Земельні страсті: про досвід громад та наміри законотворців

Сьогодні про те, як має розвиватися ринок землі, не говорить, хіба що найлінивіший. У кожного є свої аргументи за те чи інше рішення. Думки чиновників про напрямки розвитку ринку, подальші кроки і не тільки  - про це йшлося під час національного круглого столу «Сільський розвиток в контексті земельної реформи та децентралізації».

Відповідальність за громадами

В країні є уже як позитивні, так і негативні сценарії розвитку сільської місцевості. Наприклад, гарний  досвід є у Кіптівської громади, яка за короткий період часу вийшла в лідери, і  не тільки в Чернігівській області, а і в Україні. ОТГ у 2015 році об’єднала 6 сільських рад, загальної площею 294 кв.км, населення 3,8 тис. чоловік.

Кіптівська громада одна з перших в області розробила та затвердила Стратегію розвитку, за підтримки Проекту USAID «Агросільрозвиток в Україні» провела ревізію землі. ОТГ є переможцем в спільному Проекті Світового Банку, ООН ЮНІСЕФ та Мінсоцполітики, який підтримав створення центру надання соціальних послуг в Кіптівській сільській раді.

«Перше, що було зроблено – це проведено інвентаризацію обліку землі. Хто обробляє землю, у якій кількості, чи є землі, які обробляють у незаконний спосіб, чи у повному обсязі сплачується податок, ось невеликий перелік питань, на які були дані відповіді. Адже земля – це наше багатство та запорука сталого розвитку громади. Завдяки пілотному проекту USAID «Агросільрозвиток в Україні» у 2017 році ми створили базу даних наших земель та розробили карту перспективного розвитку земель в електронному вигляді.

Завдяки проекту була підвищена інвестиційна привабливість громади, спростився пошук потенційних земель. Також ми отримали можливість постійного контролю за використанням земель у наших межах», - ділиться досвідом Володимир Кучма, заступник Голови Всеукраїнської асоціації громад, Кіптівський сільський голова.

Сьогодні Кіптівська громада стала першим прикладом, коли орган місцевого самоврядування має актуальну та найбільш повну інформаційну базу наявних земельних ресурсів. Саме вона дозволяє приймати обґрунтовані рішення та вирішувати проблеми. Додамо, доходи громади зросли на 40%.

Керівництво даного ОТГ чітко знає, які потрібно розвивати напрямки, щоб у майбутньому вони стали візитівкою територій. Також, дана ревізія допомагає виявити землі, які ще мають бути передані громаді, ліси, які не підпорядковані жодному лісництву, землі запасу, польові дороги, які обробляються як сільськогосподарські ділянки тощо. Володимир Кучма додає, що їх база постійно оновлюється.

Читайте також: Ринок техніки: «пацієнт» готовий до виписки

Просторові плани

Для ефективної роботи ринку землі потрібно зробити ще чимало, зокрема, Верховна Рада має прийняти законопроект 2194. І це тільки початок. Паралельно необхідно розглядати проект Закону про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель, ці процеси слід також лібералізувати. Для значної частини населення, особливо на півдні – це питання досить важливе. Також необхідно спростити процедуру будівництва інфраструктури для с/г господарств тощо.,

«Кіптівська громада – це приклад вдалого, точного по формі та по суті розуміння процесів, які передбачені законами, в тому числі законопроектом 2194. У парламенті ще треба пошукати колег, які можуть так само розуміти та сформулювати ці процеси.

Але повернемося до законопроектів 2194 та 2195. Так, 2195 дає інструменти місцевим громадам, у першу чергу, як оперативно та з вигодою розпоряджатися землями. Це права на сільськогосподарську землю в оренду, ми не виключаємо і того, що громада має бажання поставити на торги емфітевзис. Через дворівневу систему це дуже легко працює. На торги можна виставляти і право власності на земельну ділянку іншого характеру», - говорить Микола Сольський, голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Про законопроект 2194 останнім часом дуже багато говорять. Доцільніше, на думку нардепа, говорити про подальші кроки.

«Вважаю, що цього року потрібно винести зміни до податкового кодексу та вирівняти податки на землі. Питання 3131, тобто земельного податку для людей, які обробляють землю на комерційних умовах та для підсобних господарств, які умовно платять тільки земельний податок. Цю проблему необхідно вирішити, оскільки таких земель досить багато. Це по суті продовження законопроекту 2194», - каже Микола Сольський.

