Денис Стаценко: Ринок картоплі відкритий для дешевого імпорту, який буде диктувати  верхню ціну бульби

Молдова з 1 липня 2021 року закриває свій ринок для української картоплі, а до країн ЄС та в Білорусь можна експортувати урожай лише з ділянок, вільних від карантинних організмів. До цього часу немає її та продуктів переробки у Переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації, - санаційного списку. Як ці та інші проблеми впливають на картопляну галузь в цілому і чого нам чекати у майбутньому Agravery.com цікавився у Дениса Стаценка, президента Української асоціації виробників картоплі, засновника ТОВ «Поліська картопляна компанія».

- Як Ви оцінюєте поточний стан промислового картоплярства в Україні? Чи будуть розширені посадки під картоплею?

Промислове картоплярство розвивається поступово. Правда, останні 2 роки показали, що цього недостатньо, щоб забезпечити потреби внутрішнього ринку.

Якщо говорити про розширення посадок під картоплею, то їх за один рік суттєво збільшити важко, тому що це потребує великих інвестицій. Кількість домогосподарств, які вирощують картоплю,  зменшується природним шляхом разом зі зменшенням сіл і міграцією молоді з сіл в міста або за кордон. Зараз темпи росту промислового картоплярства, особливо в засушливі роки, не встигають перекривати спад об’єму виробництва картоплі домогосподарствами і задовольняти потреби ринку.

На півдні країни площі під картоплею дещо збільшилися, зокрема, під молодою. Загалом, гадаю, промислові картоплярі поступово нарощують свої посадки. Але не можу сказати, що промислове виробництво динамічно росте. Щоб розширювати насадження, необхідні інвестиції у насіння, техніку, полив, сховища.

Посіви картоплі в ТОВ «Поліська картопляна компанія». фото: agrotimes.ua

Читайте також: Ягідний ринок на низькому старті

- Які ціни чекати на столову та промислову  картоплю?

Формування ціни на промислову картоплю проходить ще взимку. Сьогодні вона складає близько 5 грн/кг і може коливатись, але несуттєво. Прогнозувати ціни на столову картоплю неможливо. Все залежить від того, який буде рік: врожайний чи ні. За сприятливих погодних умов ми зможемо забезпечити потреби ринку картоплею. Якщо буде посуха, доведеться пережити черговий дефіцит. Одним із найважливіших факторів розвитку картоплярства в Україні є нарощування виробничих площ зі зрошенням і підтримка в цьому держави. Тоді можна буде мінімізувати погодні ризики та створити стабільніший ринок столової картоплі.

Важливо розуміти, якщо український ринок відкритий для дешевого імпорту, тоді верхню ціну картоплі диктувати саме він. Якщо минулого сезону ціна в Україні імпортованої європейської картоплі була 7 – 8 грн/кг, то саме ця планка визначала ціну на вітчизняну продукцію. Споживачам не так важливо, якого виробника вони купують продукцію, для них найважливіше – ціна та якість.

- Чи можуть українські картоплярі забезпечити переробні заводи сировиною чи не доведеться її імпортувати?

В Україні функціонують як чіпсові, так і крохмальні заводи. Їх не так багато, але вони є, і виробники картоплі в змозі повністю їх забезпечити сировиною. Цей ринок в Україні тільки розвивається, а разом із ним і виробники.

Переробники, які будують заводи, повинні навколо себе згуртувати виробників картоплі, як малих так і великих. Має бути програмний підхід із контрактацією майбутнього врожаю та певною підтримкою фермерів від переробника. Першою в такому підході була компанія  «Крафт Фудз Україна», яка купувала обладнання для вирощування чіпсової картоплі, а потім здавала його в оренду. Наразі всі переробники картоплі на чіпси контрактують майбутній врожай і здійснюють підтримку фермерів через надання передплат у вигляді насіннєвого матеріалу або добрив і засобів захисту. Це досить хороша практика, тому що переробник максимально контролює об’єм та якість сировини, а фермер отримує фінансову і технічну підтримку, а також упевненість у продажі свого врожаю. Побудувати завод і сподіватись на те, що тоннами повезуть картоплю, не варто.  На вільному ринку немає ні такої кількості, ні такої якості картоплі на переробку. Сировинну базу потрібно формувати.

Читайте також: Ірина Гаврилова: Як розпочати бізнес в Болгарії і збудувати інкубатор українських стартапів

- За прогнозами, РФ розширює посадки промислової картоплі на 15%. Не пасе задніх і Білорусь. Крім того, 2 сезони поспіль нас засипають картоплею з Голландії, Польщі, країн Балтії, Румунії і навіть Молдови. Чи захистить Україна цьогоріч власний внутрішній ринок? Що для цього потрібно?

Україні потрібно на державному рівні запровадити дзеркальні заходи до всіх країн, які зробили вітчизняну картоплю «невиїздною» і поставили галузь промислового картоплярства перед жорстким рішенням «бути чи не бути».  

Цього року картопля та продукти виготовлені з неї, що походять з Російської Федерації, не потрапили до  Переліку товарів (санкційний список), заборонених до ввезення на митну територію України. В свою чергу, Росія повністю заборонила імпорт української картоплі та продуктів переробки з неї.

В ЄС експортувати неможливо через невідповідність фітосанітарних вимог на законодавчому рівні.

Білорусія та деякі європейські країни, які не входять в ЄС, ввели правило: імпорт української картоплі лише з вільних карантинних ділянок.

