Хімія конкурентоспроможності: як заборона на ввіз інноваційних ЗЗР вбиває український агросектор

Наприкінці 2015 року  в дерегуляційний закон, яким скасовували десятки застарілих та абсурдних норм, вкралася правка, яка забороняє ввозити в Україну пестициди та агрохімікати, якщо ті не пройшли реєстрацію на батьківщині. Це призвело до того, що вже 5 років, українські аграрії обмежені у виборі сучасних засобів захисту рослин. Та навіть якщо цю норму скасують вже завтра, сучасні види ЗЗР доведеться чекати ще 3 роки. 

Екологічна планка

В країні походження можуть не реєструвати препарат з багатьох причин: економічні фактори; в країні, де вироблено препарат, він не потрібен через відсутність шкідників, на які він діє; дуже часто пестициди мають державну реєстрацію в одних країнах, а їх виробництво, зосереджено в інших. На відміну від українських виробників, головні країни-конкуренти на аграрних експортних ринках, постійно впроваджують інноваційні ЗЗР. На це аграріїв штовхає банальна резистентність шкідників до препаратів, та зміни клімату, які постійно оновлюють види шкідників.

Читайте також: Озима пшениця. Сіяти пізно не буває

«В Україні декілька заводів, які офіційно виробляють ЗЗР, і це пост патентні засоби. Тобто, це діючі речовини, які вже давно використовуються на ринку. Тому саме інноваційних засобів рослин у світовому вимірі з інноваційними діючими речовинами, які захищені патентом, у нас в Україні не виробляється. Тому виживати на пост патентних продуктах неможливо. Навіть, якщо кажуть, що це інноваційні формуляції, діючі речовини в них не змінюються», - пояснив керівник агрохімічного напрямку Європейської бізнес асоціації Віктор Погорілий.

Комерційні партії агрохімікатів - теж під забороною без реєстрації в країні, де вони були вироблені. Наразі мова йде про зразки, об’єм яких становить від 100 мл (г) до 5 л (кг). Дослідні зразки потрібні лише для реєстрації препарату в Україні. Якщо в країні походження вироблено засіб захисту рослин, то такий препарат можна ввести в Україну в комерційних об’ємах лише після процедури реєстрації, яка триває близько трьох років – державне випробування та два вегетаційних періоди, плюс рік реєстрації. Цей час потрібен для того щоб державні органи на чолі з Міністерством охорони здоров’я та захисту довкілля визначили, що препарат безпечний. Через діючу заборону, в Україні із 2016 року суттєво скоротилась реєстрація нових видів ЗЗР.  

«Асортимент ЗЗР в Україні суттєво знизився. Це все позначається на кількості та якості врожаю, відповідно конкурентоспроможності. Коли на полі речовина припиняє працювати, що робить фермер? Він збільшує дозу. Відповідно, залишки пестицидів у харчових продуктах почнуть рости. Це призведе до того, що країни заборонять експорт з України, просто тому, що наша продукція не пройде фітосанітарний контроль», - додав Віктор Погорілий. 

Також звужує різноманіття ЗЗР те, що деякі речовини поступово забороняються в ЄС. Це означає, що і в Україні їх будуть також менше використовувати, попереджають у Мінекономрозвитку.

«В останні роки в Європейському Союзі було зменшено максимально допустимі рівні залишків діючих речовин пестицидів в сільськогосподарській продукції, як вирощеній в ЄС, так і експортованій. А це значить, що вітчизняні агровиробники-експортери повинні шукати альтернативу забороненим препаратам. Разом з тим, доступ до сучасних високоефективних пестицидів обмежений законодавством», - прокоментували виданню Agravery.com негативний вплив заборони на ввезення в країну новітніх агрохімікатів у Мінекономрозвитку. 

ЗЗР комерція 

Опитані нами учасники ринку ЗЗР вказують на те, що заборона завдає шкоди не хімкомпаніям, хоча в них в черзі на дозвіл стоять з десяток новітніх ЗЗР, а, насамперед українським аграріям. Керівник бізнесу Corteva Agriscience в Східній Європі Сергій Харін каже, що великі заводи передових наукових компаній розташовані переважно в США чи ЄС. Реєстрації всіх формуляцій, вироблених там, не має комерційного сенсу через неактуальність препарату на їх території: за відсутності таких культур, шкідників чи хвороб. 

