Змінна альтернатива: як вплине на розвиток біоенергетики заміна “зеленого тарифу” на аукціони

ВР хоче змінити форму електрогенерації із відновлювальних джерел енергії, розповів в.о. голови комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу Георгій Домбровський. Нардеп деталізував: зараз електрику від «альтернативних» енергоустановок продають за «зеленим тарифом». Парламент хоче, аби власники «зелених» електроустановок, зокрема аграрії, із 1 липня 2019 року продавали свій енергоресурс виключно для ДП «Енергоринок», і виключно на спеціалізованих аукціонах, які відбуватимуться до 31 грудня 2029 року,  двічі на рік, не пізніше 1 травня та 1 жовтня.

Читайте також: Антирейдерство: чергові законодавчі перешкоди протиправним діям

На таких торгах чинний «зелений тариф» стане максимальною ціною продажу електрики. Переможцем торгів стане той енергогенератор, що запропонує найнижчу ціну за продаж енергоресурсу. Як і «зелений тариф», аукціонна ціна продажу «альтернативної» електрики формуватиметься у євро. У свою чергу, ДП «Енергоринок» протягом 10 днів після фактичної поставки «зеленої» електрики покриватиме «альтернативним» генераторам різницю між аукціонною ціною поставки електрики та фактичною ринковою вартістю продажу електрики «на добу наперед».

При цьому, постачальник «зеленої» електрики зможе отримати надбавку до виплат від ДП «Енергоринок» за використання в енергогенерації техніки українського виробництва. За рівень застовування вітчизняного обладнання  у 30-50% енергооператор отримає 5%- надбавку, за рівень 50-70% - 10%-надбавку, за рівень 70%-100% - 15%. Для біогазових установок аграріїв є обов’язковою частка у 35% українських комплектуючих для побудови біореактора, також частка у 35%  – для енергогенератора.

Операторам «зелених» енергоустановок доведеться змагатись не лише за ціну, але й обсяг поставки своєї електрики кінцевому споживачеві, в рамках загальної квоти, визначеної Кабміном в рамках Енергетичної стратегії до 2035 року. При цьому, розмір загальнодержавних квот на поставку «зеленої» електрики до 2025 року включно уряд має визначити до 1 грудня 2019 року. Одна компанія-виробник «альтернативної» енергії зможе отримати не більше 25% від всієї квоти на поставку електрики. Одна вітрова електроустановка зможе продавати не більше 20 МВт енергії за одну поставку, одна сонячна електростанція – не більше 10 МВт за одну поставку, для біогазових установок розмір максимальної поставки не визначено. Надійність поставки від кожного учасника аукціону із продажу «зеленої» електрики забезпечуватиме банківська гарантія у $50 тисяч на 1 МВт заявленої потужності енергопостачання.

За словами Домбровського, такі норми включено в законопроект №8449 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії». «Хоча колеги подали ще сім альтернативних законопроектів, сподіваюсь всі ці ініціативи ми розглянемо до кінця вересня, аби вже до кінця листопада цього року повністю вирішити питання  із переходом на аукціони для зеленої електроенергії», - каже очільник комітету ВР із питань ПЕК.