Молдова - остання країна, куди можна було експортувати картоплю, з 1 липня 2021 року закриває свій ринок для української картоплі.

Всі країни навколо нас захищають свої ринки, а ми - ні.

Тільки дзеркальні заходи з боку державних органів зможуть захистити вітчизняний ринок і підтримати картоплярів. Ми, у свою чергу, можемо забезпечити ринок якісною та недорогою продукцією.

фото: HLIBOROB TV

Читайте також: Джмелі по найму: комахи-запилювачі стають затребуваним товаром

- Якщо говорити про санкційний список, чому картопля та продукти з неї не потрапили у нього? Звичайно, можна шукати винних, але все ж таки, як буде розвиватиметься ситуація далі?

Хто лобіював вилучення картоплі та продуктів з неї із санкційного списку, я не знаю. Звичайно, є певні підозри, але доказів немає.

Сьогодні на рівні УАВК ми знову спілкуємося з профільним міністерством, пишемо листи прем’єр-міністру з проханням посприяти вітчизняним виробникам і переглянути санкційний список і внести у нього російську картоплю та продукти її переробки. Нам обіцяють, що до початку сезону, картопля потрапить в цей список, але як буде насправді - нікому не відомо. Ми будемо боротися за власний ринок.

- Як вважаєте, фермери зможуть скористатися Держпрограмою з розвитку промислового картоплярства? На якій стадії вона знаходиться? Що потрібно, щоб запрацювала?

Ця програма розрахована до 2025 року і з’явилася багато в чому завдяки саме членам УАВК. Наразі у ній передбачено три напрямки компенсацій: за насіння, будівництво та обладнання сховищ та обладнання для доробки та передреалізаційної підготовки картоплі. Програма передбачає компенсацію у розмірі 60 млн грн, із них 30 млн грн - на сховища, 20 млн грн – на обладнання і 10 млн грн – на насіння. Зараз програма знаходиться на підписі в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, хоча можливо її уже підпишуть у новоствореному Міністерстві аграрної політики та продовольства.

Зверніть увагу, що подавати пакет документів на компенсацію вартості картоплесховищ та обладнання для перед реалізаційної доробки картоплі потрібно безпосередньо в Мінагрополітики, а на насіння - в облдержадміністрації.

Важливо, якщо ми говоримо про сховища, щоб вони були введені в експлуатацію до 1 листопада. Згідно програми, компенсують до 50% вартості його будівництва та обладнання для нього. Підприємці, які вирішили модернізувати старі склади, також можуть розраховувати на компенсацію.

Картоплесховище ТОВ «Поліська картопляна компанія». фото: che.cn.ua

Картоплярі можуть отримати компенсацію за придбане обладнання, їм необхідно буде підготовити певний список документів та до 1 листопада подати у відповідний орган. Розмір компенсації не може перевищувати 50% вартості інвестиції. Розподіл коштів відбуватиметься еквівалентно між усіма господарствами, які подали документи.

Щодо насіння, то ситуація аналогічна. Компенсується вартість сертифікованого насіннєвого матеріалу до 1-ї репродукції включно української та іноземної селекції, але обов’язково розмноженого в Україні. Так ми підтримаємо вітчизняні насіннєві компанії шляхом стимулювання попиту на їхню перевірену якісну продукцію, створивши на неї попит із боку фермерів-картоплярів. Компенсується також до 50% його вартості, але не більше 250 тис. грн в одні руки.

Гроші фермери повинні отримати у грудні. Як тільки підпишеться програма, вона запрацює. Чекаємо активних дій від уряду.

Читайте також: На піку можливостей: як зміцнити фунгіцидний захист соняшнику

- Як буде розвиватись картопляна галузь у найближчі 5-10 років?

Я бачу два сценарії розвитку галузі: песимістичний та оптимістичний.

Песимістичний: в столовій картоплі заробіток відбувається в роки, коли є дефіцит картоплі, а в роки, коли врожай високий, виробник його просто «переживає». В середньому виходить певна рентабельність бізнесу, яка дозволяє бізнес розвивати, тобто інвестувати в нове обладнання, будівництво тощо. Якщо держава не захистить внутрішній ринок від дешевого імпорту, виробники не зможуть заробляти на коливанні цін і будуть переходити на більш рентабельні культури для вирощування. Так чином галузь зникне, а Україна буде споживати імпортну картоплю.

Оптимістичний передбачає втручання держави, яка повинна не тільки захистити внутрішній ринок, але й допомогти та стимулювати розвиток картоплярства. Тоді можна говорити і про рентабельність бізнесу, і відповідно розвиток виробників картоплі та закриття потреб ринку вітчизняною продукцією.

- Назвіть основні причини займатися промисловим картоплярством.

Цей ринок має величезний потенціал. Це дуже цікавий та глибоко-технологічний бізнес. Це продукт популярний, який завжди без проблем можна продати, якщо він якісний. Питання тільки в ціні на ринку. Ще одна причина зайнятися цим бізнесом – як такої конкуренції серед виробників не існує. З усією відповідальністю скажу, що промислове картоплярство буде тільки нарощувати свої потужності, хоча це довготривалий процес.

- Чи існує рецепт, поради від президента УАВК як зробити картопляний бізнес рентабельним?

Цей рецепт досить простий. Потрібно любити те, чим ти займаєшся та постійно працювати, вивчати та вдосконалювати технологію,  оптимізувати витрати та збільшувати врожайність не зважаючи на погодні умови. Підхід до картоплярства має бути системним, зваженим і прагматичним. А найголовніше – це команда, з якою Ви працюєте.