Блог агронома. Підсумки року: як посуха сплутала нам карти

Мене звати Юрій Горбачов, я вже четвертий сезон працюю у ФГ «Аллазаров», що розташоване в Київській області, Кагарлицькому р-ні, с. Півці. Протягом року я ділився з вами своїми думками стосовно схем захисту та живлення, а також застосування нових технологій. Також я розповідав, що відбувається на моїх полях, і відзначав цікаві чи незвичні ситуації.

Озимий переділ

Посушлива погода, яка зумовила всі біди, вплинула на врожайність пшениці озимої прямо та опосередковано. Якщо говорити про побічний ефект відсутності вологи, то цьогоріч нас атакували попелиці та бур’яни. Через вірус жовтої карликовістю ячменю ми переорали половину поля пшениці площею 127 гектарів та засіяли кукурудзою. Інша половина показала врожайність на рівні 3,6 т/га. Посіви були зрідженими і не змогли сформувати того врожаю, на який ми розраховували. Найкраще себе проявив сорт Балатон, він забезпечив 4,8 т/га. Цей сорт пшениці ми посіяли на переважній частині площ. На менших за площею ділянках були сорти Ребел, Колонія та Аспект. З цих трьох достойно показав себе Аспект із 4,7 тонн з гектара, тоді як Ребел мав кращий вигляд: міцний колос, більше за розміром насіння. Але, з незрозумілих причин, він дав 3,6 т/га. В середньому, ми зібрали лише 4,14 тонни з гектара. В цьому році ми отримали зерно 2 класу. Нагадаю, головним обмежувальним фактором став дефіцит вологи. З огляду на це, на переважній більшості площ ми не проводили передпосівну культивацію. Ці поля показали найвищу врожайність. Бур’яни на полях пшениці стали для нас проблемою. Вважаю, що їх поява обумовлена невчасним обробітком, який ми перенесли через погодні умови.

Також ми планували обробити великі площі мікродобривами. Але директор скептично до них ставиться. Тому обробили лише 70 гектарів. Провели позакореневе обприскування: Авангард Стимул, Авангард Фосфіт К+цинк.

Читайте також: Бізнес на молекули. Як зростати підприємцю на ринку свинини

Кукурудзу врятував ріпак

Але частину цих запланованих полів все ж таки довелось пересівати кукурудзою, а частину – ріпаком ярим, адже через погодні умови ріпак озимий ми пустили під «ніж». Відповідно, з осені 2019 року була внесена діамофоска, яка згодом значно покращила врожайність кукурудзи. Справа в тому, що поля простояли пів року, і ці добрива встигли розчинитись. Т й ґрунт відпочив за цей час.

Основну частину кукурудзи ми посіяли в заплановані та оптимальні строки – у квітні. Так як частину пшениці ми переорали, то у травні ми досіяли кукурудзу ще на 50 гектарах. Ця кукурудза зійшла дуже гарно, тут ключовим фактором стало те, що сівба у травні відбувалась після дощів. Але все ж таки дався в знаки загальний дефіцит вологи. Досіяна кукурудза показала 4,51 т/га, в той час, коли найменша врожайність на інших полях кукурудзи була зафіксована на рівні 4,4 т/га, а найбільша – 7,7 т/га. Закінчили збирання кукурудзи на початку грудня. Ця культура була одного гібриду – Голосіївський 280. Він добре себе зарекомендував. В роки з гарною вологою він в середньому давав 5,9 т/га. Натомість, він удвічі дешевший за імпортні аналоги. Ми його рекомендуємо всім сусідам. В одного колеги цей гібрид показав 8,0 т/га. Також цей гібрид у попередні роки на момент збирання показував вологість на рівні 16-18%, але останні жнива показують у Голосіївського 25-28%. Все через високу вологість повітря. Кукурудзу важко сушити, вона погано віддає вологу, що дає господарству додаткові витрати.

Ґрунтовне питання, або підсумки експериментів

Крім того, цьогоріч ми вирішили провести експерименти з ґрунтовими гербіцидами та варіантами їх заробки в ґрунт у посівах кукурудзи. Скажу відразу, що найкраще себе показали ґрунтові гербіциди взагалі без заробки. Ось для прикладу. Ми пересівали кукурудзою половину поля пшениці. Там була волога, бо гербіцид ми вносили після дощів. Температура була в районі 7-8 °C, ми за ніч обробили 50 гектарів. В результаті поле стояло ідеально чисте, післядії на рослинах не було. Втім, через погодні умови достойного врожаю ми тут не зібрали. А от при внесені гербіциду з послідуючим проходом легкими боронами навіть візуально була помітна дія ґрунтового гербіциду на кукурудзу.

Читайте також: Готуй сани влітку. Як ще восени запобігти дефіциту обігових коштів під час весняної посівної

Втім, було у нас поле, яке ми посіяли в оптимальні строки, але врожайність там була лише на 0,1 тонну вищою за ту, де кукурудзу сіяли в кінці травня. На цьому полі ми після обробки ґрунтовими гербіцидами провели культивацію, це була найбільша помилка, там у нас була сильна дія. Сіяли із нормою 85 тисяч насінин на гектар, а по факту на полі залишилось лише 50 – ґрунтовий гербіцид не дав насінню вийти на поверхню.

Іржа не нашкодила соняшнику

Планували отримати соняшник на рівні 4,0 т/га, але восени раділи показнику у 3,1 т/га. Сіяли гібрид Рекольд з густотою 75 тисяч. Так, густота здається високою, але вона збереглась, і це не нашкодило посівам. Природним зменшенням щільності посіву на одному з полів був дротяник, на іншому – вовчок. Із ЗЗР ми давали ґрунтовий гербіцид, спрацював він на відмінно завдяки тому, що ми не проводили передпосівну культивацію. Гербіциди спрацювали, все було добре. Єдине – ми дали наднизьку дозу препарату Хортус – 1,8 літрів на 400 літрів води. В той час, коли на такий об’єм води потрібно до 3 літра препарату. Також ми вносили бор, на деяких полях декілька разів. З фунгіцидів вносили Дезарал і Дезарал Екстра. По цим фунгіцидам і, відповідно, хворобам ми діяли на випередження. Тому із хвороб в нас була тільки іржа. Але вона проявилась, коли насіння вже дозрівало, і це не нашкодило посівам. Також хочу застерегти: для соняшника дуже важлива сівозміна. Якщо її не дотримуватись, то врожайність впаде до мінімуму. Соняшник потрібно сіяти мінімум один раз на 5 років, а ми посіяли на 4-й рік, тому мали проблеми з вовчком соняшниковим.   

Читайте також: Живлення в авангарді: як поліпшити стійкість до посухи, мінеральне споживання, продуктивність культур

Соя замість ріпака

Сої ми зазвичай сіємо мало. Здебільшого, на неї ми виділяємо поля з пагорбами та іншими дефектами. Посіяли зернобобову 10 травня, а через 7 днів отримали сходи. Сіяли сорт Аполло. Все було добре, поки не розпочалась фаза цвітіння. В цей час поля накрила спека, квітки почали висихати. Збирати сою ми розпочали 31 серпня і закінчили 4 вересня. Середня врожайність склала 2,2 тонни з гектара. Найкращий результат дав посів на полі, яке було підготовлене під ріпак. Але озима олійна там загинула, залишивши за собою краще живлення — 200 кг діамофоски.

Ось такий був у нас рік. Сподіваюся, що мій досвід став вам у пригоді. І бажаю успіхів у 2021 році!