Цінові прогнози. Чи подорожчають хліб, молоко, цукор та картопля?

Хліб

Однозначно нам потрібно чекати на незначне подорожчання хлібобулочних виробів.

«Ціни уже трохи піднялися на хлібобулочні вироби і думаю, що вони ще підуть вверх. Але загальне подорожчання буде досить незначним, панікувати не потрібно. Очікуємо, що ціни на соціальний хліб зростуть на 10-15%, тобто на 2-3 гривні на кілограмі. Підкреслю, що  не на одному виробі, а на кілограмі! За статистикою ми споживаємо близько 2 кг хлібобулочних виробів на місяць, хоча насправді трохи більше, оскільки є нелегальний сектор виробництва хліба. Навіть, якщо брати реальне споживання хліба на людину, а це 4-5 кг у місяць, то при удорожчанні за нього доведеться доплати ще приблизно 10 гривень, - коментує ситуацію Олександр Тараненко, президент Всеукраїнської асоціації пекарів, ТОВ «Хлібні інвестиції».

Така ситуація спричинена різким подорожчанням сировини, у першу чергу борошна. Відзначимо, що пшениця за рік піднялася у ціні на 50%, відповідно подорожчало борошно, яке є основною складовою у виробництві хліба.

Читайте також: Хімія конкурентоспроможності: як заборона на ввіз інноваційних ЗЗР вбиває український агросектор

«Ми не можемо не реагувати на таке суттєве підняття цін на борошно. Незначне подорожчання хлібобулочних виробів уже було, але ми тоді отримували ціни, розуміючи соціальну відповідальність нашого бізнесу. Але, коли це подорожчання сягнуло таких показників, ми не можемо не реагувати та продовжувати стримувати ціни. Так ми будемо працювати собі у збиток. Це підняття цін лише компенсує збільшення вартості матеріальних ресурсів, а саме основної сировини і, нагадаю, буде у межах 10-15%, тобто 2-3 гривні на кілограмі основних видів хліба», - зазначає президент Всеукраїнської асоціації пекарів.

Молоко та сири

Очікувати стрімкого зростання цін на молочні продукти не потрібно, якщо воно і буде, то незначне.

«Молокопродукти в Україні повинні подорожчати. Чим це викликано? Навіть не тим, що молокопереробні підприємства хочуть заробити. Питання у тому, що в Україні є серйозний дефіцит сировини - якісного молока.

По-перше, діє законодавство, яке забороняє використовувати в Україні молоко 2 ґатунку, тобто молока, яке в основному виготовляється у населення.  Ті підприємства, які випускають продукцію під брендом, і ті, які працюють на експорт, цього правила дотримуються. З поганого молока якісної продукції не зробиш. Якщо б ми використовували молоко з приватних господарств для виробництва нашої продукції «Яготинське» та «Яготинське для дітей», то споживач одразу відчув би це. По-друге, при усіх труднощах, ми експортуємо свою продукцію в Казахстан, Молдову, Азербайджан, Китай і арабські країни. Для виробництва продукції на експорт також потрібна високоякісна сировина», -  розповідає Сергій Вовченко, голова наглядової ради холдингу «Молочний альянс».

Сьогодні сировина від господарств досягла рівня 11,5-11,6 грн за кілограм базисного молока і прогнозується, що до кінця року вона становитиме 12 грн. Восени, коли господарства переходять на концентровані корми, зростають показники жирності і білку, тоді ціна виростає до 14-15 грн/кг сирого молока.

Читайте також: Озима пшениця. Сіяти пізно не буває

«З дворів ми також беремо певну кількість молока, але тільки для виробництва сирів, оскільки там воно проходить процес термічної обробки, сквашування. Корисні бактерії пригнічують і «з’їдають» патогенні бактерії. Для їх виробництва можна використовувати молоко з дворів 1-го  ґатунку. Зазначу, що ми беремо від господарств тільки молоко екстра і вищого ґатунку. Зараз ми спостерігаємо сезонне падіння виробництва молока у населення, тому воно уже коштує 6,50 грн, а з урахуванням транспортних затрат ціна молока виростає до 9-9,50 гривень за кілограм сирого молока», - відзначає Сергій Вовченко.

Експерти молочного ринку говорять, що при такій вартості сировини, яка складає 75% у пакетованому молоці, затратах на пакування, виробництво та зберігання продукції,  ціни повинні піднятися. Але чи буде суттєве зростання цін на полицях? Різкого стрібка цін на молочні продукти не буде, вважають експерти.

