Яким проектом Україна буде дивувати світ на молодіжному аграрному саміті в Бразилії?

У сільському господарстві працюють дедалі старші люди, тоді як для молоді більш цікаві інші галузі виробництва, такі як IT. І така проблема існує не лише в Україні, це стосується усього світу. Молоді здається, що ця галузь - це щось не дуже престижне. Мовляв, порпатися у землі за якісь копійки - це не для молодого активного громадянина, який мріє змінити світ.

Але саме сільське господарство є галуззю, яка найбільше потребує прориву, на кшталт зеленої революції. Оскільки з такими темпами збільшення населення вже до 2050 року планета не зможе прогодувати себе. Тому із ціллю залучення молоді до аграрної галузі та проблеми подолання голоду компанія Bayer організовує саміт у якому беруть участь 100 представників з 45 різних країн, у тому числі з України.

Кожен делегат проходить відбір у своїй країні. На фінальній частині відбору кандидатів оцінюють представники компанії Bayer, науковці та журналісти, серед яких був присутній автор даного матеріалу. Кожен учасник представляє свій проект, який направлений на вирішення проблеми голоду, або покращення продовольчої ситуації в середині країни. В результаті прослуховування кандидатів від України у якості делегату було обрано Ірину Іванову, чий проект був оснований на будівництві вертикальних ферм в школах.

Схожий проект мала також інша учасниця, яка зайняла друге місце у національному відборі. Вона пропонувала запровадити вирощування сільгоспкультур і утримання тварин при школі свого села. Дівчина навіть готова була надавати житло волонтеру, який погодився б слідкувати за посівами та тваринами при школі. Решта учасників здебільшого мали проекти по мінімізації втрат їжі, які вже давно поширені у інших країнах світу. Наприклад, пропонувалось організувати пункти роздачі малозабезпеченим людям товарів з супермаркетів, які втратили свій термін придатності, але ще цілком їстівні. 

Розкажіть про ваш проект, у чому його суть, які він має переваги? Які проблеми вирішує?

- Я хочу розпочати проект вертикального садівництва в школах українських міст для того, аби діти вчились розуміти природу та отримували навички ведення сільського господарства ще зі шкільної парти. Вертикальне садівництво не потребує земельних ділянок для вирощування сільгоспкультур, тому воно якнайкраще підходить для школи. Рослини вирощуються у горщиках на вертикальних поверхнях, наприклад, на брандмауерах (стінах без вікон – ред.). Це дозволить зменшити використання земельних ресурсів, які часто обмежені у таких закладах.

Читайте також: Лінія захисту: як боронити рослини у кінці червня

Цей проект поєднує у собі дві сфери: урбаністичне фермерство та молодіжну освіту. Наразі міста займають велику площу планети, яку потрібно поєднати з аграрним виробництвом, аби озеленити міста та забезпечити населення їжею. Мій проект об’єднує у собі кілька цілей: дасть можливість дітям отримати кращий доступ до їжі, навчатиме їх сільському господарству та сприятиме озелененню міст. Окрім того, Україна – це аграрна країна, яка потребує великої кількості спеціалістів в аграрній сфері. Тому одним зі шляхів їх залучення є саме такі освітні проекти, які привчають дітей змалечку до роботи з рослинами.

Наскільки складно втілити в життя вашу ідею? Що для цього потрібно?

- Цей проект не потребує великих фінансових затрат, що завжди є певним бар’єром для такого типу програм в Україні. Усе буде залежати лише від бажання вчителів та сприяння керівництва шкіл. Я вірю в те, що у нас вже є багато прогресивних вчителів, які готові чомусь вчитись і які розуміють, що ті зміни клімату та ті зміни у нашому світі, які зараз відбуваються, мають бути відображені у шкільному середовищі. Звичайно, ми розпочнемо із тестового проекту, в якому залучимо десять шкіл із різних регіонів. Ми будемо спостерігати за тим, як цей проект буде розвиватись, на скільки це буде цікаво для дітей і як його зробити ще кращим та захопливим для школярів.

А хто буде доглядати за рослинами літом, коли діти на канікулах?

- Ми розпочнемо із простих рослин, які не потребують такого довгого періоду вирощування і дають врожай протягом одного-двох місяців. А потім перейдемо до рослин, яким потрібно більше часу, аби дати врожай. Проте, це напевно буде організоване у якості гуртку для тих дітей, яким це буде цікаво. Також при школах завжди є садівники чи завгоспи, які можуть стежити за рослинами у період канікул.

А які культури ви плануєте почати вирощувати у школах?

- На початку ми будемо тестувати різні культури і визначимо, які з них найбільш оптимальні для кожного конкретного регіону. Оскільки те, що може вирощуватись в Одеській області, не завжди буде гарно рости в Житомирській. Але розпочинати ми будемо з різних видів салатів та скоростиглих овочів, які не потребують особливого догляду і можуть бути одразу використані в шкільній їдальні.

