Законопроект №5600: чи готові аграрії платити вдвічі більше або ж сховаються у тіні?

Збільшення податкового навантаження, розширення податкових органів, введення мінімального податкового зобов'язання (МПЗ), зменшення з 2 до 0,5 га розміру ділянок для ведення особистого сільського господарства, скасовування нульової ставки акцизу на продаж електроенергії за зеленим тарифом, спрощення єдиного податку для IV групи у підприємств тощо – це невеликий перелік змін до Податкового кодексу. Логіка чиновників зрозуміла – необхідно швидко наповнити бюджет країни.

Термінові дії

Законопроект №5600 повинен стати антиолігархічним, але у ньому прописали й те, що до олігархів не має жодного відношення. Один з кроків у боротьбі з олігархізмом – податковий тиск на сімейний бізнес, дрібного фермера, які легально працюють в агросекторі. Ці люди не мають жодного відношення до олігархів, для кого писався цей законопроект.

Цікаво, що досить довго законопроект обговорювався, але урядовці, депутати заявляли, що не бачили і не читали його. А виявилось, що «антиахметівський» законопроект таки існує, знаходиться вже у Верховній Раді і містить чимало сюрпризів для аграріїв. Зазначимо, що потрапив у сесійну залу цей документ без обговорення та з порушенням регламенту.

«Всеукраїнський аграрний форум», «Українська аграрна конфедерація», «Всеукраїнська Аграрна Рада»,  «Український клуб аграрного бізнесу», «Союз птахівників України» підтримували владу у тих питаннях,  в яких йшлось про боротьбу з незаконним виробництвом, тіньовим бізнесом тощо. А от коли виникають такі несподіванки, як законопроект №5600, який може створити величезні проблеми для аграрного сектору, профільні асоціації об’єдналися та виробили спільні зміни, які терміново необхідно внести. Нагадаємо, що саме аграрний сектор стабілізує вітчизняну економіку.

«Треба зупинити розгляд цього законопроекту у сесійній залі. Подати окремий закон з пропозиціями, які ми всі разом підготували. Досить важливо у таких ситуаціях, до обговорення таких змін в законодавстві України, що стосуються фіскальної політики залучити профільні міністерства, агарні асоціації та наукову спільноту», — каже Леонід Козаченко, президент ВГО «Українська аграрна конфедерація».

«Нинішня редакція законопроекту №5600 передбачає не вирівнювання податків для всіх, а збільшення в рази податкового навантаження для суб’єктів господарювання, які працюють легально. Також документ містить норми, які розширюють повноваження контролюючих органів і надають їм більше інструментів для тиску на бізнес. Приміром, якщо суб’єкту господарювання висловлена підозра у податкових зловживаннях, то ще на періоді досудового розслідування податкові органи мають право накладати арешт на майно виробника, тобто повністю зупинити діяльність підприємства», — додає Марія Дідух, директор ГС «Всеукраїнський аграрний форум».

Читатйте також: Андрій Кошиль: У сегменті сільськогосподарських земель попит значно перевищує пропозицію

Вирівняння податкових зобов’язань

Введення мінімального податкового зобов'язання (МПЗ) неодноразово обговорювалося аграрною спільнотою, питання тільки у тому, що у законопроекту №5600 цей момент спотворили. Законопроект мав би стати вирівнювальним важелем. За задумом, ті хто працюють у тіні, повинні почати платити стільки ж, або, принаймні, певний мінімум, скільки платять легальні господарства. Саме в такому вигляді цей проект підтримують профільні асоціації.

«Для нас неприйнятною є ситуація, коли в країні з 8 млн га, а це 30% сільськогосподарських земель, не сплачуються податки у повному розмірі. Це, у свою чергу, руйнує не лише бюджети громад, держбюджет, а й чесну конкуренцію в агарному секторі, оскільки важно конкурувати з тим, хто не платить податків.

Важливо розуміти, що мінімальне податкове навантаження насправді не є мінімальним. Податкове навантаження у законопроекті №5600 знаходиться на досить високому рівні. Воно було б прийнятним, якби до нього врахували сплату єдиного соціального внеску (ЄСВ). Але ЄСВ до розміру мінімального податкового зобов’язання не включається. З огляду на те, що ЄСВ з 1 га складає приблизно 1,5%, то законопроект 5600, фактично, завищує розмір мінімального податкового навантаження на цих 1,5%. Якщо до мінімального податкового зобов’язання не включається ЄСВ, то ми вважаємо за необхідне знизити таке податкове навантаження на 1,5% —3,5% від НГО. Тоді це буде справедливо та вирівняне податкове навантаження», — зазначив Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада».

