Заяви про недоцільність підтримки українського картоплярства непідтверджені реальними розрахунками — експерт

Таку думку висловив Тарас Баштанник, президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) коментуючи блог Олега Тарасова, народного депутата, голови парламентського підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, передає прес-служба асоціації.

«Картопля є дуже важливим продуктом для української економіки, адже вона створює значно вищу додану вартість, аніж зернові культури. Для того, щоб українець міг споживати зерно, його потрібно ще переробити. Більш того, зерно є продуктом, переважно, орієнтованим на експортний ринок. В той же час, картопля — продукт, який наразі орієнтований, переважно, на внутрішній ринок», — розповідає Баштанник.

Зазначимо, що в блозі Олегом Тарасовим розкритиковано виділення 160 млн грн на підтримку українського картоплярства, запропоноване уряду аграрним комітетом Верховної Ради у проекті держбюджету на 2021 рік. На думку автора, ці кошти слід спрямувати на компенсацію втрат фермерам, що вирощують зернові культури та сільгоспугіддя яких постраждали внаслідок цьогорічної посухи.

«Вивчивши такі пропозиції народного депутата виникають декілька питань. Зокрема, чи існує прозорий і відпрацьований механізм компенсації втрат при вирощуванні зернових та як визначити обсяг втрат і недоотриманого прибутку? На цьому тлі абсолютно точно будуть зловживання», — пояснює президент УПОА.

Додамо, що за статистикою кількість ріллі в Україні — 42,7 млн га. Якщо припустити, що мінімум третина виробників постраждала від посухи, то це дорівнює 14,2 млн га. В такому разі виникає ще одне питання, а саме: який сенс спрямовувати на компенсацію збитків на вищевказаній площі 160 млн грн, адже це дорівнюватиме показнику 11 грн/га.

«Сьогодні існує дуже багато виробників, які вирощують картоплю неефективно. Більш того, вже протягом двох років ми імпортуємо продукцію з РФ та Білорусі, а також в цьому році, на початку літа, ми розпочали імпорт картоплі з Нідерландів і зараз вже почався також імпорт з Польщі. Це пояснюється тим, що в Польщі істотно впали ціни і споживання картоплі сегментами HoReCa та переробки за рахунок карантинних локдаунів. Відповідно великі обсяги картоплі „тиснуть“ на ціни, які падають нижче собівартості», — коментує Тарас Баштанник.

Таким чином, в цих умовах Україні, для того щоб відповідати на такі виклики міжнародних ринків, потрібно розвивати потужний, конкурентоспроможний сектор професійного виробництва, зберігання та переробки картоплі. Це надасть змогу українському виробникові не тільки займатися високоефективним виробництвом, але й створюватиме додану вартість, завдяки чому будуть створюватися нові робочі місця і наповнюватися бюджети всіх рівнів.

«Окрім того, після початку переробки картоплі ми зробимо імпортозаміщення у галузі переробки. Зокрема, у сегменті картоплі фрі, споживання якої зростає великими темпами та стимулюється урбанізацією, розвитком IT, пришвидшенням життя. Україна зможе заміщати імпортну продукцію такого типу та експортувати перероблену продукцію, то ефективність сільгоспвиробництва картоплі в перерахунку на гектар, буде в десятки разів вища, аніж та, яку створюють зернові як сировина», — стверджує фахівець.

В результаті заяви про непотрібність підтримки української картопляної галузі є непідтвердженими реальними розрахунками, адже насправді це ринок, який формує декілька мільярдів гривень товарообігу. 160 млн грн, які планується спрямувати на підтримку таких напрямків як зберігання та переробка картоплі, насправді є невеликою сумою у масштабах галузі, адже середні інвестиції в тонну овочесховища — €250−300.

«Тобто мова йде всього лише про побудову потужностей для зберігання 16 тис. тонн продукції, які при врожайності картоплі на рівні 70 т/га здатні зберегти врожай зібраний лише з 228 га», — наголошує спеціаліст.

В УПОА додають, що коли у розрізі підтримки українських картоплярів говориться про сховища, то варто розуміти, що мова йде про їх будівництво. Гривня інвестицій у будівництво створює 3−4 грн додаткового ВВП у суміжних галузях. Крім того, сховища потрібні не для того, щоб їх просто будувати та зберігати в них продукцію — це є необхідний ланцюг у переробці.

«У період міжсезоння треба мати певний запас продукції, щоб переробні потужності не простоювали. Таким чином, люди будуть отримувати зарплату, а наш експорт розвиватися. А от непрофесійний підхід до галузі з боку народних обранців, які, досконало не вивчивши питання, роблять заяви про непотрібність держпідтримки картоплярства, дуже розчаровує», — коментує Катерина Звєрєва, директор з розвитку УПОА.

За її словами, виробництво картоплі є високомаржинальним бізнесом, який відбувається за наявності повного ланцюга — від виробництва до переробки. І саме такий бізнес і потрібно підтримувати, а не заздалегідь збиткові напрями.

«Тим паче, на фоні перевиробництва в Польщі, нам потрібна підтримка картопляної галузі, адже більш потужні економіки будуть максимально стимулювати її розвиток. Наприклад, в ЄС найближчим часом на підтримку картоплярів спрямують €8 млрд. Відповідно, отримавши ці гроші європейські фермери зможуть пережити складні часи, втримавши свої потужності, для того щоб в подальшому агресивніше реалізовувати свою продукцію на нашому ж ринку», — підкреслює Катерина Звєрєва.

Так, Тарас Баштанник, коментуючи тезу про доцільність спрямування коштів на компенсацію фермерам, які постраждали від посухи, зазначив, що це, звичайно, страшне природне лихо. Але потрібно розуміти, що воно невідворотне за відсутності зрошення. Тому не варто сподіватися на гарну землю і агротехнологічні прийоми, а треба завчасно займатися агрострахуванням та інвестувати в страхові продукти, в створення систем краплинного зрошення посівів та насаджень.

«На півдні України посуха була завжди, а в деяких районах взагалі не буває років, коли вона відсутня. Але люди там навчилися боротися з цією проблемою, інвестуючи у зрошення. Те, що цьогоріч посуха пройшлася центральними регіонами України, говорить, зокрема, про те, що виробники були не готові до цього явища. Насправді, треба визнати, що клімат істотно змінився і він буде змінюватися й надалі. Тому в центральній Україні протягом наступних 10 років посухи будуть повторюватися», — вважає президент УПОА.

Однак, однією держпідтримкою галузі не вирішити всіх питань українських картоплярів. Проблема більш глобальна і потребує комплексного вирішення.

«Пропозиція УПОА полягає у вивченні питання та проведенні широкої дискусії з питань розвитку картоплярства з представниками профільних асоціацій, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, аграрного комітету парламенту», — підсумував Тарас Баштанник.

Нагадаємо, в Україні зафіксували найнижчі ціни на цибулю серед 57 країн.