Варта земля: як допоможе аграріям публічна оцінка ріллі

Дані про нормативно-грошову оцінку (НГО) ріллі для аграріїв стануть доступними онлайн, заявив перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк. За його словами, у електронний формат та відкритий доступ переведуть дані НГО з усіх населених пунктів та районів України. Ці роботи є частиною загальнонаціональної нормативно-грошової оцінки землі, яка почалась у лютому 2018 року. 

Онлайн доступними показники НГО стануть з 31 серпня цього року. Розробка системи даних почалась у березні. На такі роботи у держбюджеті було закладено 348 млн грн. Але, звітує очільник Мінагрополітики, розробники системи уже зекономили 40 млн грн. За останні півроку це уже третій онлайн сервіс у сфері земельних відносин, яке запускає Мінагрополітики. Нагадаємо, у жовтні 2017 року Мінагрополітики презентувало роботу земельного кадастру на платформі Blockchain. А у січні 2018 року Держгеокадастр презентував прототип Національної інфраструктури геопросторових даних, робота якої базується на даних Держгеокадастру.

Для чого потрібен новий земельний онлайн сервіс, і яка від цього буде користь державі та аграріям, з’ясовував Agravery.com.

Що таке нормативно-грошова оцінка землі? Кому і для чого потрібні ці дані?

- Нормативно-грошова оцінка (НГО) - вартість ріллі, яка вираховується за показниками врожайності та якості грунту. Як вирахував Держгеокадастр, на 1 січня 2018 року середній показник НГО для України був 27,5 тис грн.  Таким показником одночасно оперує той же Держгеокадастр, місцеві ради та аграрії, розказує заступник голови Земельного союзу України Андрій Мартин.

Держгеокадастр використовує НГО, аби обрахувати розмір за державну ріллю, право оренди якої продається через аукціони. За даними установи, середня плата за оренду державної землі у 2017 році була 2,79 тис грн/га, або ж 17% від НГО. Місцевим радам показник НГО потрібен, аби обрахувати суму земельного податку, яка має бути не меншою 0,3% від НГО або 90 грн, але не більшою за 1% або 275 грн за рік, як це визначає Податковий кодекс.

Нормативно-грошова оцінка потрібна аграріям, аби самостійно обрахувати обсяг до сплати єдиного податку 4 групи. Його сума вираховується від площі землі в обробітку та від 0,95% від показника нормативно-грошової оцінки ріллі, який коливається залежно від області, в середньому для України - 250 грн/га за рік. Всі 100% суми земельного податку та податку 4 групи для агровиробників нині отримують місцеві бюджети.

Наскільки просто отримати дані про НГО аграріям та місцевим радам? Чи справді потрібно переводити ці дані у електронний формат?

- На сайті Держгеокадастру є у відкритому доступі дані про середній для України показник НГО, також – з деталізацією по областям. Наприклад, найвищим показник є для Черкащини – 33,93 тис грн, найнижчим – для Житомирщини – 21,2 тис грн. Дані нормативно-грошової оцінки для конкретного району чи об’єднаної територіальної громади є у розпорядженні Держгеокадастру. Але такі показники можна отримати лише через Центри надання адмінпослуг, або ж ЦНАПи. Доволі часто агровиробники не знають, яка саме установа має видавати «на руки» показники НГО. Тому звертаються «по-старому» у районні управління Держгеокадастру, отримують закономірну відмову, і в підсумку не встигають подати вчасно до ДФС звітність про сплату податку 4 групи. Подібна ситуація мала місце весною цього року, зокрема у Харківській та Херсонській областях, розповідають у Всеукраїнській аграрній раді.  

Навіть якщо аграрії знають, до кого звертатись за витягом, не факт, що вдасться отримати точні показники НГО, каже генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль. За його словами, останній раз нормативно-грошова оцінка землі проводилась ще у 1995 році, і складала 3,6 тис грн. Наступні роки показник НГО оновлювався простим множенням на показник інфляції. Як правило, у такий спосіб дані про вартість землі оновлювались черговою постановою Кабміну. Але наприкінці 2017 року таку функцію на себе взяв парламент, котрий у змінах до Податкового кодексу прописав: у 2018 році показник НГО залишиться незмінним. Через це у бюрократичних структурах виникла плутанина: хто ж має обраховувати оновлені показники вартості землі?

Читайте також: Своя ніша: що чекати від ринку ранніх овочів

Водночас, як свідчать дані Держгеокадастру, витяг про НГО не зможуть отримати аграрії мінімум третини України. На 1 квітня 2018 року нормативна грошова оцінка землі не була проведена у 8,4 тис населених пунктів із 29,7 тис населених пунктів України. Найгірша ситуація – у Волинській області. В регіоні знаходиться 1087 населених пунктів, з яких у 629 оцінка землі не проведена. При цьому аграрії все рівно змушені платити податки, які прив’язані до показника НГО. Тому мають самостійно замовляти технічну документацію для оцінки ріллі та витрачати свій час та гроші, нарікає очільник Мінагрополітики.

