Українське зерно: очікування нових рекордів або вирішення старих проблем?

Поміркувати над зерновими досягненнями та проблемами експерти, учасники ринку та держособи зібралися на традиційному щорічному майданчику в Одесі - Grain Ukraine. Limited Edition. Адже вирішити самостійно всі питання, зокрема, експорту зерна, бізнес не в змозі.

Цінність зернових рекордів

Україна є рекордсменом з експорту зерна та все ще стоїть на шляху подальшого зростання урожайності зернових сільськогосподарських культур. Тут вбачає потенціал очільник Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов:

-Ми зробили рекордний експорт - 62 млн тонн зернових і олійних у цьому сезоні. Я пам'ятаю часи, коли ордена і медалі давали за урожай в 35-40 млн тонн. За нашими прогнозами, ми дуже скоро будемо вирощувати 110-120 млн тонн. Це відбудеться завдяки тому, що наша врожайність, як і раніше, ще не знаходиться на тих рівнях, які є в світі. У аграрного сектора є величезний потенціал.

Микола Горбачьов, очільник Української зернової асоціації (УЗА). фото: прес-служба GRAIN UKRAINE

Цікавим є подивитися на зернові рекорди не лише  в поточному сезоні, а й за останні 20 років, вони вражають. Екскерівник Держпродспоживслужби, Володимир Лапа, зазначив:

- Доречно порівняти зерновий ринок початку 2000-х років і зараз, в тому числі з точки зору цифр. По Чорноморському  регіону – Україна, Росія та Казахстан - експорт кукурудзи на початку 2000-х років складав 1,8% від світового ринку, зараз – 18%. Я думаю, ми до кінця не усвідомлюємо того масштабу змін, який відбувся. Якщо брати експорт пшениці – 33%, якщо брати експорт ячменю – 40% від світового ринку. Мова йде про чорноморський регіон без врахування  румунських портів. Це стрімкий розвиток.

Володимир Лапа (справа), екскерівник Держпродспоживслужби. фото: прес-служба GRAIN UKRAINE

Читайте також: Хроніки поля: які врожаї уже зібрали в Україні та чого очікувати далі?

Роль держави для розвитку торгівлі зерновою продукцією цьогоріч була важливою в тому, що вдалося уникнути заборон на експорт під час початку пандемії, і втриматися на існуючих закордонних ринках. Тарас Качка,  заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, оцінив зернові рекорди сезону наступним чином:

- Крім рекордних врожаїв, я думаю, слід ще раз проголосити, що в нас спільна перемога – експорт пшениці в 20,5 млн тон і ця половинка є найціннішою тому, що вона трошки більша, ніж дві десятих в меморандумі, які в нас записані (в меморандумі йшлося про 20,2 млн тон – Ред.). І це насправді величезна перемога в нас, що ми змогли виконати зобов’язання.  Тому що в певний момент, наприклад,  у Румунії здали нерви і там заборонили експорт всього, що містить борошно, навіть печива. Росія забороняла експорт, казахи теж були радше за обмеження експорту. Ми втримались навіть в ті часи, коли йшлося про те, що майже очевидно, що нам треба забороняти експорт продукції. Для мене це величезна перемога.

Це свідчить, що у нас координація між ринком і урядом щодо торгівлі є. І наше завдання – надалі бути таким передбачуваним партнером.

Ольга Трофімцева, Тарас Качка та Микола Горбачьов (зліва направо). фото: прес-служба GRAIN UKRAINE

Не кількість, а якість

Важливо звергати увагу не лише на цифри експорту, а ще на його якісний вплив на стан української економіки. На цьому також наголосив Тарас Качка: «Нам потрібно не стільки нарощувати тони зерна, скільки нарощувати долар до долара те, що залишається в українській економіці. Щоб ми продавали дорожче, або витрачали менше на виробництво».

Стосовно позитивних чинників заммінінстра виокремив наступні:

-В нас є багато речей, якими можемо пишатися. Ми десь на фінальній стадії визнання еквівалентності по насінню і це означає, що в нас буде великий поштовх до розвитку насіннєвої частини ринку зернових саме в Україні. І це теж, я сподіваюсь, вплине на собівартість, на доступність насіннєвого матеріалу.

