Зима прийшла у березні: як морози вплинуть на озимі?

Наприкінці березня в Україну прийшла справжня зима з морозами та снігом. І хоч істотні холоди були лише вночі, це могло завдати шкоди посівам озимини. Згідно даних начальника відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяни Адаменко, температура вночі у більшості областей України опускалась нижче -3 -5°C, а у східних областях стовпчик термометру падав до -10°C. «Погоду в Україні визначав антициклон, який протримається ще декілька днів під час яких будуть спостерігатись нічні морози, але вже з 26 березня починається поступове потепління, вночі температура підніметься до 0 +4°C, а вдень буде доходити до +14°C», — стверджує Адаменко. За словами агрометеоролога таке зниження температури цілком притаманне для березня, тому нічого особливого у цих морозах немає.

Весняне обмороження

Проте, аграріїв це все одно не сильно втішає, адже кожен мороз після відновлення вегетації погіршує стан озимих та зменшує майбутній врожай. Втім, оцінити втрати сільгоспвиробники поки не беруться, але сам факт того, що вони будуть — не відкидають. «У нас температура вночі опускалась до -9°C, але ми поки огляд полів не робили, адже морози ще не завершились. Десь через тиждень вже буде більше зрозуміло який стан культур», — стверджує Олександр Бабкин з господарства ПСП «Маяк», що на Луганщині. Найбільше в господарстві переживають за стан озимого ріпаку, посіви якого займають більше 1100 гектарів, а також ячменю, якого було посіяно 35 гектарів. А от у господарстві Рудьківське, що розташоване в Чернігівській області, переживають за посіви озимої пшениці, оскільки ріпак в господарстві загинув ще раніше від нестачі вологи при посіві. «Наразі збитки від морозів оцінити доволі важко, це стане зрозумілим через декілька днів, але те що вони будуть — це факт. Втім, усе залежить від сорту, якщо він стійкий — то втрати будуть меншими. Але ми вирощуємо європейські сорти, а вони не мають такої стійкості», — стверджує заступник директора господарства «Рудьківське» Володимир Дукач. А от за словами Васлиля Драбанюка, агронома господарства «Сокіл», що обробляє землі в Київській області його озимі наразі борються за життя. Втім, аграрій не втрачає надії. «Окрім температури на стан озимих впливає ще й рельєф, в низинах ситуація гірша ніж на підйомах. І там відсоток випадання посівів буде вищий. Також можуть бути проблеми із сортом „Колонія“, адже він має низьку норму висіву». А за словами заступника директора з наукової роботи Інституту захисту рослин Сергія Ретьмана, ситуація погіршується ще й тим, що майже усі господарства вже завершили підживлення озимини: «Після відновлення вегетації та підживлення, клітини рослин розширюються та наповнюються соком, через що стають більш вразливими до морозу».

Читайте також: Тетяна Адаменко: Можливо, хоч коронавірус, що спричинив зупинку заводів та відміну перельотів, зможе частково стримати глобальні зміни клімату

Проте, на думку Тетяни Адаменко, суттєвого впливу на озимі зернові від морозів все-таки не буде, оскільки для них у цю фазу критичним є температура грунту, а не повітря: «Так, листова поверхня рослин була частково пошкоджена, але це не призведе до суттєвих втрат врожаю, оскільки температура грунту не знижувалась нижче нуля і вузол кущення залишився неушкодженим, а це для озимих головне».

Не морозом єдиним

Втім, навіть якщо посіви і не загинуть, пошкодження листків морозами може ускладнити їх захист. На думку Сергія Ретьмана, пошкоджена морозами листова поверхня ослаблює рослини та відкриває шлях для хвороб, тому це полегшує їх ураження. Особливо це стосується озимого ячменю, який за словами науковця є найбільш вразливим. При цьому, як зазначає фахівець з Інституту захисту рослин, ситуація із хворобами через теплу зиму наразі особливо складна. А от впливу на шкідників мороз не мав. «Ці морози суттєво не зашкодили шкідникам. Більшість із них ще не відновило свою активність, а ті, що вже шкодять, наприклад, личинки хлібної жужелиці чи прихованохоботники від морозів не постраждали», — запевняє Ретьман. З гризунами, за словами науковця, така сама ситуація, на них морози не вплинули жодним чином, тому зараз продовжується їх розселення з лісосмуг і несільськогосподарських угідь на поля.

Читайте також: Петро Мельник: Всі будемо працювати на вологу, в цьому напрямку підуть всі технології

Проте, крім морозів та шкідників погіршує стан посівів ще й посуха, яка виникла через низьку вологість повітря та сильні вітри, особливо у Південно-Західних регіонах. «В Україні у березні спостерігається аномальні суховійні явища. Такі процеси більш характерні для травня, тоді як березень зазвичай характеризується достатнім рівнем зволоженості». А потепління, яке починається вже з 26 березня лише сприятиме інтенсивному випаровуванню вологи з грунту. А от опадів до кінця місяця метеоролог не прогнозує, втім невеликі дощі таки можуть пройти на початку квітня.