Законопроект 2194 дозволить аграрія усунути дублювання, погодження, спрощує їм життя, місцевим громадам, інвесторам, власникам землі.

Читайте також: Поле чудес: чи зроблять санкції до імпорту доходним виробництво добрив?

Готовність до роботи

Міністерство аграрної політики та продовольства України з’явилося не так давно і до цього часу, залишилося чимало невирішених питань. Головне з них, чи запрацював офіс на повну потужність, адже з відкриттям ринку землі він відіграватиме одну з ключових ролей.

«Хочу коротко означити основні позиції. Перше, бюджет Мінагрополітики підписаний Президентом у кінці квітня. Найближчим часом інституційно міністерство розпочне свою роботу. Друге, що стосується пріоритету. У нас в пріоритеті – земельна реформа, зрошення та меліорація, відновлення тісної співпраці з нашими торгівельними партнерами, відновлення експортних ринків, наповнення інституційних повноважень Міністерства аграрної політики тощо. Є чітке розуміння того, що необхідно повністю реанімувати наше міністерство.

Що стосується децентралізації та законопроекту 2194, то воно знаходиться на фінальній стадії, і ми плануємо, що у максимально стислі терміни його буде прийнято та підписано. Сподіваємось, що 2194 буде підписано у травні місяці. Окремо стоїть законопроект 2195, який знаходиться на порядку денному», - зазначив Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства.

Уже 18 травня законопроект 2195 ухвалили, подолавши 800 правок. Він дозволяє за невеликими виключеннями, отримати у власність або в користування, в тому числі в оренду, землі державної та комунальної власності можна лише за результатами земельних торгів (аукціонів), які будуть електронними. Нагадаємо, якщо власник паю знає, кому саме хоче продати чи здати в оренду землю, то робити це через аукціон не обов'язково.

Проект Закону про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві або законопроект 3205 повинен вийти на фінальну фазу на початку червня, так вважають в Мінагрополітики. Крім того, уже налагоджується співпраця з усіма комітетами. Також у відомстві є розуміння того, що з децентралізацією необхідно збалансовано підходити до питання оподаткування. Адже сільські території необхідно забезпечити реальним фінансовим ресурсом і саме оподаткування гектара землі наддасть реальні можливості наповнити бюджети.

«Законопроект 2194 – для нас це нова земельна конституція. Усі доклали до нього надзвичайно багато зусиль, щоб прийняти цей революційний проект. При цьому Держгеокадастр буде виконувати тільки сервісну службу. Ми віримо в децентралізацію, місцевим громадам і будемо допомагати не слоганами, а конкретними законопроектами та реальними діями», - наголошує Роман Лещенко.

Читайте також: Курс на екологію. Чи вдасться безпечним ЗЗР прорватися в Україну?

Перспективні напрямки

Земельна реформа стане поштовхом для внесення точкових змін у Закон «Про місцеве самоврядування в України».

«Поки немає змін в Конституції України, необхідно визначитись на точкових змінах, які приведуть хоча б трохи у відповідність цю ситуацію до Законом. Уряд встановлює відповідні рамки для визначення, що таке делеговані повноваження, які вони є, яка їх кваліфікація. Під кожне повноваження повинен бути ресурс.

Тепер важливо зрозуміти, що таке повноваження, і тут ми переходимо до питання предметної користі  для населення, зокрема, сільського», - говорить Олександр Корнієнко, політичний діяч, голова партії «Слуга Народу».

Якщо говорити про податки, то у цьому питанні є дві сторони: агробізнес та органи місцевого самоврядування. Саме між ними потрібно шукати компроміс.

«Сьогодні пропонується система єдиного податку на гектар, тобто, мова йде не про запровадження нових податків, а про те, що сума податків, які сплачуються у місцеві бюджети не може бути нижче певної суми. Це правильна концепція, тому що зараз третина землі навіть офіційно не зареєстрована, тобто з неї не сплачується навіть фіксований податок. У першу чергу потрібно вирішувати питання з цією «тінню», саме це дозволить наповнити місцеві бюджети.

Податковий законопроект, запропонований Урядом, в цілому зовсім не шкодить інтересам аграріїв», - впевнений Мар'ян Заблоцький, голова підкомітету з питань місцевих податків і зборів Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.