Від насінини до порту. Як дізнатися все про стан рослин в період вегетації?

Спецпроект «Від насінини до порту» створено «UKRAVIT» спільно з Agravery.com, щоб стежити за річним циклом руху зерна. Стартуємо з весняної посівної і фінішуємо на елеваторних потужностях. Весь процес супроводжують сервіси «UKRAVIT».

Одна з переваг співпраці з «UKRAVIT» — це можливість замовити дослідження в «Інституті здоров'я рослин», відкритому компанією в Черкасах у 2018 році.

— Головне наше досягнення — це проходження акредитації відповідно до міжнародних стандартів ДСТУ ISO/IEC 17 025. Вона підтверджує, що результати, отримані в наших лабораторіях, є достовірними, а також визнаються в інших країнах. Також це означає, що в дослідженнях ми застосовуємо передове обладнання та досвід кваліфікованих кадрів, — розповідає керівник сервісно-аналітичного центру «Інституту здоров’я рослин» Ірина Перехрест.

фото: пресслужба UKRAVIT

Сучасний світ змушує аграріїв рухатися вперед, щоб оптимізувати виробничі процеси та заощаджувати на витратах на виробництво. З отриманими результатами досліджень здійснити ці завдання та спрогнозувати результати стає набагато простіше.

— Сьогодні аграрії намагаються правильно розподілити свої фінанси, а для цього потрібно все прорахувати та дослідити виробничі ресурси. Ми надаємо фермерам якісні сервіси з дослідження ґрунту, води, добрив, посівного матеріалу, навіть готової продукції. Якщо проблемні питання виникають під час вирощування, ми також можемо допомогти, дослідивши рослинний матеріал, — розповідає керівник агробіологічної лабораторії «Інституту здоров'я рослин» Володимир Конограй.

фото: пресслужба UKRAVIT

Те, що вигідно вирізняє «Інститут здоров’я рослин» з-поміж інших подібних установ — комплексний підхід до досліджень та надання рекомендацій для вирішення проблем. «Наприклад, можемо дослідити ґрунт та надати рекомендації, які підібрати добрива, визначити, чи відповідають вони сертифікатам якості тощо. Також можемо оцінити якість води для поливу, чи оцінити її придатність для використання при внесенні пестицидів, і чи не нашкодить вона створенню ефективних бакових сумішей. Останнє дуже важливо, оскільки відомі випадки, коли при змішуванні декількох препаратів, утворюється суміш, що може викликати фітотокс чи підпали. Також аналізуємо рослинний матеріал на наявність фітопатогенів та вміст елементів живлення і, як фінальний етап, — готову продукцію», — додає Ірина Перехрест.

У фермерському господарстві «Новосядлого» на Хмельниччині обробляють близько 400 га земель, відповідно, користуються широким спектром досліджень.

— В «Інституті здоров’я рослин» замовляємо листову діагностику рослин, дослідження ґрунту, води тощо. Задоволені цінами і особливо — швидкістю виконання робіт, адже оперативність в нашій справі - дуже важливий фактор", — розповідає директор ФГ «Новосядлого» Віталій Новосядлий.

Поточний сезон: досліджуємо хвороби

фото: пресслужба UKRAVIT

Дощові весна та літо мали як плюси, так і мінуси для розвитку сільськогосподарських культур, і потреба в лабораторних дослідженнях виникала в аграріїв доволі часто. Надмірні опади поточного сезону активізували хвороби. І щоб визначитися з обробками, агровиробники доволі часто зверталися за послугами до «Інституту здоров’я рослин».

Через несприятливі погодні умови рослини все більше уражувалися різноманітними хворобами. Тому фермери регулярно звертаються до наших послуг, щоб визначитися, чи доцільно проводити фунгіцидну обробку, чи є прихована форма цієї хвороби, чи взагалі можливо обійтися без зайвих обробок", — розповідає Володимир Конограй.

В більшості випадків цьогоріч в Інституті хвороби підтверджували. І надавали аграріям відповідні рекомендації, які препарати доцільніше використати для їх контролю.

