Вікторія Майданюк: Економічно вигідно замовляти заробітчан літаками

Попри карантин та обмеження пасажирських перевезень, українські заробітчани намагаються потрапити до Євросоюзу на сезоні роботи у агросекторі. Причина проста: оплата праці в ЄС становить близько 300 гривень за годину, проти 50−80 гривень в Україні. Не лякають наших громадян ні перешкоди з трансфером, ні двотижневий карантин по приїзду. Це вже не кажучи про отримання робочих віз.

Чартерні рейси для наших заробітчан вилітають за кордон регулярно. Чому на заробітчан з України такий попит?

— Український народ один із найпрацьовитіших народів у світі. Іноземні роботодавці знають, що українці зроблять роботу швидко та якісно, а платити їм можна в рази менше ніж місцевим. Всі переваги на користь українців. Плюс — сезоні роботи в агросекторі потребують одразу багато робітників у стислі терміни. Збирати врожай ягід потрібно вже зараз, інакше він пропаде. Тому економічно вигідно йти на додаткові витрати та замовляти заробітчан літаками.

Чартери з українськими заробітчанами вже полетіли у Фінляндію та Великобританію, які ще країни хочуть бачити наших заробітчан цього літа?

— Як і в минули роки, цьогоріч найпопулярнішою країною для наших заробітчан залишається Польща. Відіграє роль її територіальна доступність та найменший мовний бар'єр. Також великий попит на українських заробітчан у Німеччині, Фінляндії, Чехії, Словаччині, багато наших людей їдуть заробляти в Ізраїль. Вакансії різні, як сезоні роботи в агросекторі, так і інші види робіт. Потрібні люди на збір ягід: полуниці, малини, лохини, а такожі робочі у теплиці, на збір спаржі. Наймають робітників на ферми для фасування та упаковки товарів. На таку роботу переважно погоджуються студенти, які поєднують заробіток та можливість відвідати європейську країну. Інші види робіт вже обирають більш доросліші люди: будівництво, прибиральниці у готелі, покоївки.

Читайте також: Кадри на карантині: як не зупинити роботу агропідприємств в умовах пандемії

Чим ще цей сезон для заробітчан відрізняється від інших?

— Роботи вже у розпалі, а кордони здебільшого закритті, і майже немає чим добратись. Є компанії, які висилають чартери за заробітчанами. Вже надходить інформація, що багато фермерів в Європі викидають спаржу, тому що немає кому її збирати, бо ніхто не приїхав. Що в Україні, що у Європі попит на робітників починає зростати у теплу пору року, з квітня по вересень.

Яка оплата праці сьогодні пропонується сезонним робітникам за кордоном?

— Що стосується заробітної плати, то кожна країна встановлює свою мінімальну заробітну плату для заробітчан, з кожним роком вона збільшується та корегується — в залежності від роботи. Якщо збір врожаю, то тут існує погодинна оплата праці, та тариф за зібраний кілограм. Наприклад, у Німеччині це більше 9 євро на годину. А за зібраний кілограм полуниці у Фінляндії дають 3 євро. Так що працьовиті отримають більше. Зазвичай роботодавці обирають погодинний вид оплати. Кожна країна відрізняється за оплатою праці та умовами роботи, також кожне фермерське господарство має свої умови: хтось надає житло та харчування. Але частіше, хостел та їжу оплачують самі заробітчани. Слід пам’ятати, що ми там прості працівники без особливих переваг та казкових перспектив.

Читайте також: Працюємо на карантині: права робітників, які не можна порушити

Розповім про власний досвід. Під час навчання в аграрному університеті я вирішила набратись практики на фермах в інших країнах. Потрапила я у Фінляндію на збір ягід. Господар був гарною людиною, розумів нас. Він навіть разом із сім'єю працював з нами у полі. Але було дуже важко фізично і морально. У Фінляндії дуже несприятливі погодні умови для роботи у полі: постійно йдуть дощі, в день по шість годин триває злива, потім півгодини перерва, і знов починаються опади. Над нами, звісно, не стояли з батогами, але перерв на дощ ми не робили, бо господарю потрібно встигнути зібрати врожай. І ти стоїш на колінах, мокрий, збираєш полуницю, малину, це дуже важко. Нам як практикантам платили мінімальну заробітну плату. Звісно, мене кожен рік тепер кличуть туди повернутись знов. Але я зрозуміла для себе, що подорожувати в іншій країні та навчатись краще в якості туриста, а не працівника: є змога побачити та дізнатись більше.

