала посадка картоплі. Посадкові роботи тривають на полях Компанії в Тернопільській та Львівській областях. Загальна площа, відведена під культуру в цьому сезоні, становить 2 130 гектарів. З них 60% — це чипсові сорти, 24% — столові сорти, а 16% площ займатимуть насіннєві ділянки. У «Контінентал» зазначають, що раннє весняне потепління дозволило вчасно підготувати ґрунт під картоплю та оптимально увійти в посадковий період. «Погодні умови поки що дають нам всі підстави для оптимізму щодо картоплі в цьому сезоні. Якщо сприятимуть і надалі — плануємо завершити посадку основних площ до кінця квітня, — коментує Костянтин Шитюк, операційний директор “Контінентал Фармерз Груп”. — Наша основна мета — стабільно висока врожайність і якісна продукція, яку очікують наші партнери та споживачі. Для впевненості у своїх результатах ми маємо всі необхідні технічні й технологічні ресурси, а головне — згуртовану команду професіоналів “Контінентал”». Серед ключових нововведень Компанії в технології вирощування картоплі цьогоріч — розширене використання інструментів точного землеробства та удобрення на основі агрохімічного аналізу. Також впровадили нові протоколи обробітку за результатами  досліджень 2024 року для оптимізації схеми захисту від хвороб. Загалом під ярі культури у 2025 році «Контінентал» відвів 96 тис. га. Часткове, на 13% збільшення площ під картоплю в порівнянні з минулим роком, у «Контінентал» пояснюють, зокрема, збільшеним попитом на столову картоплю та додатковим попитом на виробництво чипсової картоплі, з якою Компанія працює відповідно до контрактної моделі з гарантованими обсягами закупівель.https://agravery.com./uk/posts/show/kukurudza-vtracae-v-cini-okrim-bagatotonaznih-kontraktivhttps://agravery.com./uk/posts/show/kukurudza-vtracae-v-cini-okrim-bagatotonaznih-kontraktivTue, 01 Apr 2025 16:45:00 +0300articleНа ринку фуражної кукурудзи минулого тижня домінувала знижувальна цінова динаміка. Тиск на ціни чинило суттєве зниження цін у портах України та на експортному напрямку. Аграрії продовжували стримувати продаж зернової і поступатися в ціні не завжди були готові. Про це пише АПК-Інформ. Максимальні ціни продовжували платити компанії, яким терміново потрібно було поповнити сировинну базу, а за багатотоннажні обсяги готові були давати премії. Ціни попиту на фуражну кукурудзу фіксувались найчастіше в межах 9400-10500 грн/т СРТ.https://agravery.com./uk/posts/show/novij-blok-poizd-dostavlae-kontejneri-z-polsi-do-kieva-vsogo-za-4-dnihttps://agravery.com./uk/posts/show/novij-blok-poizd-dostavlae-kontejneri-z-polsi-do-kieva-vsogo-za-4-dniTue, 01 Apr 2025 14:30:00 +0300articleДочірня компанія АТ «Укрзалізниця» UZ Cargo Poland спільно з MSC Poland і Medlog Poland запустила швидкісний контейнерний сервіс за маршрутом Гдиня/Гданськ – Київ. Про це повідомляється на сторінці UZ Cargo Poland у Telegram, пише АПК-Інформ.  «Контейнери доставляються прямими блок-поїздами лише за 4 дні, мінімізуючи затримки», - підкреслюється в повідомленні. Серед інших переваг сервісу компанія називає узгоджене проходження митниці (Медика/Мостиська), наявність порожніх контейнерів у Польщі та Україні, а також гнучкі логістичні рішення. «Система попереднього інформування мінімізує затримки на кордоні (до 24 годин). Доставка дійснюється за принципом «від дверей до дверей», що робить сервіс зручним для бізнесу», - додали в UZ Cargo Poland.https://agravery.com./uk/posts/show/kozen-patij-gektar-silgospzemel-ukraini-uze-v-sistemi-darhttps://agravery.com./uk/posts/show/kozen-patij-gektar-silgospzemel-ukraini-uze-v-sistemi-darTue, 01 Apr 2025 12:45:00 +0300articleУ Державному аграрному реєстрі (ДАР) вже зареєстровано вже понад 200 тисяч користувачів. Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль. За словами Міністра, станом на кінець березня 2025 року 72,6% зареєстрованих користувачів ДАР становлять фізичні особи, 16,6% — юридичні особи, а 10,8% — фізичні особи-підприємці. У системі обліковано близько 7 мільйонів земельних ділянок загальною площею приблизно 20 мільйонів гектарів, що становить понад 80% від загальної площі сільськогосподарських угідь України. Також у реєстрі зафіксовано понад 573 тисячі корів, 320 тисяч овець і 54 тисячі кіз. «Той факт, що понад 200 тисяч користувачів уже приєдналися до платформи, свідчить про високу довіру до цифрових інструментів держави, що особливо важливо в умовах війни, коли підтримка має бути швидкою та адресною. ДАР — це інструмент реальної допомоги для фермерів та водночас — платформа, через яку ми адаптуємо агросектор до стандартів ЄС. Активне зростання числа учасників системи підтверджує, що ДАР став дієвою платформою для надання державної та міжнародної підтримки агросектору», — наголосив Віталій Коваль. Міністр також зауважив, що наразі майже всі діючі програми державної та міжнародної підтримки агросектору реалізуються через Державний аграрний реєстр. Зокрема, через ДАР агровиробники подають заявки на підтримку на гектар, утримання великої рогатої худоби, овець і кіз, дотації на реконструкцію або будівництво зрошувальних мереж, а також на спеціальні програми для господарств з деокупованих і прифронтових територій. У 2024 році понад 31,6 тисячі агровиробників отримали державну допомогу через платформу на суму 3,88 млрд грн. На 2025 рік у державному бюджеті на ключові програми підтримки аграріїв передбачено понад 6 млрд грн. Розвиток ДАР включено до Плану України в рамках програми фінансової підтримки ЄС Ukraine Facility як ключовий інструмент модернізації аграрного сектору. Згідно з цим Планом, до першого кварталу 2026 року понад 80% державної агропідтримки має надаватися саме через ДАР. У поєднанні з майбутнім запуском Виплатної агенції, яка адмініструватиме фінансування, ДАР стане базою для реалізації аграрної підтримки за стандартами ЄС. «Інтеграція ДАР із системами ЄС — це не лише технічна відповідність. Це — передумова для повноцінного доступу українських фермерів до європейських ринків, інструментів фінансування та цифрових сервісів. Саме завдяки таким системним рішенням ми створюємо базу для справжнього партнерства з Європейським Союзом», — додав Віталій Коваль. Міністерство аграрної політики закликає агровиробників долучатися до системи — не лише для отримання фінансової допомоги, а й для активної участі у європейської моделі розвитку агросектору України. Більше інформації про Державний аграрний реєстр — на сайті www.dar.gov.uahttps://agravery.com./uk/posts/show/urad-prosuvae-virosuvanna-energokultur-koval-anonsuvav-zemelni-aukcioni-pid-bagatoricni-nasadzennahttps://agravery.com./uk/posts/show/urad-prosuvae-virosuvanna-energokultur-koval-anonsuvav-zemelni-aukcioni-pid-bagatoricni-nasadzennaTue, 01 Apr 2025 10:50:00 +0300articleМіністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль у межах робочої поїздки відвідав інститут ім. Л.Погорілого – головний науково-дослідний центр з випробування сільськогосподарської техніки та впровадження інноваційних технологій в агросекторі. У дослідних полях інституту, який знаходиться в підпорядкуванні Мінагрополітики, Віталій Коваль оглянув полігон енергетичних культур та посіви, які є ключовими для розвитку біоенергетики в Україні. «В угіддях інституту вирощують і реалізують насіння енергетичних верби і тополі, міскантусу та павлонії. Остання культура використовується не лише в біоенергетиці, а й для виготовлення будівельних матеріалів і навіть дронів. Наприклад, за енергетичним еквівалентом фітомаса міскантусу, з 1 га плантації замінює близько 10 тис. куб. метрів природного газу. Культура підходить під будь-які твердопаливні котли і може замінити газ, дрова та вугілля», - зазначив Віталій Коваль. Міністр наголосив, що  енергетичні культури - це багаторічні насадження. Вони вигідні саме для малопродуктивних і деградованих земель. За його словами, вже найближчим часом, в межах проєкту «Земельний банк», на аукціони виставлятимуть  ділянки саме під багаторічні насадження.  «Важливо, що саме дослідження інституту допомагають знаходити ефективні альтернативи традиційним видам палива, що особливо актуально в умовах енергетичної кризи. УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого не лише впроваджує європейські стандарти вітчизняного агровиробництва, а й допомагає українським виробникам техніки виходити на міжнародні ринки. Це важливий крок у напрямку євроінтеграції нашого агросектору», - наголосив Міністр. https://agravery.com./uk/posts/show/rinok-soevih-bobiv-v-ukraini-demonstrue-zrostanna-popit-z-es-i-tureccini-zalisaetsa-aktivnimhttps://agravery.com./uk/posts/show/rinok-soevih-bobiv-v-ukraini-demonstrue-zrostanna-popit-z-es-i-tureccini-zalisaetsa-aktivnimTue, 01 Apr 2025 09:05:00 +0300articleНа внутрішньому ринку ціни попиту переробників на ГМ сою підвищувались у середньому на 100 грн/т через скорочення пропозиції та досягали 17700 грн/т на умовах СРТ. Про це пише АПК-Інформ. На експортному ринку спостерігалося зміцнення цін на тлі збереження досить активного попиту на дану культуру з боку Туреччини та країн ЄС. Так, ціни попиту на ГМ сою в портах варіювалися в межах 385-394 USD/т СРТ-порт. Ціни попиту на українські соєві боби в напрямку CIF-Туреччина знаходилися на рівні 426 USD/т з поставкою у квітні та в межах 421-426 USD/т.https://agravery.com./uk/posts/show/zrosenna-v-ukraini-do-2050-roku-urad-zatverdiv-dovgostrokovu-strategiu-rozvitkuhttps://agravery.com./uk/posts/show/zrosenna-v-ukraini-do-2050-roku-urad-zatverdiv-dovgostrokovu-strategiu-rozvitkuTue, 01 Apr 2025 08:20:00 +0300articleКабінет Міністрів України прийняв розпорядження № 280-р «Про затвердження довгострокового плану розвитку іригаційного комплексу України до 2050 року». Головний розробник – Міністерство аграрної політики та продовольства України. Розробник документу - Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.  Документ схвалений за підтримки Генерального директорату Європейської Комісії з питань політики сусідства та переговорів з розширення в рамках забезпечення реалізації ініціативи Європейського Союзу «Ukraine Facility», запровадженої Регламентом Європейського Парламенту та Ради ЄС. «Головна мета плану - створення дієвого сектора зрошення, керівництво якого буде відбуватись за участі організацій водокористувачів. Це має забезпечити високоефективне, стале та екологобезпечне ведення землеробства в умовах змін клімату. Також сприятиме вирішенню стратегічного завдання щодо підсилення та розвитку позиції України, як одного зі світових лідерів виробництва та експорту продовольства. Нагадаю, що відновлення зрошувальних систем та іригація - один з пріоритетів Мінагрополітики», - наголосив Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль. План передбачає завершення інституційної реформи системи управління іригаційною інфраструктурою, стимулювання інвестицій у відновлення, модернізацію та розвиток існуючої та будівництво нової інфраструктури зрошення та накопичення водних ресурсів. Залучення до сільгоспвиробництва додаткових меліорованих земель стас одним із основних чинників забезпечення продовольчої безпеки країни.  Головна мета, цілі та принципи плану узгоджені зі Стратегією зрошення та дренажу, Водною стратегією України на період до 2050 року та Законом України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель».https://agravery.com./uk/posts/show/nova-hvila-rozvitku-energetiki-vidnovluvanih-dzerel-energii-v-ukraini-vze-trivae-eksperti-galuzihttps://agravery.com./uk/posts/show/nova-hvila-rozvitku-energetiki-vidnovluvanih-dzerel-energii-v-ukraini-vze-trivae-eksperti-galuziMon, 31 Mar 2025 16:50:00 +0300articleВ Україні вже триває нова хвиля розвитку енергетики відновлюваних джерел енергетики (ВДЕ), яка призведе до якісно нових змін в цьому секторі. Про це заявили експерти галузі-учасники прес-експерт-клубу ГО «Ліга енергетичного розвитку», присвяченого сучасному стану та перспективам українського ринку зеленої енергетики.  В Україні вже триває нова хвиля розвитку відновлюваних джерел енергетики (ВДЕ), яка призведе до якісно нових змін у цьому секторі. Про це заявили експерти галузі-учасники чергового засідання ГО «Ліга енергетичного розвитку», серед яких керівники ДП «Гарантований покупець» та профільних асоціацій – Асоціації сонячної енергетики України та Української вітроенергетичної асоціації.  «Під час війни ми втратили багато об’єктів нашої генерації і наразі ВДЕ значною мірою підтримують енергосистему. На даний момент, промислові сонячні електростанції практично не будуються, натомість ми спостерігаємо бурхливий розвиток сегменту невеликих станцій – для власного споживання. Бізнес та власники будинків думають про те, щоб забезпечити свою енергобезпеку та постійно отримувати електроенергію, - розповідає  голова правління Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський. - Деякі проєкти можуть бути реалізовані зі строком окупності 4-5, а в певних випадках і 3 роки. За нашими даними в минулому році було встановлено не менше 800 МВт сонячної енергетики, а взагалі в країну було завезено сонячних панелей загальною потужність 1,3 ГВт, що є доволі непоганим результатом для важкого воєнного року.  З 1 липня 2024 р. були скасовані мита та ПДВ на завезення сонячних панелей та установок зберігання енергії. Розвитку цього виду ВДЕ сприяє й те, що сонячне обладнання можна встановлювати досить швидко і в багатьох випадках це не потребує спеціальних дозволів».  За словами в.о. директора ДП «Гарантований покупець» Артема Некрасова, український бізнес уже відчув переваги ВДЕ з точки зору безперебійного забезпечення електроенергією виробництв в умовах ракетних та шахедних ударів по енергоінфраструктурі та пов’язаних з ними блекаутів. «Якщо у підприємства  цілодобовий цикл виробництва, а воно не має електроенергії по 3-5 годин на добу, воно вимушено вживати заходи для енергозабезпечення, в першу чергу за рахунок ВДЕ, бо інакше таке підприємство можна просто ліквідувати. Протягом попереднього року пільгові кредити, звільнення від мит (окрім вітроенергетики) та спрощення приєднання стимулювали приріст завозу сонячних панелей та їх встановлення. І тут працює проста математика, адже електроенергія ВДЕ, яка поступає в загальну мережу значно дешевша ніж, коли, скажімо, ви використовуєте газ, скажімо, генерацію за допомогою газових пікерів», - констатує пан Некрасов.  «Впевнений, що якщо не буде неприємних сюрпризів, вітроенергетика у 2025 р. отримає нову хвилю розвитку, яка дасть якісні результати вже у 2026-2027 рр. Так, на даний момент у різних регіонах України на стадії будівництва знаходяться 6 вітроелектростанцій, - повідомив голова Правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков. - Водночас для подальшого динамічного розвитку вітроенергетика потребує вирішення низки важливих питань. Зокрема, продовження застосування касового методу для нарахування ПДВ для учасників ринку електроенергії; надання дозволу на розробку детальних планів територій з урахуванням схем планування, а не обов’язково на їх основі; надання податкових пільг на ввезення вітроенергетичного обладнання, які отримали усі інші галузі ВДЕ. Прискорити вирішення цих та інших проблем, на наш погляд, може створення окремої Агенції з питань розвитку ВДЕ, що буде підпорядкована уряду». Очільник ДП «Гарантований покупець» Артем Некрасов детально прокоментував ситуацію з боргами перед суб’єктами ВДЕ та навів позитивну динаміку їх поступового зменшення. «Ми чудово розуміємо, що розвиток ринку ВДЕ значною мірою залежить від погашення боргів, які історично склалися після 2020 р. Тоді було підписано меморандум, в якому держава підтвердила гарантії платежів. Було вирішено, що до тарифу НЕКу будуть додавати певну частину, яку держава компенсуватиме з держбюджету. Але щороку в грудні, приймаючи бюджет, депутати про цю норму не згадували або викреслювали. Тому багато років тариф недофінансований і борги «Гарантованого покупця» перед учасниками ринку дорівнюють боргам НЕКа перед «Гарантоввним покупцем».  