— Для контролю фузаріозу колосу підходять всі препарати на основі тебуконазолу, зокрема Унікаль. Наразі такі фунгіцидні обробки озимих актуальні лише для західних регіонів на насіннєвих посівах пшениці для контролю пізнього фузаріозу колосу. Якщо проаналізувати, як пройшов вегетаційний сезон для озимини, то найпоширенішими та найшкодочиннішими серед хвороб був септоріоз, на другому місці - жовта плямистість або піренофороз. На ячменях в багатьох регіонах відзначалася кам’яна сажка та плямистості листя. Діагностика може бути візуальною, але піренофороз часто плутають із септоріозом, тож краще звертатися до спеціалізованих лабораторій. Плямистість на пшениці може бут викликана як збудниками хвороб, так і погодними умовами — хмарністю, перепадами температур, тобто, бути фізіологічною, і є ризик провести зайві обробки, якщо помилитися з визначенням симптомів, — зазначає керівник агрономічного департаменту «UKRAVIT» Олександр Мигловець.

Якщо працювати на випередження, то латентні форми збудників хвороб можна визначити лише методом ПЛР. На жаль, зазвичай аграрії звертаються до досліджень, коли рятувати рослини вже пізно. За словами Олександра Мигловця, сьогодні соя і соняшник потребують ефективного фунгіцидного захисту. По всій Україні на соняшнику відзначається септоріоз листя, місцями — альтернаріоз; ранні квітневі посіви вже уражені фомозом, та фомопсидозом, локально є іржа. Тому рекомендується обрати фунгіцид Захисник Екстра для першого обприскування та Акула, Капітал — для другого.

Щодо сої, експерт відзначає наявність пероноспорозу, місцями — септоріозу, пурпурного церкоспорозу та прогнозує, що скоро до цього переліку додадуться аскохітоз та антракноз. Цьогоріч взагалі склалися дуже сприятливі умови для розвитку несправжніх грибів — це стосується не тільки польових культур, а й виноградників та овочевого сегменту. Є волога і достатня температура, і це — оптимальні гідротермічні умови для інфікування та поширення названих збудників хвороб. «З погодою в нашій місцевості цього сезону все більш-менш гаразд. Та якщо виникають певні питання перед обробкою полів пестицидами, ми звертаємося до співробітників „Інституту здоров’я рослин“. Якщо вони не виявляють хвороб, то працюємо далі», — розповідає директор ФГ «Новосядлого».

Виявляємо дефіцити живлення рослин

фото: пресслужба UKRAVIT

Важливим в поточному сезоні є й дослідження рослинного матеріалу в період вегетації. «До нас звертаються за листковою діагностикою при підживленні озимих культур та для дослідження рослинного матеріалу в лабораторних умовах. Також були поширені послуги щодо дослідження вмісту мікроелементів, живлення кукурудзи, пшениці, частково — соняшника», — розповідає Володимир Конограй.

Окрім результатів дослідження, в Інституті надають рекомендації з усунення дефіцитів живлення шляхом позакореневих підживлень.

Керівник відділу продуктів і сервісів мікродобрив компанії «UKRAVIT» Сергій Адаменко розповів про поточну ситуацію в полях:

— У зв’язку з рясними дощами ґрунт піддається ущільненню, а з похолоданням кукурудза нерідко піддається стресу. Для того, щоб швидко вивести її зі стресового стану і запустити продуційні процеси, ми рекомендуємо застосовувати позакоренево альфа-амінокислоти, які містяться в добриві Авангард Гроу Аміно (1,0−1,5 л/га). Одночасно, щоб підтримати культуру, рекомендується додати до робочого розчину легкодоступні спеціальні добрива Авангард Кукурудза (2,0 л/га) та Авангард Цинк (1,5 л/га). Такий мікс добре проявляє себе на чорноземних ґрунтах, які мають високу природну родючість та добре забезпечені мінеральною поживою. На легких же за гранулометричним складом піщаних ґрунтах, окрім стандартної схеми, де застосовуються Авангард Кукурудза та Авангард Цинк, доцільно додати ще добрива Авангард Мідь (1,0 л/га) та Авангард Бор (0,5−1,0л/га).