фото: facebook Вікторії Майданюк

Скільки в Україні платять, коли наймають людей на сезонні роботи в агросекторі?

— В залежності від вакансії, в нас пропонують різну заробітну плату. Якщо збір малини, це може бути від 30−80 гривень за годину. Все залежить від масштабу господарства, від його прибутків. Наприклад, збір яблук на аграрному підприємстві, в якому налагоджена система виходу на експорт, засаджено тисячі гектарів, то там платять більше.

Який вплив має коронавірус на сезонні роботи в Україні?

— Якщо порівнювати з минулим роком, то шукачів роботи в агросекторі стало більше, приблизно на 10%. Плюс люди, які повернулись із-за кордону. Звісно, є підприємства, які у період кризи припинили свою діяльність, та попит на сезонну робочу силу — незмінний. Проте, трапляються робітники, які мінімізують контакти через побоювання захворіти на коронавірус, і не виходять на сезоні роботи. У працедавців з’явилась нова проблема — доставити робітників, тому що громадський транспорт не працює.

В нас є безробіття та є кадровий голод. Що потрібно змінити у державній політиці, щоб робітники та роботодавці нарешті знайшли один одного?

— Це питання, яке потребує рішення у широкому спектрі, починаючи від людського фактору, закінчуючи рівнем податків. Наприклад, якщо ми знайшли людині роботу, а вона їй не сподобалась, то треба шукати далі. А багато хто з шукачів опускають руки. Тут навпаки треба йти вперед, шукати ті умови роботи, які тебе задовільнять.

Але найкраща мотивація для залучення фахових робітників — це фінансова складова, важливими є відносини у колективі та порозуміння з керівником. Державі потрібно стимулювати підприємців та піднімати заробітну плату. Це можна зробити за рахунок зменшення податків від зарплати та зменшення бюрократичного тиску при прийомі на роботу, в тому числі і сезонних робітників. Попри статус аграрної держави, в нас заробітки влітку не є популярними. А за кордоном все ж таки платять більше.

В нас навіть є проблема в тому, що постійні робітники, такі як доярки чи ветеринарні лікарі, під час старту весняних робіт у Європі, виїжджають на заробітки. Проте, й в Україні такі фахівці можуть знайти гарну роботу із заробітною платою, не меншою ніж в Європі, з перспективою. Адже на господарство ти можеш прийти як помічник ветеринара, і дорости завідуючого фермою.

Читайте також: Віктор Щербачук: тонну органічного цукру ми продаємо по 47 тисяч гривень

Що роблять наші господарства для заохочення робітників?

— Кожен керівник добре розуміється на тій роботі, яку потрібно виконати. Всі намагаються створити гарні умови праці, бо ж від цього залежить якість виконаних робіт. Наразі організовують підвоз людей на роботу, знаходять можливість підняти заробітну плату. Звісно, для персоналу, що працює на постійній основі, є набагато більше бонусів: від оплачуваної відпустки — до відпочинку за рахунок підприємства.

Як ви шукаєте робітників?

— До нас звертаються шукачі роботи, і ми її знаходимо, зважаючи на їх потребами чи, навпаки, відштовхуємося від запиту, який надійшов до нас від роботодавця. Час пошуку залежить від популярності вакансій і від умов, які пропонуються. Буває за день знаходимо роботу шукачеві, а він потім ще й родичів через нас влаштовує на роботу. В українському аграрному секторі завжди потрібні зоотехніки, ветлікарі та агрономи. Наприклад, для підприємств, що є членами Асоціації виробників молока, ми виконуємо безкоштовний підбір та пошук робітників. Також працюємо і на комерційній основі з іншими компаніями та господарствами.