ВАР: Ціна аграрної «тіні» — понад 250 мільярдів гривень

Про це розповів Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради, в колонці на epravda.com.ua.

Тіньові схеми

Умовною точкою відліку утворення «тіні» в секторі можна вважати 2012/14 роки. Це стало зрозумілим із серії розрахунків, які Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) провела п’ять років тому, аби визначити обсяг тіньових земель у країні.

За даними Державної податкової служби, у 2012 році офіційно оброблялося 35,5 млн га земель, оскільки саме з такої площі сплачувався єдиний податок четвертої групи.

У 2014 році таких земель стало лише 26,6 млн га, у 2017 році — 20,4 млн га. Протягом п’яти років в Україні «зникли» 15 млн га сільськогосподарської землі.

Також експерти ВАР проаналізували дані Держгеокадастру за 2017 рік, щоб з’ясувати, скільки сільськогосподарської землі перебувало в офіційній оренді. Результат — з доступних 33,2 млн га близько 12,7 млн га були вільними. Цей обсяг можна вважати потенційною площею земель у тіньовому обробітку.

Таким чином, в Україні 30−40% земель — понад 8 млн га — обробляються «по-чорному». Бюджети всіх рівнів щорічно недоотримують 50−90 млрд грн. Крім податків, держава втрачає ще й на реалізації необлікованого «чорного» зерна, яке вирощується на таких землях і продається за готівку.

Найпоширеніша схема ухилення від сплати податків — коли власник начебто самостійно обробляє землю. Насправді ж землевласник неофіційно здає ділянку в оренду та отримує за це тіньові кошти. Така ситуація вже давно створює перекіс в агросекторі не на користь сумлінних платників податків.

«Чорні» фермери, пропонуючи більші гроші за оренду, конкурують з аграріями, які працюють легально. Такого не повинно бути в цивілізованій країні.

Пʼять років державної глухоти

У 2017 році ВАР на державному рівні окреслила цю проблему. Експрезидент Петро Порошенко порушив це питання на Нацраді реформ. Ми сподівалися, що проблема вирішиться, адже низка пропозицій ВАР увійшла до законопроєкту №7363. Це був єдиний президентський законопроєкт, який депутати завалили.

Проте ми не зупинялися. У вересні 2018 року ВАР презентувала Мінфіну оновлені показники втрат бюджету від нелегального обробітку землі та напрацьовані законопроєкти, покликані вирішити проблему.

Розрахунки довели: якщо легалізувати тіньові кошти, їх вистачить на фінансування річного обсягу державної підтримки АПК. Утім, з незрозумілих причин відомство ці пропозиції не врахувало.

З цих фактів можна зробити лише один висновок: усі розмови політиків про їх бажання зробити села багатшими, наповнити бюджет і побороти «тінь» були звичайним популізмом. Реальний механізм виведення сектору з тіні — запровадження податку на гектар. Про нього ВАР говорить уже пʼять років.

Що таке мінімальне податкове зобов’язання

Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) — не окремий і не додатковий податок для аграрних виробників. Це мінімальна сума податків, яку повинні будуть сплачувати сільгоспвиробники в розрахунку на гектар землі.

Приміром, якщо виробник обробляє землю як фізична особа, йому потрібно сплатити податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір (ВЗ) з усіх своїх доходів. Крім того — податок на землю та ПДФО з орендної плати.

У підсумку виходить щонайменше 4 тис. грн з га на рік. Якщо ж землю обробляє юридична особа, потрібно сплатити єдиний податок четвертої групи, з орендної плати — ПДФО та ВЗ, а також ПДФО та ВЗ зі своїх доходів.

За даними ДПС за 2020 рік, у легальних аграрних виробників у середньому (за вирахуванням ЄСВ) виходить близько 2,2 тис. грн/га. За об'єктивних причин, наприклад, через низьку родючість земель, показник може бути меншим.

Протягом перших двох років дії закону, у 2023/24 роках, МПЗ становитиме 4% від нормативно-грошової оцінки (НГО) землі, з 2025 року — 5% від НГО.

У середньому МПЗ становитиме 1,2 тис. грн/га. Якщо сума податків буде рівною чи перевищить МПЗ, то доплачувати не доведеться. Якщо ж сума виявиться меншою, то треба буде доплатити різницю між сплаченими податками та МПЗ.

До підготовки законопроєкту №5600 до другого читання були залучені фахівці ВАР. Вони доклали зусиль, аби в частині запровадження МПЗ акт став збалансованим та робочим. Його ухвалення вітає вся аграрна спільнота.

Реальні кроки замість популізму

Усі «страшилки» опонентів не мають жодного підґрунтя: податок не потрібно буде платити власникам городів. МПЗ поширюватиметься лише на земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів. Отже, тим, хто працює легально, боятися не слід, вони і так сплачують значно більше.

Нововведення розраховане на тих, хто свідомо ухиляється від сплати податків, і таких багато. Саме тому законопроєкт №5600 такий знаковий для агросектору. Нарешті замість популізму виробники дочекалися реальних кроків влади.

Схвалення документа свідчить про одне: в Україні можливо робити зміни, особливо коли суспільство давно на них чекає. Головне — політична воля.

Більше новин асоціації — на офіційному Telegram-каналі ВАР та на Facebook-сторінці.