ВАРті новини: Ми повинні не тільки зберігати, а й примножувати зрошувані землі — Андрієнко

Agravery.com та Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) проводять спільний проєкт, який має на меті висвітлювати найактуальніші проблеми для аграріїв в умовах сьогодення.

Про це повідомив керівник водогосподарського комплексу Херсонщини Ігор Андрієнко, передає прес-служба ВАР.

«Сьогодення і майбутнє - тільки у тісній співпраці з аграріями. І цей симбіоз має покращуватися з кожним роком на засадах взаєморозуміння та обопільної відповідальності, — переконаний керівник водогосподарського комплексу Херсонщини, начальник БУВР нижнього Дніпра Ігор Андрієнко. — Тому що ми — єдиний організм. І якщо будуть негаразди у нас, це позначиться на роботі сільгоспвиробників. Так само їх невдачі віддзеркаляться на нашій діяльності. Тому ми маємо уникнути найменшої вірогідності зриву поливного сезону, аби сільгоспвиробники не втратили врожай, в який вкладено чимало коштів і сил. І тут вже йдеться про продовольчу безпеку нашої країни».

Забезпечити якісну і безперебійну роботу меліоративної системи Херсонщини — одне з головних і пріоритетних завдань водогосподарників області. Адже у посушливих умовах Південного Степу, де аграріям дошкуляють брак вологи та неймовірна спека, саме штучне зволоження дає можливість ефективно вести землеробство, підтримувати вологість ґрунту на потрібному для культур оптимальному рівні.

Наразі Держводагентство втілює реформи, які спрямовані на реорганізацію структури сфери управління водними ресурсами за стандартами Євросоюзу. Впроваджено басейновий принцип управління, за яким міжрайонні та районні управління, які до того мали автономний юридичний статус зі своїм адміністративним штатом, об'єднуються та вливаються у структуру басейнового управління.

На думку Ігоря Андрієнка, таке приєднання управлінь до БУВР сприятиме більш ефективному використовуванню коштів, проводженню закупівель відповідно до єдиного кошторису, що унеможливить штучний поділ предмету закупівель. Всі закупівлі відбуватимуться через систему ProZoro шляхом проведення відкритих торгів. Буде застосовано єдиний підхід до визначення вартості послуг, пов'язаних з подачею води на зрошення.

«Також, таке злиття надасть можливість застосовувати єдиний підхід в оплаті праці робітників, адже до об'єднання, виконуючи одну й ту саму роботу та маючи однакове навантаження, вони отримували різну оплату праці. До прикладу, при майже однаковій численності працюючих, Каланчацьке УВГ на виплату заробітної плати у 2019 році витратило зі спецфонду майже 4207,7 тис. грн, Приморське УВГ — 852,4 тис. грн, а Олешківське МУВГ всього 747,7 тис. грн», — говорить Андрієнко.

Наразі в структуру Басейнового управління водних ресурсів нижнього Дніпра вже увійшли Каланчацьке, Скадовське, Приморське та Олешківське управління. Це дало можливість вивільнити неефективно зайнятих працівників та дозволило раціонально розподілити трудові ресурси у виробничому процесі, підняти соціальні стандарти працівникам, задіяним у виробництві. І, що надзвичайно важливо, реформування дасть можливість більш раціонально використовувати та розподіляти надходження спеціального фонду на експлуатацію насосних станцій.

«Моє бачення реформи — це проведення повної модернізації обладнання, втілення нових сучасних технологічних рішень. На моє глибоке переконання, вже давно настав той час, коли ми повинні не тільки зберігати, а й збільшувати зрошувані площі, будувати внутрішньогосподарські мережі. У 2018 році Херсонська обласна рада виділила кошти і ми побудували три насосних станції, напірні трубопроводи і ввели в експлуатацію 7 тисяч гектарів ріллі на зрошення. Тобто, хочу наголосити, що Басейнове управління, передусім, має перейматися технологічним напрямком», — каже Ігор Андрієнко.