Читайте також: Експерти розповіли, як надійно захистити озимий ріпак від комплексу шкідників

«Через цю відсутність реєстрації такі компанії не можуть завезти на випробування інноваційні продукти в Україну, і українські сільгоспвиробники часто змушені користуватися застарілими препаратами. Впродовж дії цієї норми Україна відрізана від інновацій. Такі обмеження вигідні лише компаніям, що виробляють або імпортують з південноазіатських країн препарати-генерики, які не перевірені міжнародною практикою, не є абсолютною копією оригінального препарату і можуть нести безліч потенційних ризиків для навколишнього середовища та здоров’я кінцевого споживача сільськогосподарської продукції», - зауважив Сергій Харін. 

Експортне питання

У своїх експортних можливостях Україна вже давно перейшла до «вищої ліги» світових держав-експортерів, кажуть в компанії Syngenta. Тому штучне блокування розвитку сільського господарства заради бізнес-інтересів певних компаній є величезною, якщо не фатальною, помилкою. В Syngenta попереджають – одним з наслідків заборони на ввезення інноваційних ЗЗР можуть бути експортні обмеження для української аграрної продукції. 

«Дана законодавча ініціатива штучно створена і не має аналогів у світі. Якщо говорити мовою порівнянь, то це як змусити цілу країну їздити на старих «дев’ятках» і заборонити імпорт «мерседесів» та «БМВ», оскільки «дев’ятки» виробляє кілька вітчизняних заводів. Зважаючи на останні зміни в політиці ЄС стосовно «Green Deal», особлива увага концентрується на контролі залишків діючих речовин пестицидів у продукції, і заборона використання новітніх препаратів може стати потенційною катастрофою для українського експорту, оскільки вітчизняні аграрії змушені використовувати більш старі препарати для захисту врожаю у порівнянні, наприклад, з американськими фермерами», - розповіли виданню Agravery.com у компанії Syngenta.

За бортом 

В компанії Байєр зазначили, що інноваційні препарати здатні забезпечити зменшення обсягів внесення ЗЗР на 30-40%. Плюс вони мають більшу стійкість перед дощем та вітром. Через діючу заборону на ввезення агрохімікатів у 2020 році компанія Байєр була змушена скоротити обсяг прямих інвестицій в науково-дослідну діяльність в сфері ЗЗР в Україні на 83%.

«Наприклад, препарати нового покоління, які виробляються компаніями групи Байєр в інших країнах  з комбінацією діючих речовин, забезпечують не тільки надійний захист зернових й олійних культур, а також запобігають утворенню резистентних форм хвороб. Там також присутній, до цього невідомий на ринку захисту рослин механізм, який має потужний стимулюючий ефект. Все це та багато інших інновацій залишаються недоступними для вітчизняних аграріїв. Можливо, через багато років, Байєр і зміг би зареєструвати такі препарати в Україні після завершення їхньої реєстрації в країнах походження, але на той час ці препарати вже не будуть інноваціями, а стануть звичною практикою для всього прогресивного світу – для всього світу, окрім України», - кажуть у компанії Байєр.

Agravery.com відправило запит до низки компаній, які безпосередньо виробляють засоби захисту рослин в Україні. Ми поцікавились про ймовірні зміни в їх роботі у разі ухвалення законопроєкту №2289. Проте, жоден з виробників не захотів відповідати, без пояснення причин.

Рішення в одну сторінку 

У Верховній Раді вже як рік зареєстровано проєкт закону №2289, він вносить зміни до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати», покликані розблокувати ввезення зразків інноваційних засобів захисту рослин для наукових досліджень та державних випробувань. Сам законопроєкт невеликий, проте його прийняття допоможе вирішити багато питань, які накопичуються з 2016 року, кажуть в Українському клубі аграрного бізнесу. 

Читайте також: Осінні ризики: чи варто підживлювати ріпак мікродобривами?

«Українські аграрії отримують ЗЗР на 4-5 років пізніше, аніж їхні колеги в інших країнах , або ж не отримують взагалі. В результаті, наші виробники позбавлені можливості застосовувати оригінальні продукти нового покоління. При відсутності інноваційних діючих речовин нового покоління на ринку, шкідники будуть  рік за роком ставати більш стійкими до наявного асортименту ЗЗР. Це означає, що фермери будуть підвищувати норму внесення препарату. Відповідно, собівартість вирощування врожаю буде зростати. Також будуть рости залишкові кількості пестицидів, що знизить безпечність і якість врожаю», - підкреслила координатор комітету захисту рослин УКАБ Ольга Кухар.

Законопроєкт №2289 мали винести в залу на початку жовтня, проте збільшення захворілих депутатів на COVID-19 змусив голову парламенту Дмитра Разумкова перенести засідання «під куполом» на листопад. Чи буде документ у порядку денному до кінця цього року достеменно не відомо, але зволікати із його ухваленням вже немає часу.