Пропозиція на мільярди, або як запустити кредитування аграріїв на викуп паїв?

«Запуск ринку землі невідворотній, нехай і на консервативних умовах», - неоднократно протягом цього місяця заявляв заступник міністра аграрної політики з питань фермерства Віктор Шеремета. У свою чергу, агровиробники постійно наголошують, що не мають достатньо грошей для викупу паїв. Тому землероби підтримають запуск ринку землі лише у випадку, якщо держава забезпечить пільгове кредитування на купівлю земельних наділів.

Ані уряд, ані парламент поки не подали жодного законопроекту про правила ринку землі та умови пільгового фінансування аграріїв на купівлю-продаж землі. Хоча перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк говорить, що Мінагрополітики хоче зняття земельного мораторію, для якого необхідне законодавство про те ж пільгове кредитування фермерів. Тому поки що концепції майбутнього запуску ринку землі напрацьовуюють лише профільні аграрні асоціації. Одну із таких концепцій озвучив на одному із круглих столів член аграрного комітету ВР та голова Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. На його думку, кредитувати аграріям викуп паїв має спеціально створена державна іпотечна фінансова установа, якій варто передати у заставу мінімум 4 млн га державної ріллі в натурі. Так установа зможе залучити до $70 млрд від іноземних фінансових установ, зокрема від державного пенсійного фонду Швейцарії.

При цьому, на думку Козаченка, іноземним агрокомпаніям потрібно зовсім заборонити купувати ріллю, українські агровиробники повинні мати обмеження «в одні руки» на рівні 25% всієї ріллі району, 10% – області, та 2,5% - площі ріллі України. Такі умови земельного ринку, на думку нардепа, потрібно відпрацювати в «пілотному режимі» у трьох областях протягом одного-двох років після зняття «земельного мораторію», аби за потреби відкоригувати земельне законодавство для повноцінного запуску обігу ріллі.

Озвучені Козаченком пропозиції доповнив Віктор Шеремета: на думку урядовця, обіг ріллі потрібно обмежити так, аби агропідприємства могли викупати лише свої орендовані землі, що перебувають в обробітку. «На нашу думку, оптимальними є агрогосподарства, земельний банк яких не поширюється за межі громади», - сказав Шеремета.

Нагадаємо, що парламент вже раніше намагався створити окрему спеціалізовану установу для фінансування ринку землі. 6 вересня 2012 року ВР ухвалила законопроект №10043 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який передбачав створення Державного земельного банку під управлінням Держкомзему. Передбачалось, що установа видаватиме кредити аграріям під 5% річних. Втім, «живих» грошей Держзембанк так і не отримав, тому був ліквідований у 2016 році.

Читайте також: Максим Мартинюк про аграрне рейдерство, держпідтримку та зняття мораторію на продаж землі

Ефект присутності

Учасники аграрного ринку не підтримують пропозиції Козаченка. За їх словами, якщо земельне законодавство матиме обмеження на площу викупу паїв на одного агровиробника, то землероби фактично втратять можливість викупити паї. Відтак, запуск державної  спеціалізованої фінустанови для аграріїв не матиме жодного сенсу.

Зокрема, керівник юридичного відділу агропромхолдингу «Астарта-Київ» Лілія Тімакіна вважає безглуздим забороняти купівлю ріллю агрокомпаніям із іноземною реєстрацією, натомість пропонує заборону на викуп паїв для агрокомпаній, що мають іноземних громадян в структурі управління «материнського» агропідприємства, або ж серед членів наглядової ради. Тімакіна деталізує, що іноземні акціонери безпосередньо можуть впливати лише на рішення ради директорів та загальних зборів учасників агрокомпанії. Безпосередні управлінські рішення ухвалюють виключно керівники агрокомпаній в Україні, більшість яких – українські громадяни. «Якщо ми позбавимо українські аграрні холдинги, які інвестують, в першу чергу, у переробну галузь і створюють додану цінність, права на викуп землі, ми завтра отримаємо дуже дорогого орендаря і змушені будемо або відмовитися від обробітку землі, або закрити свої переробні підприємства», - наголосила керівник юридичного відділу «Астарта-Київ».

У свою чергу, обмеження на купівлю землі за площею «в одні руки» фактично стримуватимуть розвиток агрокомпаній, говорить експерт із земельних питань Українського клубу аграрного бізнесу Роман Граб. За його словами, зараз аграрії поступово відмовляються від звичайного нарощення земельних банків лише заради масштабу, тому набувають рівно стільки ріллі, як цього вимагає технологічний процес агровиробництва. «Вільні паї розподіляються по всім регіонам України, сучасні технології дозволяють контролювати процес агровиробництва навіть без фізичної присутності керівників агрокомпанії,  тому обмеження на купівлю землі лише відлякуватимуть аграріїв від участі в обігу ріллі», - наголосив Граб.

Читайте також: Географія врожаїв. Східне Полісся – що треба знати агроному

Гроші без обіцянок

У свою чергу, опитані Agravery.com експерти говорять, що український уряд не зможе залучити фінанси на кредити аграріїв для викупу наділів, без попереднього скасування «земельного мораторію» та відмови від усіх обмежень на купівлю ріллі. Зокрема, спеціаліст відділу продаж боргових цінних паперів компанії Dragon Capital Сергій Фурса говорить, що банки або інші фінансові установи не готові обговорювати перспективи кредитування на викуп паїв без ухваленого парламентом законодавства про обіг ріллі. «Поки що, усі розмови про залучення грошей всіляких іноземних пенсійних фондів для викупу землі в Україні виглядають скоріше фантастикою», - запевняє експерт. При цьому важливо, аби парламент заклав у законодавство якомога менше обмежень та вимог для операцій купівлі-продажу ріллі, доповнює заступник голови Земельного союзу України Андрій Мартин. На його думку, чисельні вимоги до набувачів прав на земельні ділянки лише знижуватимуть ліквідність паїв селян. Тому наша країна буде занадто ризикованою для капітальних інвестицій у обіг ріллі. «Якщо кредитору покажуть мінімум ризиків, ліквідну заставу та стабільний грошовий потік, кредитуватиме хто завгодно і як завгодно, навіть той же пенсійний фонд Швейцарії», - переконаний Мартин.

Втім, якщо Україна спроможеться скасувати "земельний мораторій", то зможе залучити гроші для кредитування аграріїв під викуп паїв від Світового банку або інших міжнародних фінустанов, наголошує партнер компанії Kreston GCG Артем Ковбель. "Але все залежатиме від того, наскільки ефективно буде земельна реформа, і наскільки оперативно змінюватиме уряд інші галузі економіки України. Той же МВФ вимагає одразу цілої зв'язки змін", - каже Ковбель. При цьому, на думку експерта, фінансування переважно потребуватимуть дрібні агровиробники: середні та крупні агрокомпанії мають настільки великі земельні банки, що їх прямий викуп яких фінансово невигідний. 

Читайте також: Желько Ерцег: Ми можемо вивести на ринок 10-15 тисяч тонн насіння на рік