Своя ніша: як перетворити гречку на цукерки

Незвичні солодощі із гречки готує  український кондитер Оксана Мартим`янова і переконує, що на такому хобі можна непогано заробити, навіть, якщо робити це просто на домашній кухні.

журналіст

Сумчанку Оксану Мартим`янову ще змалечку неможливо було нагодувати і єдине, що вона їла з задоволенням, – це гречана каша з молоком та цукром. Хто б міг подумати, що за певний час саме на цьому продукті вона зможе зробити бізнес?

До створення власної солодкої справи Оксана прийшла, почавши зі звичайної ятки із цукерками у рідному місті. Поступово розвивала бізнес, з'являлися нові торгові точки – магазини та кав'ярні. Втім, через кризу справи пішли на дно, і вона втратила чотири магазини з п'яти. Але кардинально її майбутнє змінив випадок. 

Декілька років тому вона йшла по супермаркету, побачила пляшку кленового сиропу і щось запрацювало в голові. Кленовий сироп – це річ, яка залізобетонно асоціюється з Канадою. Їдеш з Канади – везеш цей сироп.  А що везуть туристи з України? Ні, ну про сало зрозуміло, але якщо звузити питання – смачний солодкий український сувенір, що це? Відразу в голову нічого не приходить, і якщо довго думати – теж. Виходить, це порожня ринкова ніша. «І тут я розуміла, що саме продукт на основі гречки і може стати тією візитівкою України – адже ми є одним із світових лідерів по вирощуванню цієї культури, натомість, її майже не переробляємо. А гречана крупа - це значно більше, і її потрібно популяризувати», –  стверджує Мартим`янова. Втім, грошей на стартап у жінки не було. 

Доля дала шанс і влітку 2016 року вона пройшла безкоштовне навчання на базі бізнес-школи Києво-Могилянської академії. Подала заявку, витримала конкурсний відбір і потрапила на курс, де навчалися люди, що вже працюють у малому та середньому бізнесі. «Там познайомилася з людьми, які абсолютно схиблені на своїй справі. Вони мене і надихнули на реалізацію ідеї. Потім я подала заявку на грант в британський благодійний фонд HERA, який підтримує жінок-підприємців. Після співбесіди отримала 500 євро на обладнання. З представницею фонду поїхали прямо в магазин, і я купила кухонний комбайн, спеціальний термометр, набір професійного посуду», – згадує Мартим`янова.

Два роки Оксана просто на власній кухні експериментувала з різними продуктами в пошуках оригінального рецепта солодощів, витративши майже дві тисячі доларів і два мішки  гречаної крупи. Спочатку цукерки були трюфельними на основі гречаної муки. Багато ідей рецепту з гречки не прижилися через те, що фрукти і натуральний мармелад швидко псувались. Виникали труднощі і з шоколадом, який покриває вироби. Адже планувалося використовувати 62-відсотковий шоколад з масла какао, а шоколад був і дорогим і завозити його було важко.  Потім вона спробувала робити гречаний мармелад з морквою, гречаний мармелад з копченою грушею, гречаний мармелад з чорним шоколадом, подвійний мармелад – гречаний і молочний (зі згущеного молока), грильяж з курагою, грильяж із зеленої гречки з м'ятою і курагою.

Зрештою, і тут Оксані пощастило. Від своїх знайомих вона дізналась про рецепт цукерок із гречаної крупи зі смаженою цибулею. Далі додала до нього агар-агар та какао. Так з'явився оригінальний рецепт цукерок. Не маючи досвіду в кондитерській справі і без допомоги професіоналів, вона самостійно розробила пропорції і форми цукерок.  Так з’явився бренд HrechkaSweets.

«Я і досі знаходжусь у пошуку ідеальних рецептів, які будуть до вподоби всім без виключення і водночас, не будуть втрачати присмак гречки. Готувала і гречаний мармелад на агарі з смаженою цибулею (моє ноу-хау), і грильяж з гречки з білим шоколадом, і гречаний рахат-лукум.  Нинішній склад цукерок найбільше нагадує «здорові» батончики, хоча до низького вмісту калорій я не прагну», – розповідає вона. Купує гречку у торгових мережах та у підприємців напряму – самостійно контролює процес, хоча і скаржиться, що знайти дійсно якісну зелену та навіть просто обсмажену гречану крупу важко.

Читайте також: Годувати землю, або чи мають аграрії добрива для посівної?

Просувати свій продукт вона почала через знайомих та соціальні мережі, створивши сторінку бренду та викладаючи відео своїх кулінарних експериментів. На диво, але механізм спрацював і на сьогодні продає декілька сотень коробок цукерок на місяць за ціною 150 грн за 16 штук. Цікаво, що на етапі прототипу HrechkaSweets Оксана думала, що покупцями стануть сумчани віком 25-45 років, які багато подорожують, мають відношення до виставок та інших заходів, де солодощі стали б у нагоді. Але на практиці її клієнти — це люди  від 18 до 55 років і більше, як студенти, так і підприємці. Всі вони купують, зазвичай, одну коробку цукерок, найчастіше з осені до новорічних свят та у другій половині літа. Все інше вважається міжсезонням. Поступово зростає кількість корпоративних замовлень — наразі їх уже 20% від загальних продажів підприємства.

Підтримка близьких

Рідні дівчини із розумінням поставились до ідеї, і навіть допомагали прибирати «кухонні Армагедони»  після відпрацювання рецептури, ставали першими дегустаторами та критиками починань експерементаторки. «Мене бабуся відразу ж підтримала. Їй 79 років і все життя вона пропрацювала економістом в ЦУМі, різні ідеї у неї в крові. Вона стала мені допомагати: шиє мішечки для цукерок на швейній машинці, якій в цьому році виповнилося аж 50 років»,  – розповідає вона. Та й чоловік обома руками «за» бізнес його дружини – адже вона колись пообіцяла, якщо стане крупним  підприємцем, обов’язково купить йому омріяний автомобіль «Тесла». І вона вперто йде до своєї мети.

Читайте також: Бджоли з гарантією, або як працюватиме страхування для пасік

"У планах – відкрити власний цех з новим обладнанням, адже я все роблю вдома на кухні. Моя мрія - бути не просто локальним, а національним брендом. Потрапити не тільки в магазини та кав'ярні по всій країні, а й на зовнішні ринки",  –стартаперка вірить, що уже за два роки оригінальні цукерки з України купуватимуть і за кордоном, адже натуральні продукти на піку популярності у ЄС, США та низці інших країн. Оцінити інвестиції в створення цеху вона поки не готова - тільки 40 тисяч гривень піде на розробку технологічної карти і виробництва, далі все залежить від ціни приладдя та технології, з якими вона ще не визначилась.

фото: приватний архів Оксани Мартим`янової



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама