Світова економіка втратить 4% річного ВВП, якщо не вирішити проблему антибіотикорезистентності до 2050 року

Про це повідомили під час брифінг ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН) за участі Владислави Магалецької, голови Держпродспоживслужби, Анни Терещенко, фахівця ВОЗ (World Health Organization), фахівців ФАО Бориса Антоновича, Віталія Башинського та Олександра Рєвнівцева, передає прес-служба Асоціації виробників молока.

«Явище антибіотикорезистентності в Україні недооцінене. Тому вже зараз за ініціативи громадських організацій, Держпродспоживслужби та Міністерства економіки по всій території України проходить опитування щодо обізнаності застосування антимікробних засобів. Воно стосується виробників харчових продуктів, тих, хто утримує живих тварин та птицю, а також тих, хто застосовує та продає ветеринарні препарати», — розповідає Віталій Башинський.

За його словами, після завершення цієї роботи, в Україні спільно з Держпродспоживслужбою та ФАО буде започаткований національний план державного моніторингу антирезистентних штамів в тваринництві. Так, у зв’язку з COVID-19, на Міністерство охорони здоров’я України сьогодні покладена величезна відповідальність. Представники МОЗ спостерігають, в якій кількості сьогодні люди вживають антимікробні засоби, в тому числі дуже потужні.

«Можна тільки уявити, яку резистентність набудуть ті мікроорганізми, які мали контакт з залишковими кількостями цих антибіотиків. Ефект ми побачимо як мінімум через півроку, а як максимум — через півтора-два роки, коли зрозуміємо, що левофлоксацин чи подібні антибіотики перестануть працювати», — пояснює Башинський.

Наразі фахівці можуть синтезувати одну, в «щасливі» роки до чотирьох нових антимікробних субстанцій в рік. Але резистентності набуває все більш широке коло мікроорганізмів. Якщо вчора це ще було чимось ефемерним, то сьогодні це вже реальна проблема.

«Якщо проблема антибіотикорезистентності не буде вирішена до 2050 року, світова економіка може втратити 4% річного валового внутрішнього продукту. Виробництво продукції тваринного походження в країнах з низьким рівнем доходу може скоротитись до 11% до 2050 року», — наголошують експерти.

Слід додати, щорічно у світі від антибіотикорезистентності помирає щонайменше 700 тис. людей.

«Як представник промислових молочнотоварних ферм, Асоціація виробників молока підтримує ініціативи ФАО. Ми зацікавлені в покращенні поінформованості та контролі за використанням антибіотиків в тваринництві, адже відсутність залишків антибіотиків є критичним показником безпечності молока. Їх наявність у харчових продуктах навіть у мікродозах може сприяти розвитку антибіотикорезистентності — тобто несприйняття людським організмом антибіотиків під час лікування», — коментує Ганна Лавренюк, віцепрезидент Асоціації виробників молока.

Звернемо увагу, що за останні роки безпечність молока, яке надходить на переробку, а відповідно і готової молочної продукції, зростає. Такі зміни відбуваються у зв’язку з імплементацією європейського законодавства в Україні та наближенням українських норм харчової безпеки до загальносвітових вимог.

«Цей процес відбувається в геометричній прогресії. Ще в 2009 році ми взагалі не чули про такий сорт молока, як екстраґатунок. А це єдиний визнаний у всьому світі безпечний та якісний сорт молока, придатний для переробки, який не містить залишків антибіотиків. На сьогодні частка такого молока становить уже 34% від усього молока, яке надходить на переробку», — підкреслює Лавренюк.

Таким чином, експерти сподіваються, що загальнонаціональний план моніторингу антибіотикорезистентних штамів в Україні буде запроваджений уже до 2022 року і з’явиться перелік діючих речовин, які буде заборонено використовувати для сільськогосподарських тварин. Тож буде створений захисний список виключно для лікування антибіотикорезистентних хвороб у людей.

Нагадаємо, «Союз птахівників України» почав ухвалення виробників щодо вирощування птиці без антибіотиків.