«Торгові мережі мають можливість закуповувати продукцію з європейських країн, у першу чергу це стосується сирів. У цьому році почали завозити навіть ультрапастеризоване пакетоване молоко, цільномолочну продукцію, зокрема йогурти,  та масло. Відповідно, торговим мережам дешевше брати і продавати імпортну продукцію, при цьому заробляючи більше. Тому нас, виробників готової продукції, у піднятті цін стримує торгівля.

Говорити, що, якщо ціна на сировину виросте на 10%, тому ми піднімемо на стільки ж ціну на свою продукцію, ми не можемо. Торгівля не прийме це підвищення. Але я прогнозую, що зростання цін все ж таки буде, але у межах 3-5%», - зазначає Сергій Вовченко.

Цукор

Як тільки починає зникати з полиць супермаркетів цукор, одразу закрадається думка: ось знову потрібно чекати на підвищення цін. І дійсно, через два-три дні на полицях з’являється товар тільки за вищою ціною.

«Цього року були погані погодно-кліматичні умови. Через засуху була посіяна менша кількість цукрового буряка, це по-перше. По-друге, у більшості регіонів України початок цукроваріння був відтермінований на три тижні. Слід зазначити, що сьогодні з 33 цукрових заводів працюють тільки 28. До кінця місяця планується запустити усі. Також у цьому році була низька врожайність цукрового буряка, а опади, які були зовсім недавно, занизили саму цукристість.

Навіть при тих обставинах, що склалися, після запуску усіх цукрових заводів ціни на цукор знизяться», - обнадіює  Назар Михайловин, аналітик Національної асоціації цукровиків України.

Картопля

У сезоні-2020 ціна на картоплю нижча за минулорічну. Чи варто споживачам  купити її якнайбільше? Експерти рекомендують не поспішати.

«Ціни на картоплю суттєво не збільшуватимуться, а стабільно триматимуться у межах 7-10 грн/кг. Це пов’язано з рядом причин.

По-перше,  українські виробники цьогоріч збільшили виробничі площі на 15%. Але про хороший урожай  картоплі в цілому по країні говорити не можна. На заваді стали погодні умови. Дощі, які пройшли у травні-на початку червня, дозволили картоплі сформувати достатню кількість бульб під кущем, але згодом спека не дозволила їм набрати достатній розмір та вагу. Тому загальний вирощений вал залишився у межах минулорічного. По-друге, збільшив площі під картоплю середній та малий бізнес, так звані одно-п’яти гектарники. Їх стало більше, зберігати урожай їм особливо немає де, тому вони активно продають картоплю на базарі, проте споживчий попит низький», - коментує ситуацію виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова.

Читайте також: Хочу бути аграрієм: як стати агрономом?

Змінилася ситуація на зовнішньому ринку. Якщо минулого року Україна страждала від засилля російської та білоруської картоплі, то у цьому сезоні ситуація виглядатиме інакше. У Росії в низці федеральних округів неврожай, і вони зосередяться на проблемах внутрішнього ринку. Білорусія миттєво переорієнтувала свій експортний вектор і реалізує картоплю за більш високими, ніж в Україні цінами - 14-15 грн/кг. Правда, для білоруської картоплі в українських супермаркетах ще минулого сезону з`явилася чудова ніша – мита нефасована картопля. Український виробник не спроможний закрити цю товарну позицію через дорожнечу операції миття та відсутність достатньої кількості підприємств із мийки, їх в Україні лише 2.

У 2020 році європейські картоплярі також значно розширили виробничі площі.  Цього року вони отримали урожай, обсяги якого вищі на 35% за минулорічні. Якщо раніше Європа вирощувала картоплю на переробку, то через коронавірус і карантин підприємства не працювали. Фермери встигли переорієнтуватись і садили переважно столову картоплю. Картоплі багато настільки, що європейські профільні асоціації благають виробників у наступному році скорочувати свої об’єми. На хвилинку, німецька та польська картопля сьогодні коштує у межах 2,5-3 грн/кг.

«Уже зараз Україну активно моніторять трейдери країн Балтії, Словаччини, Німеччини та Польщі, які прагнуть потрапити на українські полиці. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, на жаль, не поспішає захищати український ринок. Споживач, звичайно, виграє від цієї ситуації, але, що буде з вітчизняним виробником – питання риторичне», - говорить Оксана Руженкова.