Укрупнення районів: які зміни чекатимуть на українців після місцевих виборів

Все завдяки черговому етапу реформи децентралізації – укрупненню районів. Окрім суто технічної зміни меж територіальних одиниць, відбудеться перерозподіл їх функцій. Які проблеми можна вирішити у своєму селі, а за якими доведеться їхати у райцентр, розбираємось далі. 

Із 490 зроблять близько 130 - стільки районів на мапі України планується залишити після укрупнення. Остаточну кількість ще має затвердити Верховна Рада. Після народне волевиявлення затвердить ці зміни юридично. Також завершиться об’єднання територіальних громад, восени їх буде вже 1470. До них увійдуть міста (459), селища (2050) та села (27 207).  Незмінними одиницями залишаться 24 області, Автономна республіка Крим та міста зі спеціальним статусом: Київ та Севастополь. 

інфографіка minregion.gov.ua

Читайте також: Геннадій Подшивалов: Географічне зазначення дасть змогу продавати «Мелітопольську черешню» вдесятеро дорожче

Реформа децентралізації триває в Україні з 2014 року. ЇЇ ідеологія - це передача повноважень та фінансів від державної влади якнайближче до людей - органам місцевого самоврядування. На початку законодавчо дозволили на місцях залишати близько 80% податків та врегулювали процес об’єднання  територіальних громад (ОТГ). Це дозволило підняти місцеві бюджети в середньому із 68,6 млрд у 2014 році до 234 млрд грн в 2018 році. З 2015 по 2019 роки в Україні створено понад 1000 об’єднаних територіальних громад. До їх складу можуть входити міста, села та селища. В містах головують мери, в ОТГ – голови, в селах – старости. 

Досвід фермера

Власник фермерського господарства «Доля», що на Одещині, Михайло Глізнуца має в обробітку близько 700 гектарів, переважно під зерновими. Землі знаходяться у Любашівському районі. Рік тому район поділили на три ОТГ: Любашівське, Зеленогірське і Троїцьке. Ці громади об’єднали в собі з десяток сіл. До прикладу, населений пункт,  де працює Михайло Глізнуца, село Познанка Перша, 30 червня 2019 року приєдналась до Зеленогірської селищної об’єднаної територіальної громади, яка налічує у складі 12 сіл. 

Читайте також: Не платити двічі: як уникнути фальсифікату насіння та агрохімії?

«Особливих змін на роботі господарства я не відчув. Був один район, з нього зробили три ОТГ. Раніше я сплачував податки у свою сільську раду, і тут на місці вирішували, що відремонтувати, що дати на школу, а що на інфраструктуру. А зараз гроші йдуть в Зеленогірське ОТГ, а потім їх ділять між селами. А розподіл відбувається не зовсім чесно. Наприклад, наше село гарне і охайне. Тому грошей нам дають менше, а занедбаним, там, де сільський голова був ледачим, дають більше», - каже Михайло Глізнуца. 

Тепер на місцевих жителів чекає новий адміністративно-територіальний устрій. В Одеській області із 26 районів планують залишити 6. Любашівський район ліквідують і приєднають до Пітрівського району. 

«Раніше, вирішувати господарські проблеми їздили в сільську раду. Тепер треба їхати за 15 кілометрів в Зеленогірськ. Тепер теж саме чекає на нас після укрупнення районів, щоб щось вирішити по роботі, треба буде витрачати багато часу на дорогу, і це по поганим дорогам», - пояснив власник ФГ «Доля» Михайло Глізнуца. 

Укрупнення районів

Архітектори реформи децентралізації пояснюють необхідність укрупнення районів спробою рівномірно навантажити роботу РДА. В Україні загалом 490 районів, стільки ж районних рад та районних державних адміністрацій. Але розмір територій та кількість людей, що в них проживають, дуже різний. Є райони, де проживає 5 тис. осіб, і є райони, де проживає понад 180 тис. осіб. Тому є великі перекоси в субвенціях та дотаціях. Також переважна більшість повноважень, під час реформи, від органів влади районного рівня перейшла до ОТГ. Укрупненням планується зменшити дублювання функцій, а за рахунок скорочення кількості РДА, планується зменшити витрати на їх утримання. Зараз райдержадміністраціях працює близько 48 тисяч держслужбовців, витрати тільки на їхнє утримання складають близько 6,4 млрд грн щорічно. 