Читайте також: Олег Нів'євський: Купівля-продаж тільки державних земель сільгосппризначення на першому етапі запровадження ринку не вирішить жодних проблем

Ще з часів Радянського Союзу у деяких школах будувались теплиці, які наразі здебільшого не працюють. Можливо у якості продовження вашого проекту ви розглядаєте відновлення цих об’єктів?

- Наразі більш важливо залучити дітей до природи без великих витрат коштів. Можливо із розвитком цього проекту школи самі будуть зацікавлені у відновленні теплиць чи закладанні садів, або вирощуванні рослин на гідропоніці.

У Києві є дитячі садочки, де діти влітку вирощують різні овочі, чи не розглядали ви поширення вашого проекту на дошкільні освітні заклади?

- Поки що ми фокусуємось лише на школах, адже там діти вже більш свідомо і відповідально підходять до занять. Ми плануємо разом із вчителями розробити різні проекти для дітей початкової, середньої та старшої школи. Для дорослих дітей це має бути щось більш складне та цікаве саме для їх віку. Окрім того, це можна поєднати із уроками біології. Тоді як для молодших класів заняття будуть простішими. Їх будуть привчати відповідально ставитись до природи і турбуватись про навколишнє середовище. Та і взагалі цей проект дасть дітям можливість зрозуміти, що можна щось вирощувати самому, покаже як функціонує аграрна сфера. Оскільки для дітей, що ростуть у містах, це не завжди зрозуміло.

Чи намагались ви реалізувати цей проект самостійно чи за допомогою місцевої влади?

- Раніше я мало думала про те, що можна втілити такий проект і буде якась підтримка. А коли я побачила, що є можливість поїхати на саміт до Бразилії та отримати там якісь навички чи ідеї, тоді я почала думати над тим, що б я хотіла втілити в Україні.

Коли ви плануєте розпочати впровадження вашої ідеї у життя і коли буде закінчений пілотний етап проекту?

- Впровадження розпочнеться одразу після саміту в Бразилії. Пілотна фаза, за моїми розрахунками, буде тривати до початку липня наступного року. І вже з осені 2020 року можна буде говорити про розширення цього проекту.

Чи є у вас команда для реалізації вертикального садівництва в школах?

- Ні, наразі команди ще немає, але я планую її зібрати за допомогою волонтерських організацій, у яких я раніше також брала участь. Окрім того, зараз в Україні є багато активних людей, яким буде цікава тема впровадження такого освітнього проекту в школах.

Читайте також: Захист made in Ukraine: оборона саду та винограду

Чи було щось схоже вже реалізоване в інших країнах? Наскільки це були ефективні проекти?

- Закордоном існує позитивний досвід використання садів при школах Естонії, Великобританії та інших країн. Вважається, що це позитивно впливає на освітній процес, на розвиток дітей, покращує їх знання та робить їх більш активними. Але мені нічого не відомо про реалізацію саме вертикального садівництва у школах за кордоном. Тому це дійсно унікальний проект.

Чим вам може допомогти поїздка на саміт до Бразилії у втіленні вашого проекту? Що очікуєте від цього заходу?

- На цьому саміті будуть інші делегати, які також можуть підтримувати мій проект у якості експертів, наприклад, із вирощування різних культур, чи допомогти із організацією. Також учасники можуть поділитись своїми ідеями покращення мого задуму. Окрім того, переможець саміту отримує фінансування на втілення свого проекту у життя та підтримку від світових організацій. Наприклад, минулого року переміг проект підтримки жінок, які працюють в аграрній сфері у Кенії. Цей задум отримав підтримку від ООН.

Чи складно було вийти до фіналу відбору в Україні та перемогти? Які взагалі були умови конкурсу?

- Найскладніше підготувати сам проект, розробити план реалізації, створити презентацію. Сам відбір був більше схожий на консультацію про те, як мій проект можна покращити. Оскільки я могла не розуміти певних нюансів, які зі сторони краще помітні, або які розкрились у ході бесіди.

Умови конкурсу були доволі прості – ти мав представити свою ідею у аграрній сфері. Також є обмеження по віку – 25 років. Також потрібно гарно володіти англійською мовою, адже це міжнародний саміт. Власне призначення цього заходу – зробити такий собі інкубатор ідей, та допомогти делегатам впровадити їх у життя. А загальна мета саміту – це подолання голоду у світі.

Як взагалі до вас прийшла ця ідея із вертикальними фермами?

- Коли я приїхала в Київ, то зрозуміла, що мені тут замало кисню у порівнянні з моїм містом. І я себе через це погано відчувала, мені не було чим дихати, не вистачало зелені. І тоді мені прийшла ідея, що було б непогано зробити вертикальні ферми в самому місті для того, щоб його озеленити та покращити ситуації із нестачею повітря. Потім я почала цікавитись цією темою і побачила, що вертикальні ферми вже є в Сінгапурі та наразі впроваджуються в Сеулі. Тобто такі проекти – це надання нових легень бетонним містам.