Інтеграція та новації

Зараз  «зелений тариф» для електрики з біогазу та біомаси становить 4,01 грн за кВт-год, із сонячної енергії -  залежно від потужності коливається від 4,87 грн до 15,09 грн за кВт-год, для вітрових – від 3,3 грн до 3,66 грн за кВт-год. «Традиційні» виробники продають свою електрику напруги І класу промисловим споживачам за ціною у 1,67-1,98 грн за кВт-год, напруги 2 класу - за ціною від 1,90 грн до 2,40 грн за кВт-год.  Основними операторами біогазових установок в Україні є саме агрокомпанії: зокрема, «Миронівський хлібопродукт» припадає найбільша частка біоенергогенерації у 25 МВт. Агропромхолдинг «Астарта-Київ» у 2016 році запустила енергоустановку потужністю у 500 кВт, що має технологічну можливість наростити енергогенерацію до 12 МВт. До кінця 2018 року компанія планує запустити свою нову енергоустановку потужністю у 2 МВт. При цьому, за словами керівника проектів агропромхолдингу «Астарта-Київ» Олексія Криволапова, надійність електропостачання біогазової енергетики тримається на рівні 95%, у той час надійність поставок від сонячної та вітрової енергетики - на рівні 55%. Далі нараховувати «зелений тариф» невигідно для економіки України, вважає Домбровський: у 2017 році власники «альтернативних» енергоустановок продали лише 1,5% всієї електрики, отримали 7,5% всіх оплат за поставлену електроенергію. Окрім того, перейти від «зеленого тарифу» до продажів через торги Україна повинна в рамках своїх зобов’язань про Асоціацію з ЄС, говорить директор департаменту електроенергетики ЄБРР Гаррі Бойд-Карпентер. При цьому, формат аукціонів для «зеленої електрики» допоможе простимулювати виробництво комплектуючих та обладнання для проектів альтернативної енергетики, додає голова комітету ВР  з питань промислової політики Віктор Галасюк. Відтак, аграрії зможуть користуватись інноваційним обладнанням, аби покращити ефективність та дохідність біоелектроустановок, переконаний голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

Читайте також: Облікована крапля: які інноваційні технології дозволяють економити на зрошенні

Зелений тариф назавжди

Втім, для розвитку біогазової електрогенерації аграріїв потрібно, щоб ВР вдосконалила систему «зеленого тарифу», вважає голова Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха. За його словами, більшість інвесторів не продовжуватиме побудову біогазових енергоустановок після 1 січня 2020 року, оскільки не розуміють, як держава стимулюватиме розвиток альтернативної енергетики. «Навіть збереження чинного «зеленого тарифу» до 2030 уже не забезпечує інвесторам достатніх гарантій для повернення інвестицій», - наголошує Гелетуха.

Окрім того, перехід на аукціони для «зеленої енергетики» за взірцем ЄС недоречний через різні тенденції розвитку альтернативної енергетики, вважає експерт. Зокрема, чинний «зелений тариф» у 0,12 євро за квт-год удвічі нижче від аналогічного тарифу в Німеччині, а бідна Боснія та Герцеговина за «зелену електрику» платить взагалі 0,37 євро за квт-годину. Окрім того, в Україні на біогаз припадає лише 1,2% від всієї «альтернативної» електрогенерації, що у 14,9 разів менше від середнього показника по ЄС у 17,9% для біогазу у загальному обсязі «альтернативної» електрогенерації.

Тому, на думку очільника БАУ, для проектів біогазової електрогенерації аграріїв дію «зеленого тарифу» варто подовжити до 2040 року. Окрім цього, для біогазових установок потужністю від 1 до 5 МВт «зелений тариф» варто збільшити від 0,12 євро хоча б до 0,14 євро, для установок потужністю до 1 МВТ – до 0,15 євро. Так інвестори зможуть забезпечити рентабельність своїх біоенергоустановок на рівні 20%, за звичайних в Україні умов кредитування «зелених» проектів: 60% кредитних коштів у євро на 8 років під 8% річних.  У свою чергу, аграрії отримають стимул нарощувати переробку агросировини та відходів на паливо, відтак – наростити число біогазових енергоустановок малої та середньої потужності.

За підрахунками БАУ, аграрій-власник свиноферми на 5,5 тисяч голів зможе забезпечувати сировиною біогазову енергоустановку потужністю 0,1 МВт. При цьому, на побудову такої електростанції знадобиться 0,6 млн євро, на щорічне обслуговування – 71 тисячу євро. Аби проект давав рентабельність на рівні 20%, для такої біоустановки «зелений тариф» варто встановити на 0,24 євро за квт-год.

Читайте також: Озимий сезон: виробники насіння про тренди та зміни ринку