Проте маємо позитивні зрушення. Вперше на моїй пам’яті на цей рік було прийнято зважений тариф по передачі. Ми почали підписувати послуги з НЕК Укренерго не через 1,5-2 роки, як це було раніше, а, скажімо, січнева вже підписана і по ній пройшли розрахунки. Будемо сподіватися, що надалі будемо розраховуватися в нормальному режимі і в цьому напрямку активно рухатися. Прийнято закон, підписаний Президентом, в якому з’явилася норма по розподіленню надлишкового прибутку, який вийшов з тарифу на диспетчеризацію НЕК «Укренерго», що частково пішов на сплату боргів на балансуючому ринку, а частково ця сума запланована на погашення боргів попередніх періодів перед ВДЕ. Більша частина іде через «Гарантованого покупця», з цієї суми вже сплачено близько 3,5 млрд. грн., які в основному пішли на погашення боргів 2024 р. Частина цих коштів іде на розрахунки з постачальниками універсальних послуг, щоби вони закривали борги перед сонячними станціями. Тож врешті маємо позитивну динаміку по розрахункам.  Щодо боргів попередніх періодів, треба розуміти, що ніхто в воюючій країні одномоментно не витягне 15-20 млрд грн. для їх погашення. Але на рівні су’єктів ВДЕ, «Гарантованого», НЕК, Міністерства енергетики, як основного акціонера НЕК «Укренерго» і Комісії, яка встановлює джерела, з яких ідуть розрахунки, може буде опрацьований меморандум чи дорожня карта щодо закриття боргів з розумними періодами погашення та зрозумілими джерелами фінансування». Відзначимо, що  такий діалог вже йде –Асоціація сонячної енергетики України запрошує гравців ринку на відкрите спільне засідання її комітету з питань роботи ринків е/е та ДП "Гарантований покупець", яке відбудеться вже 3 квітня. Керівник ДП «Гарантований покупець» навів цифри позитивної динаміки ситуації на ринку електроенергетики – за останні 7 місяців  борги перед СЕС, ВЕС та біоенергетиками, що накопичувалися кілька років, скоротилися на 37,7%. Обсяг заборгованості перед ВДЕ, яка у вересні 2024 року склала доволі значний обсяг у 35,8 млрд. грн., поступово скоротився до 22,3 млрд. грн. у березні 2025 р. Розрахунки з ВДЕ за електричну енергію, які минулого року становили 86%, у 2025 р. зросли до 93%. А розрахунки «Укренерго» за пслугу ВДЕ у порівнянні з 2024 р. у 2025 р. зросли з 72,9% до 85,2%. Позитивну динаміку погашення заборгованості під час заходу відзначив і власник сонячних станцій Роман Гриб, який заявив про те, що наразі його Компанія прорахову можливість інвестицій у розвиток вітрової генерації. Оцінюючи подальші перспективи розвитку ринку ВДЕ, Артем Некрасов особливо зупинився на необхідності поступового розвитку ринку гарантій походження електроенергії (ГПЕЕ), обсяг якого у 2030 р. за прогнозами може скласти 18,7 млн. євро. «Гарантії походження є фактично механізмом стимулювання купівлі саме зеленої електроенергії. Поки що можемо говорити про досить скромні результати – частка проданих ГПЕЕ від отриманих складає лише 2%. Тож загальні тренди свідчать про незначний попит на ГПЕЕ, що наразі склався в Україні. Крім Укргідроенерго, «Гарантованого покупця» та НАЕК у 2024-2025 рр. на ринку також здійснювали продаж інші учасники, але обсяг ГПЕЕ, які вони пропонували для продажу, є значно меншим і загалом не впливає на ринкові показники. Таким чином, можна констатувати відсутність станом на сьогодні ліквідного ринку гарантій походження електричної енергії в Україні. Вихід «Гарантованого покупця» та інших продавців ГПЕЕ на зовнішні ринки також наразі не можливий», - коментує ситуацію в.о. директора ДП «Гарантований покупець».  Проте ситуацію можна і треба змінювати. На його думку, не зважаючи на низьку зацікавленість покупців ГПЕЕ та обмежений внутрішній попит, ринок ГПЕЕ в довгостроковій перспективі все ж має потенціал для розвитку. «Вже зараз маємо проводити системну роботу та продовжити вже розпочаті перемовини з європейськими партнерами, оскільки процес визнання гарантій походження з України в Європейському Союзі для відкриття їх міжнародної торгівлі є важким та довготривалим», - зазначив пан Некрасов. Заступник директора з перспективних проєктів ДП «Гарантований покупець» Катерина Данилкова зазначила, що розвиток зеленої енергетики не має альтернативи з точки зору умов інтеграції до ринку ЄС та екологічності виробництва електроенергії. В цьому плані у «Гарпоку» велику увагу приділяють зеленим аукціонам, найближчий з яких