Курс на екологію. Чи вдасться безпечним ЗЗР прорватися в Україну?
Коментарі
Верховна Рада України цього тижня в черговий раз планує розглянути законопроєкт №2289, який має усунути штучну перепону блокування протягом 5 років поспіль доступу в країну інноваційних засобів захисту рослин (ЗЗР).
Вже 5 років українські аграрії позбавленні новітніх ефективних препаратів, оскільки в Україні створена законодавча перешкода для імпорту новітніх ЗЗР, якої немає в ЄС і в жодній розвиненій країні світу. В результаті з 2016 року втричі знизилася кількість нових зареєстрованих препаратів. Це призвело до щорічного погіршення екологічної ситуації, адже саме новітні препарати дозволяють мінімізувати навантаження на довкілля.
Заступник директора Інституту екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя Олександр Кравчук зазначає:
— Прийняття законопроєкту 2289 — це не зовсім дозвіл на імпорт, це зняття абсурдного положення статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» про те, що не можна випробовувати препарати, які не зареєстровані в країні виробника. Плюс буде в тому, що ми зможемо разом з усіма розвиненими країнами отримувати і реєструвати сучасні ЗЗР. Якщо раніше випробування в європейських країнах і в нас проводилися паралельно, то зараз ми змушені чекати, поки препарат зареєструють у ЄС, а після цього починаються випробування в Україні, і це як мінімум трирічне відставання.
Вищезазначене відставання на секторі АПК вже дається взнаки. Українські аграрії та споживачі позбавлені можливого, як мінімум на 5−10% збільшення врожайності с/г культур, скорочення використання ЗЗР і економії в деяких випадках на 30−40%, сучасних інструментів боротьби з резистентними хворобами та шкідниками, можливості використання препаратів з меншим класом небезпечності та сильнішими діючими речовинами.
Михайло Соколов, заступник голови ВАР, розповідає:
— Уже більше 5 років ми не можемо реєструвати інноваційні ЗЗР і це погіршує наші позиції: ми могли б мати вищі врожаї. Більш того, наскільки в дійсності будуть більш ефективними сучасні препарати на провідних с/г культурах, сказати неможливо. Для цього потрібно здійснити випробування, а саме проведення випробувань в Україні заблоковано. Взагалі склалася парадоксальна ситуація: нові препарати з'являються, але як вони будуть діяти саме в наших умовах, ніхто не знає, оскільки неможливо їх випробувати.
Науковці, аграрії та експортери одноголосно підтримують проєкт Закону про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України. Саме стаття 4 стримує розвиток ринку ЗЗР. У майбутньому ця норма може стати на заваді відкриттю нових експортних ринків для українського зерна або навіть бути причиною втрати вже існуючих.
Невдалий закон — завада експорту
Олег Тарасов, депутат, співавтор та доповідач законопроєкту 2289 вважає:
— Хоч аграрний сектор України займає провідні позиції в експорті соняшникової олії, зерна та сої, ми їх легко можемо втратити, якщо продовжимо блокування реєстрації нових і більш ефективних ЗЗР. Багато країн із задоволенням посунуть українського виробника з міжнародних ринків, як за рахунок більш низьких витрат, так і більшої екологічності нових препаратів.
Першими від старих і токсичних ЗЗР відмовляються в країнах ЄС. Тож українські виробники, які постачають с/г продукцію на європейські ринки найбільш зацікавлені у гармонізаціїї законодавства щодо використання агрохімікатів.
Михайло Соколов зазначає:
— В Європі починають вводити дуже жорсткі обмеження на старі, більш токсичні агрохімічні препарати. Найбільш яскрава історія з хлорпіріфосом. Зрозуміло, що це далеко не останній популярний в Україні препарат, який фактично підпадає під заборону, якщо аграрій хоче експортувати свою продукцію до ЄС. Ця тенденція буде тільки посилюватися. Коли старе заборонено, а нового немає, так можна і втратити доступ української с/г продукції на певні ринки. Тенденцію ми бачимо і вона чітка. Тому вихід один — реєструвати нові препарати. Такі, які вимагають і меншої кількості внесення, і є безпечнішими.
