Зірвати експорт. Підроблені фітосанітарні сертифікати можуть закрити для України світові ринки

Про це йшлося під час зустрічі на TREND&HEDGECLUB на тему «ДПСС на варті: якість українського збіжжя та ціна міжнародної репутації».

Нотифікації почастішали

Україна є одним із світових лідерів щодо експорту зернових. І згідно прогнозів наступні 10 років Україна затвердить свої позиції на світовому ринку зерна і потенційно увійде до топ 5 країн-експортерів зернових, збільшуючи свою частку до більш як 15% до загального у світі.

Та все частіше Україна отримує нотифікації щодо українського збіжжя від країн-імпортерів.

Адже кожен вантаж повинен відповідати фітосанітарним вимогам та супроводжуватись фітосанітарним сертифікатом. У кожному випадку, якщо порушені вимоги, то країна надсилає нам нотифікацію. В Україні проблемою є невідповідність фітосанітарним вимогам вантажів, які експортуються.

Владислава Магалецька, Голова ДПСС України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів зазначає:

— Хочу зауважити, над чим працює Держпродспоживслужба, і з якими складнощами ми стикаємося в нашій роботі. Тим більше, що у нас дуже велика відповідальність щодо збереження іміджу нашої країни. Минулого року основними країнами, куди здійснювався експорт зернових, бобових, олійних культур, це була Китайська Народна Республіка, Єгипет, потім країни Євросоюзу, Індонезія, Туреччина Іран, Туніс, Південна Корея, Бангладеш та інші. Змушена говорити про неприємні речі: за 2020 рік в Україні до нас, до ДПСС надійшло 306 нотифікацій, 215 з них були пов'язані з зерновими. Наведу статистику: Тайланд — один випадок, Єгипет — один випадок, Індія — два випадки. Далі Білорусь — 11 випадків, Індонезія — 123 випадки, Китай — 14 випадків. Ми вже зустрічаємо такі дії її з боку цих країн як виключення наших компаній з переліку експортерів.

В 2021 році ситуація сама собою не покращиться. Станом на 20 квітня до ДПСС вже надійшли 14 нотифікацій щодо невідповідності українського збіжжя фітосанітарним вимогам країн-партнерів. Зокрема, це було виявлена рисова міль в Тайланді, Білорусь — 4 випадки, це була амброзія, Пакистан — один випадок, це були пшеничні жучки, і Китай 8 випадків: 5 випадків щодо кукурудзи і виявлення амброзії, три випадки щодо ячменю — знов таки амброзія.

«Такі випадки приводять до переоцінки системи контролю, на жаль, призупинення або тимчасової заборони експорту українського збіжжя», — каже Владислава Магалецька.

МЗС підтверджує

Представники МЗС також відзначають, що ситуація непроста і кількість фальсифікованих сертифікатів непокоїть.

Заступник директора Департаменту економічної дипломатії МЗС України Юлія Ні, розповіла:

— Ми приділяємо особливу увагу аграрному експорту. Тісно працюємо з ДПССС. Наразі наші посольства працюють над відкриттям ринків у більш як 25 країнах. Ситуація, пов’язана з фальсифікацією сертифікатів, мала негативний вплив. Наприклад, один із українських постачальників почав експортувати в Сінгапур, але продукція містила певні речовини, які не мали там бути, і на перший раз сінгапурська влада зробила попередження виробникам, на другий раз — заборонила імпорт продукції всіх українських постачальників, а на той момент їх було 5. Завдяки зусиллям довелось поновити дозвіл до Сінгапуру. Тобто через недобросовісну поведінку однієї компанії постраждали інші компанії, постраждав імідж продукції. А як ми всі знаєм імідж вибудовується роками, тому на імідж обов'язково потрібно звертати увагу.

Проблема зараз глобальна, та вона створена певними історичними моментами. На думку експертів, ми маємо наслідки певної безвідповідальності. Це питання пов'язане навіть з ментальними особливості ведення бізнесу.