стартує на початку квітня. Пані Данилкова повідомила, що наразі вже напрацьовані зміни до законодавства, які мають бути проголосовані Верховною Радою, що дозволять суттєво покращити умови аукціонів. Так, у разі, якщо продавець продасть електроенергію дорожче, йому не буде потрібно повертати кошти, які, зокрема, будуть враховані як повернення боргів. Довідка Ліга енергетичного розвитку України (ЛЕРУ) - це громадська організація, створена журналістами та спеціалістами в сфері комунікацій Олександром Голіздрою та Сергієм Шевченко, з метою підвищення ефективності комунікацій та діалогу між всіма стейкхолдерами енергоринку – владою, гравцями ринку, експертами, ЗМІ, споживачами тощо. Основними завданнями ЛЕРУ є організація дискусій за актуальними  для енергетики темами, презентації нових проєктів в галузі, обговорення ініціатив влади та проєктів регуляторних актів, організація пресзаходів, популяризація нових технологій в енергетиці; підвищення енергетичної грамотності громад, бізнесу та населення.https://agravery.com./uk/posts/show/na-bukovini-startuvala-sivba-cukrovogo-burakuhttps://agravery.com./uk/posts/show/na-bukovini-startuvala-sivba-cukrovogo-burakuMon, 31 Mar 2025 14:30:00 +0300articleСтаном на 27 березня сівбу цукрового буряку розпочали в ПП «Західний Буг» на Буковині, де аграрії засіяли вже 100 га, повідомила пресслужба Чернівецької ОВА, пише АПК-Інформ. Як зазначалося, минулого року цукровий буряк у господарстві вирощували на площі 1,5 тис. га, а цього року планують розширити посівні площі до 1,9 тис. га. «Останніми роками виробництво цукрового буряку в Чернівецькій області збільшується. Це зумовлено як розширенням посівних площ, так і збільшенням урожайності. Зокрема, у 2024 р. валовий збір коренеплодів становив 146,5 тис. тонн, що на 53% більше, ніж у 2022 р. та майже на 28% більше, ніж у 2023 р.», - наголошують в ОВА. Середня врожайність цукрового буряку у 2024 р. на Буковині сягнула майже 749 ц/га. Це – рекорд за всі роки вирощування цієї культури в регіоні, а, за оперативними даними Мінагрополітики, минулого року Чернівецька область посіла 2 місце в загальноукраїнському рейтингу областей за врожайністю цієї культури.https://agravery.com./uk/posts/show/aktivproekt-rekonstruuvav-olijno-presovij-ceh-na-dnipropetrovsini-potuznosti-podvoenohttps://agravery.com./uk/posts/show/aktivproekt-rekonstruuvav-olijno-presovij-ceh-na-dnipropetrovsini-potuznosti-podvoenoMon, 31 Mar 2025 12:45:00 +0300article­­­­­­­­­­­­Завершили реконструкцію олійно-пресового цеху в Дніпропетровській області, збільшивши продуктивність з 150 до 300 тон насіння соняшника на добу, пише АПК-Інформ. «Особлива складність реалізації цього об’єкту в тому, що реконструкція олійно-пресових відділень є технічно складною, оскільки вимагає врахування існуючих конструкцій та технологічного обладнання для уникнення конфліктів з існуючими конструкціями. Для забезпечення точності креслень ми використали технології ВІМ та 3D-сканування існуючих приміщень, що дозволило встановити максимально точно нове технологічне обладнання з врахування існуючих конструкцій» – цитує Богдан Поперечний директор “Активпроект”.   З врахуванням експлуатаційних характеристик існуючого обладнання, було підібрано нове технологічне обладнання, що дало можливість максимально збільшити продуктивність. Лінію доповнили новими насінєвійками, рушками, жаровнями, бітер-сепараторами, вальцями та пресами.https://agravery.com./uk/posts/show/v-ukraini-pogoliva-vrh-zroslo-na-53-tis-za-misachttps://agravery.com./uk/posts/show/v-ukraini-pogoliva-vrh-zroslo-na-53-tis-za-misacMon, 31 Mar 2025 10:50:00 +0300articleГосподарства усіх категорій збільшили поголів’я ВРХ відносно лютого 2025 року. Хоча, поголів’я корів несуттєво скоротилося. На зовнішніх ринках спостерігається активний попит на ВРХ та яловичину, – повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі. За попередніми даними Мінагро, станом на 1 березня 2025 року в присадибному і промисловому секторі України утримується 2 млн 82,2 тис. голів ВРХ, у тому числі 1 млн 150,1 