У розрізі якісного зростання зернового сектору постає і питання урожайності. Володимир Лапа наголосив: «Є ще одне порівняння, яке також є дуже важливим – яку урожайність ми маємо у порівнянні з розвинутими країнами? Я порівнював ЄС, США, по ячменю - Канаду. І це від 56% по ячменю від світового бенчмарку, до 65% пшениця - кукурудза. Що це означає? Це означає зростання продуктивності. Якщо ти інвестуєш, ти повинен думати про відшкодування коштів. Чим більше капіталомістке виробництво, тим вищою повинна бути продуктивність. На жаль, у мене таке враження, що ми працюємо в режимі, я би це назвав «масмаркет». Масмаркет ніколи не буває добрим, якщо ми говоримо про додану вартість».

Читайте також: Не платити двічі: як уникнути фальсифікату насіння та агрохімії?

То куди рухатися аграрному сектору взагалі? Визначитись з цим пропонує директор з розвитку Епіцентр Агро, Ольга Трофімцева:

-Рентабельність зернових буде знижуватися – це тенденція останніх років, про це свідчать дослідження. Ми маємо думати про стан ґрунтів, екологію. Чи хочемо  бачити кукурудзяно-соняшникову структуру АПК, чи ні. В залежності від цього слід формувати торгівельну політику, аграрну політику.

Ольга Трофімцева:,директор з розвитку Епіцентр Агро. фото: прес-служба GRAIN UKRAINE

Зелене світло за кордоном

Міжнародна торгівля - це найважливіший аспект в зерновій індустрії. Україна вже давно годує більше людей за межами країни, ніж усередині: 2/3 нашого врожаю ми експортуємо. Тому для України дуже важливо отримати нові ринки, закріпитися на старих та знайти нові можливості. Це досить важко. Президент УЗА каже: «Існують різного роду перепони. Але вирішити їх самостійно зерновий бізнес не в змозі. Для цього об'єднуються в асоціації і звертаються таким чином єдиним голосом до держави для того, щоб вирішувати проблеми».

Конкуренція на світовому зерновому ринку буде тільки зростати. Володимир Лапа зазначає: «Очевидно, що чорноморський регіон буде набувати все більше і більше ваги. З одного боку, це гордість, тому що не в останню чергу завдяки успіхам України це відбувається на Чорному морі. А з іншого боку, ми повинні розуміти, що приводів для того, щоб поштовхатися плечима, у нас є набагато більше».

Основні  закордонні проблеми щодо зерна – це мита і регуляторка. Певний прогрес у цих питаннях відмітив Тарас Качка: «По митах в нас є така робота вже не по ключових ринках, а по ринках віддалених. Це Індонезія, Північна Африка - відносно віддалених, але тим не менше. Ми в останні роки провели системну роботу, і отримали "зелене світло" вже від Іорданії і Тунісу. Єгипет готується, Індонезія готується, в принципі, ми розігрілися, Китай навіть готовий говорити про преференційну угоду. Тобто, можливість просуватися по зменшенню мит в нас є».

фото: прес-служба GRAIN UKRAINE

Читайте також: Укрупнення районів: які зміни чекатимуть на українців після місцевих виборів

Для України важливо спільно між ринком і владою врегулювати ситуацію по фітосанітарії в частині покращення довіри до українського зерна, і супровідних документів, які видаються. Та не лише це. Завжди потрібно думати про клієнта. «Ми поки ще навчились задовольняти ті чи інші країни щодо адміністративних вимог. Але я думаю, все таки було б добре, якби ми говорили про клієнтоорієнтованість на світовому ринку зерна, як вона працює на рівні бізнесу. Я розумію, що це питання не одного дня, не одного року, мабуть, але по мірі того, як ми нарощуємо нашу частку, ми повинні вчитися задовольняти потреби наших клієнтів».

Сам зерновий бізнес стає поштовхом для опанування нових ринків. Ольга Трофімцева зазначає, як розширяти торгівельну політику: «Бізнес сьогодні гарно штовхає урядові структури до дій, і це позитивно, такий діалог має розширюватися. І тоді побачимо більше торгівельних можливостей».

фото: прес-служба GRAIN UKRAINE