Дозвіл на продаж: Чи готові українські виробники насіння до експорту в ЄС

У боротьбу за визнання вітчизняного насіння вимогам ЄС Україна вступила у 2011 року. У 2015 році країна отримала два підтвердження на проходження офіційного аудиту. Після проведення перевірки Україна усунула всі зазначені зауваження. І тільки 21 жовтня 2020 року Європейський парламент оприлюднив своє рішення про внесення України  до переліку країн не членів ЄС, які мають право експорту насіння зернових. Серед них овес, ячмінь, рис, жито, пшениця, трітікале, кукурудза та сорго.

За даними Research&Markets, світовий ринок насіння в 2018 році становив близько $ 67 млрд, при цьому зростання ринку в 2011-2018 роках склало 7% на рік. За прогнозом експертів агентства, до 2024 року світовий ринок насіння досягне $ 98 млрд. Європа залишається ключовим гравцем світового насіннєвого ринку, щорічний приріст ринку в ЄС становив 10% на рік в останні 5 років і до 2019 року склав $ 24 млрд. На сьогодні європейський ринок насіння представлений близько 7000 компаній, основними гравцями Франція, Нідерланди і Німеччина. В ЄС під виробництво насіння на поточний момент зайнято понад 2 млн га. Очікується, що цей показник буде зростати в найближчі роки.

Читайте також: ГМО-пшениця. Чи прийде вона з Аргентини в Україну?

У Насіннєвій асоціації України кажуть, що визнання еквівалентності системи сертифікації насіння в Україні вимогам ЄС  поліпшить імідж і посилить позиції українських виробників на європейському та світовому ринку. Цей дозвіл на руку не лише інтернаціональним компаніям, які матимуть змогу переміщувати насіння з України до Європи для своїх потреб, але й для українських компаній, які мають власну селекцію і зареєстровані гібриди в ЄС. Раніше більша частина експортних поставок українського насіння здійснювалася на низькомаржинальні ринки: географічна близькість зробила головними покупцями нашого насіння Білорусь та Молдову. Наразі саме країни Європи є найбільш привабливим регіоном для збуту вітчизняного насіння.  

«Певною рольовою моделлю для України може бути Франція, яка щорічно експортує насіння на мільярди доларів, також Італія, яка щорічно експортує насіння на 225 млн євро. Для нас реально досягти цього показника і навіть більшого. Крім того, рентабельність виробництва насіння в Україні значно вища, ніж виробництво товарних культур (під зерно або під переробку). За розрахунками Насіннєвої асоціації України, прибуток від вирощування кукурудзи на насіння у 10 разів більший, ніж товарної кукурудзи! Потенціал України у щорічному експорті насіння однієї лише кукурудзи становить понад 100 млн дол. США», - пояснила виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко.

Кукурудза і пшениця є головними позиціями в українському насіннєвому експорті, саме вони користуються попитом у сусідній Білорусі. Також непогано продається насіння жита і соняшнику.

«Загалом, це десятки компаній, які потенційно можуть вийти на ринок насіння в ЄС. ВУ Україні багато іноземних фірм локалізували, зокрема, по кукурудзі. По цій культурі щонайменше на першому етапі будуть взаємні потоки – як експорт та і імпорт. По пшениці і ячменю Україна практично повністю закриває власні потреби і тут потенціал експорту існує. Але це переважно українські селекційні установи і тут основне питання – налагодження збуту для сільгоспвиробників в ЄС», - розповів директор з розвитку ГС «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа,

Читайте також: Георг фон Нолкен: Якщо наші пайовики почнуть продавати землі — ми запропонуємо кращі умови

Передові українські виробники насіння, які експортують свою продукцію, вже давно працюють за системою OECD – схеми сортової сертифікації або контролю насіння, призначеного для міжнародної торгівлі. Світовий обсяг торгівлі насінням, за оцінками OECD, становить близько 20% від загальної вартості ринку насіння, або $18,5 млрд у 2018 році. У компанії Corteva Agriscience вже готові до експорту пробної партії, аби зрозуміти особливості процесу поставок насіння до країн Євросоюзу. Йде узгодження маршрутів, визначення обсягів, в самій компанії нарощують об’єми виробництва. Для українських виробників сьогодні склались сприятливі умови для завоювання ринку, кажуть в компанії. Завдяки посушливій погоді, європейські фермери можуть стикнутися з дефіцитом насіння з традиційних ринків. 

«Конкретний перелік гібридів, який буде експортуватися, ми не можемо назвати, оскільки це ще буде визначатися. Але точно можна сказати, що це найпродуктивніші гібриди, з найкращім генетичним потенціалом, системи Optimum AQUAMax®, які продемонстрували здатність давати стабільний врожай навіть у стресових умовах. Їх розробляли для посушливих регіонів і цьогоріч, вони показали надійно-високі результати, бо розраховані були саме на тривалі періоди нестачі вологи. Також гібриди кукурудзи широкого спектру відносної стиглості та соняшнику. Нові культури для виробництва в Україні на порядку денному», - відзначив керівник з виробництва насіння в Україні та Росії Corteva Agriscience Андрій Андрюшко.

У компанії «Байєр» прогнозують збільшення площ для виробництва насіння в Україні. Тут теж вже розпочали підготовчі роботи для нових можливостей експорту. Вихід має відбутися у сезоні 2021/2022. Планується, що це буде невеликий обсяг з акцентом на нові гібриди.

«Розвиток експорту насіння, яке ми виробляємо в Україні, буде залежати від результатів аналізу, який ми вже розпочали, де ми оцінюємо потенціал ринків в різних кліматичних зонах та країнах ЄС в середньо- да довгостроковій перспективах, нові технології, потреби ринків тощо. Також ми переглядатимемо поточні процеси, потреби в додаткових інвестиціях та відповідно до цього вже будемо рухатися далі. Ми розглядаємо Україну як ключового гравця на мапі Європи і пишаємося тим, що зможемо представляти українську насіннєву продукцію в країнах ЄС», - поділився планами керівник Аграрного підрозділу «Байєр» в Україні Франк Хатке.

Читайте також: Нішеві культури. Чи варто вирощувати сорго, амарант і топінамбур?

До листопада європейські виробники вільно, без будь-яких обмежень та мит, постачали в Україну насіння на суму близько $ 150 млн на рік. Хоч із запізненням, але українські виробники отримали дозвіл експортувати насіння в ЄС. Тепер залишилось потіснити сталий ринок із сильними гравцями, але головне пам’ятати: фермери в більшості країн мають однаковий принцип – їм потрібна гарантована якість за прийнятною ціною.