Реконструкція і модернізація насосних станцій, а їх на Херсонщині більше 240, одне із найбільш злободенних питань. Для переоснащення потрібні колосальні кошти. Адже, фактично, насосні працюють на обладнанні, якому вже понад 40 років. Держводагентство у тісній співпраці з Держенергоефективності стало першопрохідцем у запровадженні енергосервісних контрактів у бюджетній сфері. Третій рік поспіль на Херсонщині через впровадження механізму енергосервсіних контрактів проводяться енергозберігаючі заходи, оновлюється насосно-силове обладнання на насосних станціях.

За результатами реалізації перших, не таких масштабних енергосервісних контрактів у Бериславському, Горностаївському, частково Новотроїцькому управліннях водного господарства до 30% обладнання було оновлено. Але життя вносить свої корективи — і це цілком природно. Очевидно, що умови договорів і контрактів енергосервісу потребують певних змін і доповнень, зважаючи на специфіку і сезонність водокристування на зрошенні. Є ще низка нюансів, на які варто звернути увагу.

А от останню угоду по контракту енергосервісу по Чаплинському управлінню довелося відкласти через порушення процедурних моментів під час проведення відкритих торгів. Ігор Андрієнко зазначає: «Моя особиста точка зору: в енергосервісних контрактах, які укладаються безпосередньо по насосних станціях, передусім, повинні брати участь водокористувачі, яким постачається вода від тих насосних станцій. Адже саме ці водокористувачі перші зацікавлені у тому, аби на насосній станції було встановлене нове, сучасне і енергозберігаюче обладнання. Аби воно працювало, а у разі необхідності - була можливість оперативно провести сервісне обслуговування. Тому, однозначно, ці тендери будуть проведені, а от коли і як — це вже буде вирішувати сам ринок. Але питання енергоефективності - питання надактуальне».

Від початку року Басейнове управління водних ресурсів нижнього Дніпра працює вже не тільки у форматі адміністрування, але й управління безпосередньо технологічними процесами.

«Дехто дуже зацікавлений, аби все залишалося як і раніше. Але так, як було — вже не буде. Треба рухатися вперед. Я, наприклад, не відчуваю невпевненості, тому що є підтримка Держводагентства, є підтримка аграріїв, які також йдуть в ногу з часом і розуміють, що покращення умов праці для людей на насосних станціях, підвищення їхньої заробітної плати, збільшення і встановлення якісного обладнання — це гарантія того, що вода на зрошення буде подана вчасно і у тій кількості, яка потрібна водокористувачам», — каже Ігор Андрієнко.

«Ми бачимо наше сьогодення і подальшу роботу аграріїв і водогосподарників області, передусім, у партнерських стосунках, побудованих на конструктивному діалозі, — зазначає голова Асоціації водокористувачів Херсонської області Володимир Хвостов. — Реорганізація і реформування водогосподарської галузі назріли вже давно. На сьогодні вся інфраструктура зрошення знаходиться у власності держави. Система меліорації, яка будувалася у 70−80 роки, за цей час зазнала значних руйнацій та пошкоджень. Наші аграрії власним коштом відновлюють зрошення, але це носить локальний характер, в межах окремих господарств і потребує великих капіталовкладень. Ми вітаємо прийняття державної програми «Стратегії зрошення і дренажу до 2030 року», в рамках якої відбуваються зміни у водогосподарській галузі країни.

За його словами, концепт стратегії передбачає створення об'єднань водокористувачів — самоврядних неприбуткових організацій, які надаватимуть послуги зрошення та дренажу.

«Така громадська спілка „Асоціація водокористувачів“ створена в Херсонській області минулого року. І ми налаштовані на співпрацю з Басейновим управлінням водного господарства нижнього Дніпра та сподіваємося у подальшому на продуктивну роботу», — наголошує голова Асоціації Володимир Хвостов.