ВАРті новини: ВАР підняла проблемні питання агросектору під час Першої міжнародної конференції з аграрного права

Agravery.com та Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) проводять спільний проект, який має на меті висвітлювати найактуальніші проблеми для аграріїв в умовах сьогодення.

Серед спікерів заходу — представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, Продовольчої та сільськогосподарської організація ООН (ФАО), ЄБРР, Світового банку, головні юридичні консультанти провідних сільськогосподарських компаній, провідні національні та міжнародні експерти з аграрного права.

Розкриваючи тему зрошення в Україні, заступник голови ВАР наголосив на катастрофічному занепаді систем меліорації: за часів Радянського Союзу в Україні зрошувалося 2,3 млн га, наразі зрошується близько 500 тис га. Якщо ж не враховувати крапельне зрошення, то цифра буде ще меншою. Відтак, потреба у зрошенні суттєво зросла.

«Враховуючи зміни клімату, тієї кількості води, яка випадає з дощами, вже не вистачає. Особливо показовою є картина в Одеській області, де внаслідок дворічної засухи аграрії у 2020 році втратили понад 90% вражаю. Якщо в довгостроковій перспективі ми хочемо зберегти аграрний потенціал України, необхідно розвивати зрошення. Потрібно відновлювати інфраструктуру верхнього рівня (магістральні та розвідні канали) та нижнього (насосні станції, система труб). Для відновлення інфраструктури зрошення нижнього рівня ми пішли шляхом, який нам рекомендував Світовий банк, — через створення організацій водокористувачів (ОВК). Аграрії об'єднуватимуться в ОВК, їм передаватимуться системи зрошення разом з насосною станцією і в подальшому вони самостійно в них будуть інвестувати, модернізувати та розвивати. Законопроект № 5202-д, який дозволить це зробити, вже проголосований в першому читанні», — зазначив Михайло Соколов.

Щодо відновлення систем верхнього рівня, як зазначив заступник голови ВАР, наразі розглядається дві концепції, через які це можливо втілити. Перша, яку підтримує ВАР, — створення окремих операторів на кожній зрошувальній системі, керувати якими будуть самі водокористувачі за участі представників держави та місцевих громад. Альтернативою є створення єдиного оператора, який буде керувати всіма магістральними зрошувальними каналами і головними насосними станціями.

«І щодо інвестицій в зрошення. Потрібно вкласти від 2 до 4 тис. доларів в гектар, щоб встановити або відновити зрошення. В Україні сьогодні 34 млн га с/г земель. В найближчій перспективі планується відновити 2 млн га зрошуваних земель. На це потрібно приблизно 4−5 млрд доларів. Таких коштів у держави немає. Потрібно залучати до відновлення зрошення землекористувачів. Без них це зробити буде неможливо. Якщо ж землі в південних посушливих регіонах будуть зрошуватися, то урожайність підвищиться в 2−3 рази», — підсумував Михайло Соколов.

Про новації оподаткування в агросекторі, які встановлюються законопроєктом 5600 в разі його прийняття, Михайло Соколов розповів під час сесії «Оподаткування». Зокрема, акцентував увагу на найголовнішому нововведенні - впровадженні мінімального податкового зобов’язанням (МПЗ): мінімуму сукупно всіх податків, який агровиробники мають сплатити з 1 га. На необхідності такого кроку ВАР наполягає останні 5 років.

«Аграрій, який працює легально, платить єдиний податок 4 групи, ПДФО, військовий збір із заробітної плати та оренди за паї. Середнє податкове навантаження, згідно з даними податкової служби, складає близько 1400 грн на 1 га. Паралельно з цим існують ті, хто працює в тіні. Вони в середньому платять 140 грн з 1 га. Це призводить до низки негативних наслідків. По-перше, перекосу в конкуренції за землю, адже сплачуючи менше податків „тіньовики“ мають конкурентну перевагу перед власниками землі, бо можуть запропонувати їм більшу ціну. Також, коли вони сплачують за паї „в чорну“, пайовики віддають такому розрахунку більшу перевагу, адже ці кошти не вказуються у їхніх доходах і таким чином їм не скорочуються виплати по субсидії», — пояснив експерт.

Друга проблема, за словами Михайла Соколова, полягає в тому, що податкова служба, знаючи про такий стан речей, намагається всі операції визнати безтоварними, що призводить до проблем в портах з відправкою вантажу. В результаті це призводить до падіння закупівельних цін на легально вирощене зерно.

«Наша асоціація давно наголошувала на тому, що цю ситуацію потрібно виправляти і найпростіший спосіб — постановити, що податковий мінімум повинні платити всі. І в законопроєкті 5600 реалізована дана концепція, коли вводиться поняття мінімального податкового зобов’язання, і по сумі всіх податків агровиробник має до нього дотягнути. Для сімейних фермерських господарств, які офіційно зареєстровані, МПЗ встановлено на рівні 2% від нормативно-грошової оцінки землі (НГО), в той час як інші агровиробники у перших два роки платитимуть 4% від НГО, а потім — 5%. Що це означає для держави? У нас за різними оцінками від 30% до 40% с/г земель обробляються в тіні. Якщо ми подивимось на офіційні дані ДПС, то з’ясуємо, що 19,8% млн га у нас обробляють платники єдиного податку 4 групи, а ще 2 млн га — платники податку на прибуток. В загальному — трохи менше 22 млн га, а у нас 34 млн га с/г земель. Тобто близько 13 млн га обробляються „в чорну“. Якщо ж податки почнуть платити всі, це стане колосальним ресурсом для бюджетів усіх рівнів», — сказав Михайло Соколов.