Експорт українського насіння продемонстрував найкращий результат за останні 10 років

Про це повідомив Олександр Захарчук, д.е.н., завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», передає прес-служба закладу.

«У структурі українського експорту насіння зернових та олійних культур традиційно домінує кукурудза. Обсяги поставок цього виду продукції на зарубіжні ринки за дев’ять місяців 2020 року у вартісному вимірі становили $12,2 млн, а частка насіння кукурудзи у вітчизняному експорті склала близько 74%», — йдеться в повідомленні.

Зазначимо, що основними країнами-споживачами цього виду насіннєвого матеріалу є країни СНД. Білорусь цього року закупила 5,9 тис. т кукурудзи на $8 млн, а Молдова імпортувала 0,4 тис. т насіння на $0,9 млн. Поставки до Казахстану становили 0,3 тис. т на суму $0,6 млн, а до Азербайджану — 57 т на $0,3 млн.

«Важливо, що Румунія, яка є членом Європейського Союзу, у понад 10 разів збільшила цього року обсяги імпорту українського насіння кукурудзи. Якщо у 2019 році обсяги поставок цього виду вітчизняного насіннєвого матеріалу становили лише 57 т на суму $0,2 млн, то у 2020 році вони склали 0,6 тис. т на $1,4 млн», — додав економіст.

Так, за 9 місяців 2020 року зарубіжні поставки насіннєвої пшениці склали 1,4 тис. т на суму $0,8 млн. Найбільші продажі за кордон цього виду агропродукції Україна здійснила до Молдови та Ізраїлю — по 0,5 тис. т до кожної. Сумарно на ці дві країни припало 70% від загальних обсягів експортних поставок насіннєвої пшениці. Значно менші обсяги продажів до Туреччини (89 т) та Казахстану (68 т).

«Жито експортувалося лише до Білорусії — 1,7 тис. т на $2 млн. Також цього року було експортовано 40 т рису, 49 т ячменю та 298 т сорго. Експорт гібридної кукурудзи збільшився порівняно з минулим роком на 55% і склав у 2020 році 7,4 тис. т — проти 4,7 тис. т у 2019 році», — коментує Олександр Захарчук.

Крім того, серед олійних культур за обсягами закордонних продажів лідирує соняшник — 199 т на майже мільйон доларів. Його експортували до Грузії — 72 т на $78 тис., Казахстану — 61 т на $178 тис., у Молдову — 54 т на $386 тис., а також до Сербії й Австрії — по 6 тонн.

Експорт сої склав 2020 року 533 т на $0,3 млн. Сою Україна продавала у Китай — 456 т на $171 тис., Казахстан — 65 т на $85 тис. та Азербайджан — 8 т на $12 тис.

Таким чином, за 9 місяців 2020 року Україна експортувала на світовий ринок 10,6 тис. т зернових культур та 0,7 тис. т насіння олійних культур, що є кращим результатом за останні роки.

«У цьому є заслуга вітчизняних селекційних установ, а також іноземних компаній, що здійснюють продажі виробленого в Україні насіння за кордон. Адже іноземні компанії для здешевлення логістики та інших витрат, також у зв’язку обумовленими пандемією COVID-19 обмеженнями вже не мають значної потреби ввозити своє насіння з-за кордону», — пояснює фахівець.

За його словами, відтепер вони можуть розвивати власне насінництво в Україні, підшукуючи при цьому нові ринки збуту насіннєвої продукції як в Україні, так і за її межами — у країнах СНД, ЄС, Китаї, Індії та інших.

«Вкрай важливо для посилення позицій вітчизняних виробників насіння як на внутрішньому, так і світовому ринку насіння визначитися із залученням усіх зацікавлених сторін подальші шляхи покращення якості українського насіння, особливо гібридів; розробити механізми боротьби з фальсифікатом насіння; запровадити підтримку українського насінництва на внутрішньому ринку; збільшити надходження коштів за рахунок сплати ліцензійних та селекційних платежів для підтримки вітчизняної селекції», — підсумовує Олександр Захарчук.

Нагадаємо, запорізький завод запатентував комбайн для виділення насіння баштанових.