Цей законопроект повинен спонукати платити тих, хто зараз працює у тіні, а не заставляти платити більше тих, хто і так платить.

Читайте також: Не дрібниці. Чи завжди є безпечними локальні харчові продукти?

Новації уряду

Основне завдання, яке ставилось, коли писався законопроект – це боротьба з тіньовим бізнесом і тими, хто не сплачує у повному обсягу податки. Але десь у ході написання проекту відбувся «збій» і з’явилася ініціатива збільшення вдвічі єдиного податку IV групи, а саме до цієї категорії відносяться сільськогосподарські виробники. Сумлінним сільгоспвиробникам доведеться додатково сплатити податків на суму 5,3 млрд грн. Це досить серйозний податковий тягар, який навряд чи позитивно вплине на громади. Більшість сільгоспвиробників укладають з громадами соціальні угоди і на благодійній основі допомагають розвитку села. В середньому вони виділяють 200 грн на гектар.

«Цей додатковий податковий тягар унеможливить надання благодійної допомоги на розвиток громади та вирішення першочергових питань. Також торкається законопроект 5600 індексації нормативно-грошової оцінки землі.

Цікавими стали «новації», які стосуються купівлі-продажу нерухомості, а саме земельних ділянок. Після відкриття ринку землі люди будуть її продавати, віддавати, брати кредити під неї. Тільки тепер при продажі землі збільшується у рази податок на доходи фізичних осіб (ПДФО): з 5% до 18%. Фактично, при продажу земельного наділу майже 20% свого прибутку треба буде віддати державі. Це ми говоримо про приватну власність. Така норма застосовується від продажі 3-х ділянок і більше протягом чинного року. Зазначу, що не потрібно говорити про збільшення ПДФО, є й інші механізми, які зупиняють спекуляцію щодо продажу землі.

За нашими спільними оцінками, щорічно це буде приблизно 2,2 млрд грн втрати у вартості землі при її купівлі-продажу. Це збиток для тих хто продає та купує земельні ділянки. Таким чином, знижується вартість сільськогосподарської землі. Ми не розуміємо чому така позиція надійшла саме від уряду», - говорить Роман Сластьон, генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Підвищення податків зменшить спроможність фермерів купити ту землю, яку вони обробляють. Представники профільних асоціацій підрахували, що сумарно для сумлінних платників податків даний законопроект в комплексі із підняттям єдиного податку змусить додатково заплатити 15,3 млрд грн щорічно, без врахування видатків на техніку, добрива, обслуговування тощо. Виникає питання, а чи готові і чи будуть аграрії платити ці кошти? Може їм простіше піти у «тінь», але тоді бюджет отримає  мільйонні збитки?

Читайте також: Чорноморське зерно. Де шукати нові ринки для експорту?

Перипетії навколо IV групи

Останнім часом ми спостерігаємо, як сусідні країни підтримують аграрний сектор, особливо в Євросоюзі: вони зменшують податковий тиск, таким чином захищаючи малозабезпечену частину населення та підтримують власного виробника. Тоді як українські чиновники пропонують не тільки підвищити вдвічі єдиний податок IV групи, але виключити з нього підприємства, які займаються розведення свійської птиці, страусів, перепелів тощо.

Не потрібно забувати, що за останні 2 роки у птахівництві спостерігаються збитки, які стосуються і великих компаній. В Україні скоротилось виробництво яєць, порівняно з минулим роком на 21%, м'яса птиці - скоротилося на 8%. Припинили свою діяльність 20 підприємств, 15 тис працівників залишились без роботи.

«Обурює той факт, що птахівників хочуть взагалі виключити з платників податків IV групи. У пояснювальній записці жодного слова немає, чому було прийнято таке рішення. Цього не можна робити, а ще й з такими порушеннями, з якими документ потрапив у Верховну Раду.

Ситуація у птахівництві складна, але вихід є. Необхідно збільшити можливості кредитування з компенсацією процентів, ввести законопроект скорочення ставки ПДВ, як це працює у світі. Це дозволить збільшити як виробництво, так і споживання продуктів харчування. Досить неприємно, але жодної відповіді від очільника уряду не біло. З такою ситуацією стикаюсь вперше за 20 років», - розповів Олександр Бакуменко, голова Ради директорів асоціації «Союз птахівників України».

З прийняттям норм законопроекту №5600 не усі легально працюючі фермери будуть готові до збільшення податків та виключення їх з IV групи. Благими намірами можна відправити їх у «тінь», з якою так довго борються законотворці