УЗА закликає уряд адаптувати до норм ЄС використання пестицидів в Україні

Про це повідомляє прес-служба УЗА.

УЗА з вирішенням цього питання звернулася до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів та Держпродспоживслужби.

«Затримка з прийняттям цього рішення може значно зашкодити експорту, зокрема зерна, олійних культур та рослинної олії до ЄС або й повної втрати цього платоспроможного ринку для України», — наголошують в асоціації.

Слід додати, що 13 листопада 2020 року вступило в силу рішення Європейської Комісії щодо зниження максимально допустимих рівнів залишків діючих речовин хлорпиріфос та хлорпиріфос-метил у сільськогосподарській та харчовій продукції, що було підтримано країнами членами ЄС ще 18 лютого 2020 року. Відтак, починаючи із 13 листопада 2020 року заборонено ввезення до країн ЄС сільськогосподарської продукції, що містить залишки цих речовин більше 0,01 мг/кг.

«Зазначені зміни можуть унеможливити експорт на ринки країн ЄС української сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки (рослинних олій), адже на цей момент рівень залишків хлорпиріфос та хлорпиріфос-метил в експортних партіях української сільськогосподарської продукції, зокрема ріпаку, соняшникової олії, перевищує показник 0,01 мг/кг подекуди в кілька разів. Таким чином, у зоні ризику перебувають соняшникова, ріпакова та соєва олія, ріпак та соя», — вважають експерти.

Разом з тим, попри інформаційну роз’яснювальну кампанію з боку УЗА розпочату в лютому 2020 року, а також, на прохання асоціації і з боку державних органів та інших асоціацій, орієнтовану на виробників зерна і олійних, з попередженням про прийдешні нові обмеження в ЄС і необхідності відмовитися від препаратів з вмістом хлорпиріфосу та хлорпиріфос-метилу та замінити їх іншими ефективними препаратами, які не заборонені в ЄС, ситуація в Україні не покращилася.

«Відповідно до даних визнаних міжнародних сюрвейерів першого класу, що входять до складу УЗА, ситуація за два маркетингові роки не змінилась, і хлорпиріфос та хлорпиріфос-метил регулярно виявляється в зразках продукції олійних та олії вище допустимих норм, запроваджених в ЄС. В ріпаку це близько 15−20% та олії близько 20−25%. Хлорпиріфосу та хлорпиріфос-метилу жиророзчинні діючі речовини, і в більшій своїй частині переходять з олійних культур саме в олію», — пояснюють фахівці.

В результаті, Україна повинна адаптувати своє законодавство з ЄС відповідно до підписаної угоди про асоціацію. Адже на стандарти якості і безпеки ЄС орієнтуються і інші країни, тому Україні, як одному з лідерів світового зернового ринку необхідно уніфікувати свою правову базу з провідними країнами виробниками і експортерами.

«Ще в 2019 році експерти European Food Safety Authority встановили та в подальшому підтвердили нинішні ліміти залишків хлорпиріфосу та хлорпиріфос-метилу в сільгосппродукції не є безпечними для людини та тварини. Сьогодні, в Україні чомусь досі триває дискусія щодо заборони цих речовин, попри те, що весь цивілізований світ відмовляється від них як шкідливих для людей та тварин», — зауважують в асоціації.

На думку експертів УЗА, це питання не потребує обговорення і використання цих шкідливих речовин повинно бути негайно заборонено в Україні з гармонізацією відповідного законодавства та процедур з нормами ЄС. Таке рішення, окрім турботи та збереження здоров’я українців, також дозволить запобігти можливій втраті провідних ринків збуту української аграрної продукції.

Нагадаємо, експерти вважають, що Україна втратить 30 млрд гривень на експорті зернових, якщо не заборонить хлорпірифос.