Відкриті двері для berry, або як працюватиме Дорожня карта українського ягідництва

Загальне виробництво ягід в Україні щороку – понад 140 тисяч тонн, при цьому країна експортує лише маленьку частину, а саме 22 тис. тонн свіжих та заморожених ягід. Експерти говорять, що ця цифра могла б бути як мінімум у декілька разів вищою, аби  виробники ягід  не були розрізненими як зараз, а працювали за спільними правилами та стандартами. Тим більше, що цей сезон може дати ягідним господарствам непогані гроші, а кількість фермерів-початківців, які бажають займатись ягодами, постійно заростає.

Держава підтримує сектор – у 2019 році на бюджетну програму «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» для компенсації витрат на садивний матеріал передбачено 400 млн грн, але галузі не вистачає системності, яку має додати Дорожня карта розвитку ягідництва України, створена в рамках проекту ITC – «Eastern Partnership: Ready to Trade – an EU4Business Initiative». Проект буде впроваджуватись за підтримки Мінагрополітики, Мінекономрозвитку, Мінінфраструктури, Мінфіну, галузевих асоціацій та наукових інституцій.

Читайте також: Своя ніша: як та скільки можна заробити на вирощуванні устриць

«Над картою з розвитку ягідництва працювали міністерства, галузеві асоціації та науковці для того, щоб дати виробникам ягідної продукції нові орієнтири щодо розвитку їх бізнесу, розширення експортних можливостей та диверсифікації постачань на зовнішній ринок та в торговельні мережі», – розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова. За її словами, карта має допомогли дрібним українським виробникам ягід розвинути підприємства та зробити їх більш конкурентоспроможними, впроваджуючи санітарні, фітосанітарні, технічні стандарти, допомагаючи їм в отриманні потібни сертифікатів та даючи знання про сучасні технології тощо. 

Як додає президент Асоціації «Ягідництво України» Ірина Кухтіна, Дорожня карта працюватиме 2019-2024  роки. І перш за має унормувати дії усіх гравців галузі, уряду, міністерств та зовнішніх партнерів у галузі. «Це  покращить передбачуваність державної політики та розвитку галузі в середньостроковій перспективі та посилення конкурентних переваг галузі», – зазначила вона.  Всі заходи щодо реалізації Дорожньої карти, передбачаються до виконання урядовими та державними установами України, організаціями підтримки бізнесу і іншими зацікавленими сторонами, а от контроль за виконанням стратегії візьме на себе  асоціація «Ягідництво України».  

Частково Карту підтримає проект  «Східне партнерство: Готовність до Торгівлі – Ініціатива EU4Business». Як розповіла його керівник Марина Сидоренко, він стартував у вересні 2017 року не тільки в Україні, а одночасно в шести країнах Східного партнерства – Україні, Білорусі, Молдові, Вірменії, Азербайджані та Грузії, в яких здійснює технічну підтримку мікро-, малого та середнього бізнесу з експортним фокусом, зокрема на країни Європейського Союзу. Саме ягідний сектор став пріоритетним напрямком. «Кожна країна ще на початковій стадії проекту сама визначилася з пріоритетним напрямком. В когось – це трави, в когось – чаї, в когось – горіхи. В нашому випадку це ягідний сектор та легка промисловість. Напрямок в ягідному секторі – це свіжа ягода, органічна ягода та переробка», – зазначила Сидоренко.

Вона додала, що проект проекту ITC – «Eastern Partnership: Ready to Trade – an EU4Business Initiative» триватиме до серпня 2020 року. Загальний бюджет – 6 мільйонів євро на шість країн. Однак Україна отримає дещо більше грошей, адже вона більша порівняно з іншими нашими країнами-сусідами. Щоправда, конкретних сум, які виділені саме Україні під Дорожню карту та інші напрямки розвитку ягідництва, що зазначені у ній, вона не називає.

За словами Сидоренко, проект технічної допомоги консультативний і не надає фінансові інструменти, а може допомагати отримувати послуги експертів. За цей час не дуже тривалого проекту компаніям слід навчитися самостійно вести свій бізнес. Як засвідчують посадові особи, які доєднались до створення карти, наступними кроками стане створення навчального центру ягідництва, а також цикл навчальних заходів з проблематики експорту ягід.

Зерна скепсису

Втім, як говорять гравці ринку та експерти, Дорожня карта хоча і потрібна, проте може лишитися на папері – занадто багато виконавців і планів, які можуть не здійснитись. На думку керівника департаменту «Маркетинг-Аналітика» оптового ринку «Шувар» Тетяни Гетьман, дорожня карта – це дуже крута ідея і перший, важливий крок в напрямку наведення ладу в ягідній галузі. «Наступний крок – донесення і роз`яснення фермерам необхідності прийняття участі в цій програмі. Думаю, це буде найважчий і найважливіший етап, тому що в ланцюгу поставок ягід найважливішим є саме фермер,а з другого боку –більшість українських фермерів сконцентровані суто на виробництві, і не дуже заглиблюються у стратегію продажів», – коментує вона.

Читайте також: Дощ чи крапля: що обрати аграрію та скільки коштує зрошення

«Мені було цікаво дізнатись про Дорожню карту. Зараз це чи не єдиний масштабний проект реального розвитку цієї галузі. А от чи можна цей план реалізувати,  я не впевнена, подивимось. На мій погляд, занадто багато спірних моментів, які потрібно буде переглядати і допрацьовувати виконавцям», – додає президент Академії органічного садівництва, власник сімейного плодового розсадника,  Валентина Лановенко. Її слова підтримує новообраний голова «Укрсадпрому» Юрій Вахель. За його словами, для України зараз важливо ствердити себе, як потужного виробника ягід. «Довести, що ми не лише вміємо гарно вирощувати, а й сертифікувати продукт, аби він відповідав усім європейським нормам та класифікації. Саме тоді той бренд української ягоди, про який йдеться у цілях карти, зможе реально та довго функціонувати», – стверджує він.