Вичавити максимум: три причини робити соки прямого віджиму

На сьогодні, на ринку України представлений великий асортимент соків, при цьому 95% із них – вітчизняного виробництва. Трендом останніх років стали соки прямого віджиму, оскільки вони, згідно із особливостями технології, мають гарантувати споживачам свіжість продукту та відсутність шкідливих домішок. Що ж насправді мотивує вітчизняні підприємства до виробництва таких соків, розбирався Agravery.com.

Мета №1.

Диверсифікувати виробництво та отримати прибуток із нестандартних яблук

Назва: ТМ "Найсік"

Регіон: Черкаська область

Початок переробки: 2015 рік

Види продукції: соки та сокові мікси прямого віджиму – яблучний, яблучно-гарбузовий, яблучно-морквяний, яблучно-буряковий.

Агропромислова компанія "Маїс" давно відома українським аграріям, із 90-тих років вона займається насінництвом кукурудзи, а також м’ясним та молочним тваринництвом ВРХ. Має в обробітку близько 10 тис. га ріллі, розташованої на Черкащині. Сім років тому для підприємства почалась нова сторінка – крім виробництва гібридного насіння сільгоспкультур, там зайнялися промисловим садівництвом. Так, у селі Топилівка Чигиринського району у долині поряд з Кременчуцьким водосховищем на 170 гектарах розкинувся новий сад агропромислової компанії "Маїс". Зробити власний сад хотіли з двох причин – по-перше, аби диверсифікувати виробництво, а по-друге – з патріотичних мотивів – прикро було спостерігати український ринок переповнений голандськими, польськими, молдавськими фруктами.

За задумом керівника агропромислової компанії Сергія Терещука, закладено яблуневий сад інтенсивного типу і застосовані посадки так званих карликових яблунь. Вони компактні, обладнані шпалерою, системою крапельного зрошення, що дало змогу змогу уже через три роки отримати перший урожай. Нове виробництво принесло компанії додаткові прибутки, а жителям навколишніх сіл — робочі місця і стабільну зарплату. Минулого року "Маїс" вийшов на планову урожайність – 50 тонн плодів з гектара, загалом же врожай десертних яблук, зібраний компанією 2016 року, сягнув  5 тис. тонн. Щоб надійно зберігати плоди декілька років тому побудували сучасний холодильник на 5 тисяч тонн продукції.

Щоб продавати технічну сировину та нестандартні яблука за безцінь іншим переробникам, у 2015 році у компанії вирішили придбати в Австрії власну переробну сокову лінію потужністю 800 тисяч пляшок за сезон та почали чавити соки прямого віджиму під торговою маркою "Найсік". Аби максимально задіяти виробничі потужності та знову ж таки, не продавати за низькою ціною овочі, вирощувані на полях підприємства свіжі моркву, гарбузи та буряк також почали переробляти і додавати до яблучного соку, створюючи натуральні мікси.

Починали із пакування у літрові скляні пляшки, а у минулому сезоні розширили типи упаковок своїх фруктово-овочевих соків – додали до асортименту зручні пляшечки ємністю 0,3 л та пакування типу Bag-in-Box (пластиковий асептичний мішок у картонному коробі), ємністю 3 та 5 літрів. Зручність останнього очевидна — сік у такій упаковці можна споживати поступово, адже дозатор із подвійним клапаном не пропускає повітря до середини ємності, сік прямого віджиму не втрачає своїх якостей та свіжості. А от ціна соку в такому пакуванні у перерахунку на літр на 20% нижча за розлитий у скляну тару. Сьогодні проблем із реалізацією соків немає – вони вдало продаються у торгівельних мережах великих міст України. У  подальших планах підприємства – розширення лінійки соків та побудова потужного збуту всередині країни.

Читайте також: У яблочко: як працює та заробляє яблуневий стартап

Мета № 2. 

Зайняти нішу виробництва органічних соків прямого віджиму  

Назва: ТМ "Золотий  Пармен”

Регіон: Чернігівська область

Початок переробки: 2012 рік

Види продукції: органічні соки яблучно-морквяний,  яблучно-гарбузовий, яблучно-буряковий, яблучно- чорносмородиновий, березово-яблучний, томатний тощо. 

Фермерське садівниче господарство "Золотий Пармен" було створене подружжям Галини та Миколи Мисників у 2005 році. Воно розташоване на околиці містечка Короп, що на півночі Чернігівської області. Розпочали із садівництва, овочівництва, вирощування та переробки зернових та круп'яних культур, а також зробили власний розсадник декоративних насаджень. Загалом, у розпорядженні мають 700 га, з яких під садівництво відведено 26 га. З часом родина до розуміння важливості органічного виробництва і у грудні 2012 р. продукція підприємства була відзначена "Органік стандартом" як органічна. "Цікаво, що на тій землі, де ми зараз працюємо 60 років тому був старий колгоспний сад. Наша земля тривалий час не "бачила" добрив, це спонукало нас до органічного землеробства. Адже відсутність хімії — це оздоровлення і покращення якості землі та здоров’я людей. А садівництво, в свою чергу, спонукало нас до переробки продукції — яблук, ягід. Відтак, сьогодні ми виготовляємо вісім видів сертифікованих органічних соків прямого віджиму", — говорить Галина Мисник.

