Літаючий трактор: історія українського октокоптеру для розпилювання ЗЗР та добрив

«Трактори можуть літати і ми це довели!», – саме так амбіційно і дещо фантастично розпочинає свою  розповідь київський програміст, винахідник FlyingTractor Владислав Юсім. Уже три роки поспіль він із студенським другом, випускником КПІ Дмитром Самсоненком та ще декількома колегами-однодумцями працюють над українським октокоптером для аграріїв, що здатен ефективно розпилювати ЗЗР та добрива на полях.

Читайте також: Аграрний 2018-й: основні важелі впливу на ринок ЗЗР України

Ідея займатись агродронами виникла у Владислава досить спонтанно. «У мене є фірма, яка займається встановленням системам безпеки і відеоспостереження. Кілька років тому ми отримали замовлення на установку таких систем в сільській місцевості. Я довгий час захоплювався всім, що пов’язано із дронами, тож  до мене прийшла ідея зробити  щось корисне на стику агро- та нових технологій», – пригадує підприємець.

Початково думали над тим, як обробляти дроном ягідники та виноградники, але потім прийшли до того, що і на зернових полях ця ідея працює не менш ефективно. Розповідає, що при використанні обприскування за допомогою авіації, великий літак не може розпорошувати добрива та засоби захисту рослин точково, хімікати нерідко (особливо у вітряну погоду) «летять» куди завгодно, але не на потрібне аграрію поле.

«Наш апарат пролітає над посівами на висоті всього двох метрів. Завдяки цьому речовини застосовуються саме там, де потрібно. З урахуванням значних витрат на паливо обробка полів за допомогою традиційних літаків і вертольотів влітає в копієчку. Використання безпілотника для виконання цього завдання обходиться в рази дешевше. Виявилося, що обробляти поля за допомогою октокоптера вигідніше, ніж застосовувати для цієї мети трактор, який знищує колесами частину посівів», – коментує Владислав.

На розробку літаючого трактора розробники витратили два роки часу та понад $15 тисяч власних заощаджень. Більшість комплектуючих і деталей Владислав з Дмитром виготовили за допомогою 3D-принтера в Україні. Найсуттєвіше, що замовляли з Китаю – це гвинти і мотори, іще певну електроніку також обрали іноземного виробництва.

Процес розробки та тестування не був безхмарним – прилад падав, його доводилось часто переробляти і допрацьовувати модель, а це коштувало чимало і відтягувало процес запуску. Тим не менше, проміжним результатом винахідники задоволені.

Flying Tractor важить 15 кг, розмір пристрою– 3 м*3 м*1 м,витрата добрив – 2,5 л/га, і він здатен обробити 4 га за 15 хвилин, оснащений сонаром, завдяки чому  тримає задану висоту. Максимальна висота польоту над полем – 7 м (зазвичай, висота обробки – 2 метри). Ширина обприскування приблизно 4,5 метри. На шести акумуляторах диво-машина може працювати до півгодини. При цьому максимальна швидкість «трактора» досить пристойна – 90 кілометрів на годину (робоча швидкість польоту становить 11 м/с,або 39,6 км/год).

Читайте також: Бджоли з гарантією, або як працюватиме страхування для пасік

Безпілотник запрограмовано таким чином, що працюючи він здатен визначати своє місце розташування по GPS-навігатору. Коли у підвішеному до «Літаючого трактора» контейнері закінчується речовина, яку він розпилює над полем, бортова система управління дає команду повертатися на базу, тобто до місця оператора дрона. Це відбувається також, якщо розряджаються батареї чи трапляється якась поломка. Після заміни батарей і заправки хімікатом, апарат продовжує обробку поля з того місця, на якому перервав роботу. При цьому працювати він може як вдень, так і вночі –  адже  працює по заданих GPS точках.

Аналогів цього летючого зрошувача в Україні немає. Єдині конкуренти – китайці, втім по потужності їх винаходи поступаються українському, і вони здатні піднімати вантаж не більше 10-15 кілограмів, тоді як вітчизняний – навіть до 20. «Звичайно, у КНР зараз дуже сильно розвивають цю індустрію. Якщо раніше наша розробка коштувала в п’ять разів дешевше за китайські аналоги, то тепер нещодавно зробили новий дрон, і різниця у ціні із нашим – всього у $500. Але треба довести його ефективність та й за розмитнення та доставку заплатити доведеться. Тому з приводу конкуренції ми не сильно переживаємо», – коментує Владислав Юсім.

Через терни – до зірок

У 2017 році розробники брали участь у Міжнародній агропромисловій виставці AGROEXPO 2017, де вперше показали свого «Літаючого трактора». На той час більшість відвідувачів та учасників виставки дещо скептично поставились до їхнього винаходу – мовляв, він не буде користуватись попитом аграріїв. Дехто зацікавився, але не поспішали з реальним впровадженням FlyingTractor у себе в господарствах, побоюючись чогось нового. Понад півтора місяці винахідники шукали фермера, який погодиться надати своє поле для демо-випробувань. І нарешті знайшовся аграрій, який не побоявся йти в ногу з часом і спробувати новітні технології в своєму агробізнесі. Так вони протестували техніку на полі соняшнику розміром у 12,5 га у Чернігівській області, і аграрій отримав прибавку врожаю у понад 17%. Слава про підприємців пішла далеко за межі області, і вони почали отримувати замовлення від фермерів протестувати новинку і у них. «Цього року будемо працювати на ягіднику і ще на декількох полях у різних регіонах», – говорить Владислав.

Хоча цікавість до пристроїв є, продавати їх підприємці взагалі не збираються, натомість, надаватимуть послуги з обробки полів.  «За нашими підрахунками подібний безпілотник обійдеться аграрію приблизно у $6 тис. Інвестиції значні та й навчити оператора  дрона – на це потрібен і час і чималі додаткові гроші», – підраховує Юсім. Говорить, що  оскільки техніка достатньо специфічна, то його компанія вирішила не просто розробляти, а надавати послуги дрона зацікавленим фермерам. «Якщо всі заплановані нами демо покажуть гарний результат, то до кінця року зробимо іще п’ять пристроїв, а далі – ще більше і почнемо обслуговування аграріїв», – ділиться перспективами розробник.

Читайте також: Ближче до Святої Землі, або що дасть аграріям ЗВТ з Ізраїлем

Він підкреслює, що хоча військові дуже цікавляться можливостями «літаючого трактора», ця розробка виключно для мирних полів і тому на фронті їхніх розробок не буде. Та й експортувати своє «дітище», принаймні у найближчій перспективі, розробники не збираються. «Ми отримували пропозицію з Індії на купівлю октокоптерів, вони хотіли обробляти рослини, висаджені на терасах на схилах пагорбів. Проте поки що про експорт ми не думаємо. Зараз хочемо знайти інвестора, аби удосконалювати пристрій. Переконаний, згодом це буде справжній прорив у технологіях», – обіцяє винахідник.

фото: приватний архів Владислава Юсіма