Зміни по всій вертикалі

Разом з цим, майже 500 районів, вже не є необхідністю кажуть експерти з децентралізації. Більшість послуг вже надають в ОТГ, а повноваження обласних центрів делегують районам. Також постійно росте кількість Центрів надання адміністративних послуг, а через перехід бізнесу на електронний документообіг, їздити до райцентрів доводиться все менше.

«За більшістю функцій та повноважень, все що мав громадянин в райцентрі, буде отримувати в громаді. Тому  в Україні їх кількість буде збільшена до 1470. Тобто, всі послуги: школи, довідки, оформлення документів - все це буде в громаді. Укрупнення районів поділить області в середньому на 4-5 частин, в той же час, як майже всі повноваження облцентрів перейдуть до РДА. І тепер задайте собі питання, як часто ви їздите в область для вирішення своїх проблем? Тому ми вважаємо, що місце, де отримуєш послуги навпаки стане ближчим», - каже директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак. 

Читайте також: Блог агронома: як ми боролися з бур’янами та страждали від хрущів і дротяників

За його словами, саме на рівні нових великих районів закінчується управлінська вертикаль виконавчої влади. Нові райони повинні розвантажити області, як громади розвантажили райони, перебравши на себе їхні повноваження.

«99% всього життя пролягає в громаді. За здорового глузду управління на місцях, людина не буде знати, де знаходиться районний центр. А ось обласний центр це вже місце для державного управління. Наприклад, поліція, пожарні, соцзахист буде в громаді, а їхне керівництво - в районі. Ось і вся різниця. На обласному рівні державних функцій зменшиться на 80%. І завдяки цьому, облцентри починають займатись тими речами, які не можливо вирішити на районному рівні», - додав Юрій Ганущак.

Ризик голосування

12 червня Уряд підтримав проєкт постанови Парламенту про ліквідацію 490 та утворення 129 районів в усіх областях України. Тепер їх кількість та межі має затвердити Верховна рада. Це рішення необхідно прийняти до канікул нардепів, щоб місцеві вибори до райрад пройшли на новій територіальній основі. Тому не стоїть дивитись незнайомій назві району у своєму бюлетені. Зі слів ексміністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадія Зубка, наразі майбутнє ухвалення районів народними депутатами несе найбільшу загрозу для реформу децентралізації 

«Зараз в урядових пропозиціях районів вже 129, а до моменту голосування у парламенті, ймовірно, буде ще більше. Ми побачимо, як народні депутати влаштують «танці з бубнами», щоб «накинути» пару-трійку районів «під себе», аби закрити якийсь свій гешефт у регіоні чи окрузі. Занадто велика спокуса — «під шумок» отримати кишеньковий район. В цьому і полягає головний ризик, адже забаганки та амбіції політиків, як показує практика, надто дорого обходяться державі», - пояснив Генадій Зубко.

Також, після затвердження територіального устрою на рівні громад і районів, планується змінити Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації». Вони дозволять чітко розмежувати повноваження між органами влади. Обіцяти стабільне функціонування реформи має внесення змін до конституції в частині децентралізації. Відсутність змін суттєво ускладнює реалізацію реформування місцевого самоврядування. У грудні 2019 року Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради відповідний проект закону. У січні 2020 року, після дискусій в експертному середовищі, запропоновані зміни були відкликані з Парламенту для доопрацювання. Наразі тривають публічні обговорення проєкту змін до Конституції. Після цього, проєкт має бути прийнятий на двох сесіях парламенту. На цій сесії, яка закінчується 17 липня, розгляд його малоймовірний. Отже, можна прогнозувати, що парламент прийме зміни остаточно не раніше початку 2021 року.