Читайте також: Пожива на аутсорс: чому Аграрний фонд буде вирішувати проблему з добривами

Пріорітетним видом своєї діяльності у господарстві було вибране вирощування елітних сортів яблук за новими інтенсивними технологіями. Зараз яблуневий сад виходить на промисловий рівень плодоношення. П`ять років тому був створений цех по виробництву соків натуральних прямого віджиму. "Загалом маємо 12 сортів яблук, але є головні, з яких робимо соки: Едера, Флоріна, Ліберті, Скіфське Золото, Адарет, Пінова. Ми не додаємо до соків води, стимуляторів кислотності, барвників, консервантів – всього того чим так "багаті" полиці наших магазинів. А ще, ми постійно експерементуємо із новими смаками – нещодавно запустили березово-імбірний, томатний сік (томат, солодкий перець, базилік), морквяно-імбирний, морквяно-гарбузово-огірковий", – говорить Микола Мисник.

Така діяльність уже встигла принести свої плоди –  органічні соки "Золотий Пармен" тепер можна зустріти на полицях провідних українських мережевих супермаркетів, а нещодавно вона вперше була представлена на виставці "БіоФах" у Німеччині.  Микола Мисник зізнається, що стати одним із перших виробників органічного соку прямого віджиму місія хоча відповідальна, проте тяжка –  доводиться багато займатися популяризацією продукту та постійно доводити споживачеві - смачні та корисні речі мають бути дещо дорожчими за хімічний продукт. А ще бідкається – хотів би взяти більше земель та збільшувати виробництво, проте на разі усі вони зайняти агрохолдингами, під органіку знайти місце нереально. 

Мета № 3.

Створити ринок регіональних сезонних продуктів

Назва: ТМ "Карпати насолоджуйся"

Регіон: Закарпатська область

Початок переробки: 2016 рік

Види продукції: соки прямого віджиму – яблучний, яблучно-морквяний, яблучно-буряковий, соки березовий та бузиновий, морси брусничний та журавлиновий, ягідні сиропи, консервовані та перероблені овочі.

Як розповідає виконавчий директор ТОВ "Джерела Карпат" Руслан Кучінка, повноцінну роботу на підприємстві  розпочали у березні 2016 року. Засновники  підприємства – звичайна українська сім`я Фуглевичів із Закарпаття, котра, як і більшість українців, щороку готує консервацію вдома. На домашній кухні і почалось захоплення ягідними морсами. "Декілька років тому зародилась ідея створити продукт, котрий буде смакувати по-домашньому корисно, котрий зможе спробувати не тільки родина а й пересічні покупці. Хотілось створити щось без штучних барвників та ароматизаторів як це звикли робити вітчизняні компанії. Нам здалось, що харчова індустрія є тою сферою діяльності, розвиток якої найбільш потенційно привабливий в Україні. Окрім того, Закарпаття – екологічно чистий регіон. Тут ідеальні умови для вирощування плодів, з котрих ми виготовляємо продукцію – здавалось би просто, проте жодна з компаній не додумалась робити продукцію за сезонним принципом – тобто переробляти ту продукцію яка вирощується кожного сезону", – розповідає пан Руслан.

Читайте також: На низькому старті: чи готова Україна до ринку землі?

Власне, з цієї ідеї і почали виробництво. Знайшли на Закарпатті, у Перечині,  старий занедбаний консервний завод, відновили та відремонтували його, запустили два цехи: консервний та соковий. Першим виробленим продуктом став березовий сік, пізніше, коли почався сезон на ягоди та фрукти, розпочали чавити соки та джеми, а згодом, переробляти овочі – робити аджику, лечо тощо. Оскільки власних полів підприємство не має, то вирішено було укласти договори з аграрними підприємствами Закарпатської області, які вирощують для переробки на підприємстві овочі та коренеплоди. Так вони отримували постійний збут, а підприємство – сировину.

"Крім того, ми контролюємо вирощування, постійно проводимо лабораторні заміри земель. На нашому підприємстві є власні заготівельні бригади, які проводять заготівлю дикорослих ягід улісах, згідно виділених  лісових квитків Закарпатлісу. Це дозволяє нам легально отримувати журавлину, чорницю, ожину, гриби тощо", – розповідає Руслан Кучінка. Наразі, на підприємстві налаштовують дистриб’юторську мережу, а поки це все у процесі, уже вже працює інтернет-магазин та сторінка у соціальній мережі, де можна замовити продукцію з доставкою у будь-яке місто України.

Читайте також: Спільна оранка: як селяни вирішують проблему нестачі сільгосптехніки

Директор підприємства стверджує, що  такий підхід до натуральності продукції уже знайшов відгук у серцях українців. Одним із перших успіхів стало здобуття 14 золотих медалей на дегустаційному конкурсі World Food Ukraine 2016. "Попереду у нас ще багато роботи, але завдяки вправності нашої команди за перший рік нам вже є чим пишатись. Зараз будемо розширювати і асортимент продукції, особливу ж увагу приділятимемо сокам прямого віджиму – вони є лідерами за попитом. А особливою нашою гордістю підприємства є сиропи та соки з бузини – до нас цього ніхто не робив", – ділиться планами він. 

Ірина Глотова

фото: Pixabay