Науковці також на боці нового законопроєкту. Олександр Кравчук розповідає:
— Щодо експорту зерна, то прийняття законопроєкту 2289 здійснить виключно позитивний вплив, бо розшириться асортимент тих ЗЗР, які є сучасними, на які ще немає «компромату» відносно небезпечності для людини та оточуючого середовища. І, зокрема, для ЄС було б дуже важливим, щоб ми використовували той самий перелік ЗЗР при вирощуванні продукції, яка згодом буде відправлена туди на експорт.
Зелений курс як MustHave для України
Екологія стає новою політикою, а зелений рух посилюється у світі. Європа одна з найперших обрала зелений курс. Чи стане зеленою Україна? Михайло Соколов акцентує увагу на вірному розумінні процесу:
— Зелений курс — це не відмова від науки, це підвищені екологічні вимоги. А ми руками тих, хто у 2015 році цю норму у статті 4 Законі України «Про пестициди та агрохімікати» «пропхав», фактично намагаємося від науки відмовитися. Тому єдиний вихід ставати більш «зеленими», не втрачаючи при цьому обсяги виробництва в сільському господарстві, а нарощуючи їх, — це впровадження більш сучасних ефективних формул і технологій. Світова економіка побудована так, що країни імпортують більше розробок, ніж виробляють самі. Ми, по суті, закриваємось від цього процесу, викидаємо себе на узбіччя.
«У світі постійно проводяться нові дослідження, і йде постійна заміна діючих речовин. Жодного прецеденту української діючої речовини за ці роки не було. Було б дуже гарно, якщо б українські виробники змогли вийти на синтез діючих речовин. Наукові потужності в Україні достатні, щоб оцінити відповідність світовим нормам будь-якої діючої речовини», — додає Олександр Кравчук.
Наслідки законодавчого парадоксу проявлять себе не лише при експорті, а й при відкритті ринку сільськогосподарських земель. Про це спілкуємося також із міжнародним консультантом «Продовольчої і сільськогосподарської організації (ФАО)» в Україні Михайлом Малковим:
— Проблема статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» хвилює інноваційні аграрні холдинги, які зацікавлені в нових інструментах. Так само ця проблема хвилює виробників. Зараз, коли європейський зелений курс має все більший вплив на сільськогосподарське виробництво, всередині країни, можу припустити, що все більше підприємств, які працюють в експортному ланцюжку на ЄС, будуть зацікавлені скоротити свої хімічні витрати щодо застосування ЗЗР, надати перевагу інноваційним продуктам.
Вже зараз зрозуміло, що така історія неминуча. Думаю, що з 2022 року це питання постане значно серйозніше. Плюс до всього не слід забувати, що в нас запускається ринок землі, а з ним й інтегральна оцінка вартості земель. Якщо ґрунти «отруєні» хімією, мають велику кількість пестицидів, особливо тих, що заборонені в Європі, то вартість цієї землі буде різко занижуватись.
Чому на ринку ЗЗР завищені ціни?
Будь-який ринок розвивається за наявності конкурентного середовища. Щодо України, то ринок ЗЗР стримується штучно. Новий законопроєкт 2289 здійснить прорив.
— На ринку ЗЗР в результаті ухвалення законопроекту № 2289 з'являться нові препарати, конкуренція зросте. Є підозра, що блокування принятття проєкту пов'язане з тим, що комусь невигідне підвищення конкуренції, бо це приведе до зниження заробітків на старих препаратах, — каже Михайло Соколов.
Окрім того, на ринку може статися ще один парадокс: коли старі хімічні речовини будуть заборонені, а нові - недопущені на ринок. Олександр Кравчук розповідає:
— Стаття 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» дуже сильно звужує асортимент ЗЗР на ринку. Нові препарати завжди більш безпечні і ефективні, ніж попередні, бо інакше немає сенсу їх реєструвати. Зараз же можлива ситуація, коли ми можемо забороняти старі діючі речовини, а замінити їх не буде чим. На заміну прийде контрафакт.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)