тис. корів. Порівняно до 1 лютого 2025 року, поголів’я ВРХ в Україні збільшилося на 53 тис. голів (+3%), а чисельність корів зменшилася на 6 тис. голів (-1%). Порівняно до 1 березня 2024 року поголів’я ВРХ скоротилося на 161 тис. голів (-7%), у тому числі корів – на 105 тис. голів (-8%). Близько 44% тварин утримується на промислових підприємствах, а 56% – в господарствах населення. В промисловому секторі утримується 918 тис. голів ВРХ, що на 2 тис. голів (+0,2%) більше відносно 1 лютого 2025 року. Поголів’я корів становить 376,7 тис. корів і скоротилося на 1 тис. голів (-0,1%) за останній місяць. За останній рік поголів’я ВРХ на підприємствах виросло на 4 тис. голів (+0,4%), а кількість корів скоротилася на 200 голів (-0,1%). В присадибному секторі знаходиться 1 млн 164,2 тис. голів ВРХ, що на 51 тис. голів (+5%) більше порівняно до 1 лютого 2025 року. Кількість корів в господарствах населення станом на 1 березня 2025 року становила 773,4 тис. голів, що на 5 тис. голів менше (-1%) ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ в господарствах населення скоротилася на 165 тис. голів (-12%), а кількість корів зменшилась на 105 тис. голів (-12%). Георгій Кухалейшвілі зауважує, що попри зменшення поголів’я ВРХ в країнах-виробниках, світовий попит на яловичину продовжує зростати. Очікується, що цього року скорочення виробництва зазнають чотири найбільші країни-виробники та експортери яловичини в Південній Америці – Бразилія, Аргентина, Уругвай і Парагвай. Найбільше скорочення в найближчі місяці, ймовірно, відбудеться в Бразилії та Новій Зеландії. Ріст цін на худобу і яловичину триває, що має бути аргументом на користь нарощення поголів’я ВРХ з метою подальшого експорту. Втім, поголів’я ВРХ скоротилося в Україні відносно минулорічного періоду. Скорочення поголів’я ВРХ відбувається в Україні протягом багатьох років через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Скорочення поголів’я прискорилось після початку повномасштабного вторгнення росії. Типовою ситуацією для прифронтових регіонів є загибель певної кількості ВРХ внаслідок обстрілів російських окупантів. Достатньо фермерів залишили корів на окупованих територіях. Ці тварини не підлягають обліку або були конфісковані російськими окупантами і продані на м’ясо. Корів, які отримали поранення, фермери відправляють на вибраковку, що також сприяє зменшенню поголів’я. Станом на тепер існують передумови до релокації господарств з Дніпропетровської та Сумської області в інші регіони України в умовах активізації російських ракетно-бомбових ударів по прикордонним та прифронтовим населеним пунктам. Фермери зможуть перевести лише частину поголів’я, оскільки більшість ферм в Україні була побудована в 70-х-80-х роках і вони вже не відповідають вимогам для утримання тварин. Нестача приміщень придатних для утримання корів створює передумови для подальшого скорочення поголів’я. Окрім прифронтових областей, поголів’я ВРХ скоротилося на сільгосппідприємствах Закарпатської, Волинської та Чернівецької області, що ймовірно пов’язано с тим, що вони працюють над своєю ефективністю та збувають непродуктивних корів. Спалах ящуру в Угорщині та його поширення у Словаччині створює потенційний ризик збільшення вибраковки поголів’я у разі поширення хвороби у західноукраїнські області. Багато фермерів не інвестують в збільшення поголів’я корів під час війни і відчувають дефіцит обігових коштів. Згідно дослідженню «Україна: вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», проведеного УКАБ, Мінагро, при підтримці GFDRR, виробничі витрати фермерів зростають швидше ніж ціни на готову продукцію через зростання вартості кормів, вартості електроенергії, девальвацію гривні та зниження купівельної спроможності населення. Існує стриманий оптимізм щодо збільшення кількості молочно-товарних ферм у відносно безпечних регіонах України, які, попри війну, модернізують діючі та будуть нові потужності і нарощують висопродуктивне поголів'я корів. Згідно підрахункам АВМ, станом на тепер не менше 40 господарств впроваджують зазначені заходи.