В період вегетації культур, зазначає експерт, рекомендується здійснити функціональну діагностику потреби культур в елементах мінерального живлення за їх критичними фазами. Адже навіть якщо у ґрунті наявні залізо, бор, марганець, молібден та інші елементи мінерального живлення, вони за низької температури ґрунту та в силу різного роду причин (не оптимальне рН, ущільнення ґрунту, високий вміст кальцію, особливості сорту, гібриду тощо) не завжди є доступними для культур.

Діагностику краще проводити у критичні фенофази, коли кукурудза має 6−8 листків, або й пізніше, коли спостерігається фізіологічна нестача живлення — скручування листків, зміна забарвлення листків тощо — тоді запускаємо дрони з потрібними добривами ТМ «Авангард». Проведена функціональна діагностика кукурудзи цього року засвідчила, що культура потребувала азоту, фосфору, сірки, калію, цинку, бору, міді, коли їх вміст у ґрунті був високим або підвищеним, а рослина була не здатна їх спожити, — додає Сергій Адаменко.

Щодо соняшника, то він є теплолюбною культурою, яка має потужну кореневу систему і здатна активно споживати мінеральне живлення та воду. Та коли прохолодно, як засвідчила функціональна діагностика, культура потребує сірки, калію, кальцію, магнію, бору, міді, марганцю, заліза та кобальту. В такому випадку у відділі розвитку продуктів і сервісів мікродобрив компанії «UKRAVIT» рекомендують позакоренево підживити соняшник комбіновано добривами Авангард Соняшник (2 л/га), Авангард Бор (1,0−1,5 л/га та 2,0 л/га). Пізніше, у фазі зірочки перед цвітінням, доцільно застосувати фосфітне добриво Авангард Фосфіт К (1,0−1,5 л/га) та кремнієве добриво Авангард Кремній Бі марки, А (1,5 л/га). Таке підживлення проявляє фунгіцидні, стимулюючі, антистресові, водоутримуючі властивості, містить легкодоступні калій та кремній, які сприяють процесу фотосинтезу, знижують температуру рослин на 3−5℃, сприяють заплідненню квіток, підвищенню натури і маси 1000 зерен.

Бібліотека пестицидів

фото: пресслужба UKRAVIT

Останнім часом велика кількість аграріїв замовляли в Інституті дослідження залишкової кількості пестицидів у рослинному матеріалі. Треба віддати належне, до таких звернень тут готові на всі 100%. «За понад 3 роки роботи ми розвинули і суттєво збільшили бібліотеку пестицидів. На момент відкриття Інституту в нас було 70 найменувань, зараз — 270 найменувань і стандартів. Це доволі велика база і широкий спектр проблематики», — розповідає Ірина Перехрест.

Сьогодні на агрохімічному ринку присутня значна частка контрафактної продукції, що, відповідно, викликає попит на визначення залишкової кількості пестицидів у рослинному матеріалі. «Дуже часто аграрії зверталися до нас із проблемами в'янення соняшника чи цукрового буряка після декількох днів обробітку. В такому випадку, звісно, існує ймовірність, що агрономи допустили помилки, що призвели до втрат врожаю. Однак досить часто справа в якості засобів захисту, які вносилися, тож необхідно ідентифікувати пестицид і визначити кількість діючих речовин в місцях обробітку», — ділиться досвідом Володимир Конограй.

З моменту заснування «Інститут здоров’я рослин» збільшив свою клієнтську базу майже вдвічі. Географія не стала перешкодою. До лабораторій Інституту звертаються аграрії і Півночі, і Півдня, і Сходу, і Заходу, бо тут працюють «до останнього клієнта» і завжди готові йти назустріч, коли потрібне термінове виконання.