Теоретично, таку ситуацію має виправити загальнонаціональна нормативна грошова оцінка землі, яка має завершитись до 31 серпня цього року, кажуть Мартинюк.

Чи буде сихронізовано нові дані згаданої вище нормативної грошової оцінки землі із новим земельним онлайн сервісом від Мінагрополітики?

- Так, буде, обіцяють у аграрному міністерстві. «Власне, на формування цього масиву актуальних  базових даних, які згодом будуть автоматично підставлятись у формулу для вирахування НГО, і спрямоване проведення оцінки», - пояснюють у прес-службі міністерства.

Читайте також: Блакитні гроші: чи стануть багатшими сільські бюджети від газової ренти?

Видача витягу із даними про НГО вважалась однією із найкорумпованіших послуг від Держгеокадастру. Яку  користь матиме держава від того, що відкриє вільний доступ до даних про вартість ріллі?

- У аграрному відомстві вважають, що аграрії та інші землекористувачі стануть більше платити податків до місцевих бюджетів, зокрема сільських. Мовляв, з відкриттям даних про НГО для всіх регіонів України не вдасться занижувати суму до сплати податків або ж орендну плату за державну ріллю чи приватні паї. Про те, що на місцях таки «граються» із показниками НГО, свідчать дані ДФС, які є у розпорядженні Agravery.com.

У 2017 році місцеві скарбниці отримали 4,27 млрд грн податку 4 групи для агровиробників, який вираховується у 0,95% від НГО. При цьому регіональні бюджети отримали від юридичних осіб 8,3 млрд грн земельного податку, який не перевищує 1% від НГО, від фізичних осіб – 1,4 млрд грн. За оренду своєї ріллі держава від юридичних осіб отримала 14,7 млрд грн, від фізичних осіб – 2,03 млрд грн.

А яку користь від вільного доступу до даних про нормативно-грошову оцінку отримає агросектор в цілому?

- По-перше, сподіваються в Мінагрополітики, власники паїв відкриють для себе, що орендну плату за ріллю можна формувати не лише у кількості мішків зерна, але й у гривневих сумах, які залежатимуть від ставки нормативно-грошової оцінки землі. Відтак, «можливість апелювати до офіційних даних про оцінку стане потужною допомогою при укладанні договорів оренди», вважає Мартинюк.

Нагадаємо - за даними Держгеокадастру, у 2017 році за 16,85 млн га орендованих паїв селяни отримали 23,07 млрд грн, в середньому плата за пай була 1,37 тис грн за гектар, найвищою була плата за пай у Черкаській області – 2,96 тис грн за гектар, та Одеській області – 2,97 тис грн за га, у Донецькій, Луганські    й, Запорізькій, Закарпатській, Миколаївській та Херсонській областях орендна плата коливалась на рівні 2,8 тис грн за га. В інших областях України орендна плата за пай була на рівні 2,1 тис грн за га.

Більш того – вільний доступ через Інтернет до даних нормативно-грошової оцінки землі допоможе сформувати справедливу ціну на паї після запуску ринку землі, вважає економіст IMF Group Григорій Кукуруза. Експерт пояснює – доступ до даних нормативно-грошової оцінки землі допоможе селянам порівнювати вартість їх ділянок із вартістю паїв, які уже обертаються на ринку оренди або ж «тіньового» продажу ріллі. «До прикладу, власник паю, який бажатиме його продати – може в електронній формі дізнатися нормативно-грошову оцінку і якість ґрунту свого паю, - та встановити ціну в оголошенні на рівні за яким були укладені угоди за ділянками такої ж якості», пояснює Кукуруза.

Читайте також: Експрес-посівна: польові хроніки від експертів та аграріїв

На думку очільника Мінгарополітики, вільний доступ до даних оцінки ріллі на руку також аграріям. Вони зможуть самостійно отримати потрібні показники для сплати податків, а не опиратись на  «середню по району» нормативно-грошову оцінку землі від чиновників.

Водночас, нарікає Андрій Мартин, Мінагрополітики не провело відкритого тендеру з оцифрування наявних даних земельного кадастру. На думку експерта, приватні виконавці на такі роботи замість 300 млн грн витратили б не більше 20 млн грн. Окрім цього, вважає експерт, для зручності користувачів було б краще, аби аграрне міністерство синхронізувало сервіс із видачі даних про НГО разом із іншим «земельним» сервісом. Як приклад, Мартин називає сервіс otg.land.gov.ua – сайт, який відображає темпи передачі ріллі від держави до ОТГ. Тим більш, стверджує заступник голови Земельного союзу, на перших порах своєї роботи otg.land.gov.ua і так у електронному форматі відображав дані Держгеокадастру про нормативно-грошову оцінку ріллі, уже переданої для ОТГ.