Під владою коронавірусу: як реагують світові ціни на продукти?

Пшениця

За останній тиждень ціни на пшеницю на світових біржах тільки зростали, каже аналітик компанії «Agritel» Олексій Єрьомін. Із 19 березня по 26 березня продовольча пшениця зросла майже на 8 доларів та коштувала близько $189 за тонну. «Це було обумовлено вибуховим попитом на тлі введення карантину у багатьох країнах. Стрімко зріс попит на хлібобулочні вироби, такі як макарони. Люди скупляли все що є. Багато борошномельних заводів намагались забезпечити себе поставками у короткі терміни, аби задовільнити цей попит. Плюс всі боялись, що аграрні країни введуть обмеження на експорт», - пояснив Ерьомін. Після ажіотажів у супермаркетах, попит на продовольчу пшеницю не спадає, каже експерт. Наразі країни поповнюють запаси, які розпродали на початку карантинів. Китай, як один з найбільших імпортерів, продовжує активно купувати пшеницю, при чому, як продовольчу, так і фуражну. Також ціни підтримує очікування, що  найближчим часом Єгипет може вийти з тендерами на купівлю пшениці.

Ячмінь

На світових ринках спостерігався стрибок цін на ячмінь - на 2-3 долара за тонну, до $160 за тонну. На це вплинув останній тендер від Саудівської Аравії, яка ккупила замість запланованих 750 тисяч тонн ячменю 1,2 мільйона тонн. 

Кукурудза

Через те, що Китай знов почав активно купувати кукурудзу, її ціни трошки пішли у гору. Також на її вартість вплинули чутки про те, що одні з найбільших продавців кукурудзи Аргентина та Бразилія, можуть зачинити порти.

Соняшникова олія

А ось ціна на соняшникову олію впала та поки не збирається підніматись, залишаючись на позначці близько $820 за тонну. На це впливає два фактори: падіння ціни на нафту, що зменшує привабливість переробки соняшникової олії на біопаливо. Та незрозуміла ситуація із впливом запровадження карантину в Індії. «Всі думали, якщо з’явився попит на продовольчу пшеницю, то з’явиться попит і на рослинну олію. Але свою роль зіграло запровадження карантину в Індії – одного з найбільших покупців олії. З одного боку, можна прогнозувати, що всі як і в Україні, побіжуть у магазини скупляти олію, щоб перечекати. З іншого боку, багато соняшникової олії використовували у приготуванні вуличної їжі, але через карантин цього вже не буде. Наразі в нас немає розуміння чи збільшиться в Індії попит на соняшникову олію чи ні. Проте, ціни на шрот зростають. Його додають у корми, а наразі Китай почав активно відновлювати поголів’я свиней», - додав Єрьомін.

Плодово-ягідна продукція

За час пандемії на вартість фруктів у світі вплинули збільшення витрат на логістику, з одного боку, а з іншого - зменшення попиту в країнах-імпортерах. «Морські лінії, відчувши дефіцит зворотного вантажу зі сходу, підняли фрахти на всі перевезення мінімум на 40%. Разом з цим, країни Південно-Східної Азії взагалі зупинили експорт, тому що вони на жорсткому карантині. Вони просто зупинили програми і припинили купувати основні товари, які ми туди експортували. Перш за все- це яблуко, через це дуже сильно впали продажі», - каже СЕО компанії USPA FRUIT Володимира Гуржій. Українських експортерів фруктів дещо врятувала девальвації гривні та збільшення попиту на внутрішньому ринку на початку паніки, під час запровадження карантину. Зі слів голови Української асоціації аграрного експорту Дмитра Крошки, українським виробникам створились умови, коли вигідно продавати продукцію всередині країни. «Візьмем, наприклад, яблуко. Якщо в 2018 році в сезон врожайності в Україні торгували по 6-8 грн за 1 кг, на зовнішніх ринках було приблизно 20 грн. То в цьому сезоні ціна на українському ринку по 15-16 грн за один кілограм, а на зовнішньому ринку - 24 грн. Плюс сам по собі український ринок дуже великий. Ці коливання на внутрішньому ринку та витрати на логістику зовні  роблять експорт не таким привабливим. Сенс експортувати, коли в тебе все розбирають вдома?», - заявив Дмитро Крошка. 

Молочна продукція

На світових ринках очікують зменшення вартості біржових молочних продуктів. В першу чергу, сухого молока і сироватки, масла вершкового, у порівняні з минулим роком. Зі слів аналітика ТОВ «Інфагро» Максима Фастєєва, основними факторами для всієї світової діяльності наразі є коронавірус і економічна криза, яку спровокувала пандемія. Також негативний ефект посилився падінням цін на нафту. «Щодо молочки загалом, в короткостроковій перспективі ми бачимо стрибок споживчого попиту майже у всьому світі. Він зв’язаний з панікою і карантинними режимами. Але по тим країнам, які запровадили карантин раніше, вже видно, що цей попит стабілізувався. При цьому всюди бачимо падіння в сфері харчового обслуговування – кафе та ресторани закриті, люди залишаються дома», - заявив Фастєєв. 

На його думку, на ринку біржових молочних товарів навіть в короткостроковій перспективі немає нічого позитивного. Основною причиною тут є проблеми з логістикою – нестача робочої сили на всіх етапах ланцюжка, карантини, обмеження міжнародної торгівлі. Ці фактори не просто подвоїли вартість морської та авто логістики, але в деяких випадках зовсім обмежили пересування товару. Наприклад, на період жорсткого карантину в Китаї (лютий – початок березня) в країні були проблеми з реалізацією і транспортування товарів, в т.ч. молочних по території країни, із-за чого молочні заводи переключилися на виробництво біржових товарів з довгим терміном придатності – сухого молока та масла. Це однозначно спричинить зменшення світового попиту на перелічені позиції, так як Китай є найбільшим імпортером молочної продукції.

Зараз подібні тенденції відбуваються і в Європі, оператори ранку вже бачать необхідність зменшення виробництва сировини, щоби уникнути надмірного виробництва і здешевлення біржових товарів або навіть випадків утилізації сирого молока, які вже зустрічаються в ЄС. Вплив дешевої нафти полягає в тому, що продавці «чорного золота» зазвичай є в той же час імпортерами продуктів харчування,  в т.ч. і молочних товарів. Тобто це, знову таки, знизить світовий попит (і ціни) на молочну продукцію».

Сухе молоко страждає зараз найбільше. Зі слів аналітика «Інфагро», сухе знежирене молоко зимою на світових ринках коштувало 3 долара/кг, то в квітні прогнозується на рівні 2 доларів/кг. Україна не виключення. Сушки запустили з березня, цьому сприяла погода. Казеїн і сухе молоко виробляються досить активно, пропозиція у квітні буде зростати. З урахування світових тенденцій, переробники будуть знижати ціни на сировину. Але девальвація гривні частково згладжує цей негатив. Плюс вона буде сприяти зменшенню обсягів імпортної продукції. «Тому маю сподівання, що поточні кризи будуть впливати на молочну галузь України несуттєво. Українські оператори зараз вже пристосувались до карантинного режиму і готові забезпечувати продовольчу безпеку країни, а також експортувати надлишки у високий сезон виробництва (квітень-червень)», - пояснює Фастєєв

Всі опитані нами експерти стверджують: ціни на основні аграрні товари суттєво не зміняться. Та нормалізуються після завершення карантинних заходів у країнах. Наразі трейдери, з огляду на час, який Китай витратив на подолання епідеміологічної кризи, закладають ці ризики від коливань у свої розрахунки. Суттєву проблему для експортерів наразі створює лише логістика.