Читайте також: Ірина Душник: Україні необхідна ефективна система зберігання і перевалки зерна
 

Загроза для інших країн

Недобросовісне ставлення експортерів до виконання фітосанітарних вимог тягне за собою загрозу продовольчій безпеці у країнах-імпортерах українського зерна.

Владислав Седик, перший заступник Голови ДПСС, зазначає:

 — Ми експортуємо на ринки Африки і Азії. Це ринки з зовсім іншим кліматом і агрокліматичними умовами. Ті шкідники і хвороби, які в Україні є звичними, можуть нести реальну загрозу в вищеназваних країнах, шкідники в цих регіонах при неконтрольованому поширенні може знищувати до 70% врожаю. Ми повинні розуміти певну особливість, що для нас якщо з фузаріозом 100 тонн пшениці - це одна ситуація в Україні, а в тих країнах, де є певний дефіцит продовольства — це пряма кримінальна відповідальність.

Ті ринки, які ще 5−7 років тому вважалися перспективними для України не з точки зору прибутковості, а з огляду на те, що вони були незарегульованими, там були мінімальні фітосанітарні вимоги, то зараз це все змінюється і дуже жорстко.

«Наприклад, змінюються вимоги щодо мікотоксинів, наявність насіння бур'янів — зараз це все чітко регламентується на рівні кожної держави, до нас доходять уточнення, пропозиції посилення контролю. І ми повинні зрозуміти базові речі, що ми є країною експортером, що Україна і економіка України є залежними від експорту. Тобто ми повинні виробляти не просто вал продукції, а такої, яка відповідає вимогам експортних ринків. Поки це не буду усвідомлено на рівні виробників та елеваторів, то в нас якісних змін ніяких не буде», — вважає Владислав Седик.

Надрукувати сертифікат на прінтері

Сьогодні наочною є тенденція невідповідності фітосанітарним умовам, то це частіше стосується контейнерних партіях, якщо мова йде про кількість підроблених сертифікатів — це знову ж таки контейнерні партії.

— Коли ти спілкуєшся з експортерами, чому так відбулося, то вони кажуть в інтернеті знайшли якусь організацію, яка досить швидко за символічні гроші пообіцяла зробити цей сертифікат. По факту вони їх просто друкують на принтері, за шаблоном, просто змінюється назва експортера. Я не маю повноважень глибоко розбиратися в цих випадках. Всі сертифікати, які приходять до нас на верифікацію, ми перевіряємо, чи ми їх видавали. Якщо не видавали, то ми інформуємо посольство і паралельно відправляємо інформацію в Службу безпеки України, — розповідає Владислав Седик.

Самі експортери зерна повинні усвідомлювати, що є велика різниця, чи звернутися до уповноваженого органу за отриманням дозвільних документів, чи звернутися до інших організацій. Є певна відповідальність навіть у зернотрейдерів.

Стимулювати добросовісність

Існуюча система стимулювання в Україні досить проста: є штрафи або виключення з реєстрів. Та чому вона не діє?

— Повинна бути система стимулювання по репутації, вона буде сама дієва в короткій перспективі, тому ми зараз будемо систематизувати всі компанії, які системно порушують законодавство Україн, і з ними проводити роз'яснювальну роботу публічно. Оскільки халатність однієї компанії на ринку може призвести до того, що ринок закриється повністю, — каже Владислав Седик.

Ми вже маємо наслідки, коли певні компанії вилучені з реєстрів, тому часто змушені пояснювати закордонним партнерам, що в Україні є і бізнес, який виконує вимоги щодо експорту. Інакше складно буде утримати навіть ті ринки, які ми вважаємо, що вже завоювали.

Читайте також: Вдала порада: як повернути дорадчі служби у ланцюг агровиробництва

В Україні буде оцифровано перелік виданих фітосанітарних сертифікатів, тобто вся інформація буде знаходитися у публічному реєстрі. Із новацій — в сертифікаті буде значитися країна, назва експортера, і обсяг. Наскільки ефективними будуть вищевказані дії, слідкуємо разом.