Україна посіла лідируючі позиції за обсягами експорту агропродовольчої продукції

Про це повідомив Богдан Духницький, к.е.н., старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», передає прес-служба закладу.

«У 2020 році Україна, незважаючи на значні обмеження міжнародної торгівлі, що були пов’язані з розповсюдженням пандемії коронавірусу COVID-19, спромоглася не лише утримати високі місця у глобальних рейтингах експортерів окремих агропродовольчих товарів, а й посіла лідируючі позиції за обсягами експорту шроту і макухи, проса, ячменю, меду, ріпаку та інших видів сільгосппродукції», — йдеться в повідомленні.

Україна вже звично посіла перше місце за обсягами експорту соняшникової олії. Торік зарубіжні продажі цього продукту сягнули рекордних 6,8 млн т. Збільшивши продаж шроту і макухи (переважно з соняшнику) з 4,9 млн т у 2019 році до 5,5 млн т (+11%) у 2020 році, Україна стала лідером серед експортерів цих продуктів на міжнародному ринку.

«Наша держава також очолила світовий рейтинг експортерів проса, наростивши торік більш ніж вдвічі — до 116 тис. т — кількісні обсяги його зарубіжних продажів. Україна стала другою серед країн-експортерів ячменю, меду та ріпаку, загалом зміцнивши свою присутність на світових ринках цієї продукції. Завдяки збільшенню експорту ячменю до 5 млн т (+22%) Україна утримала друге місце в рейтингу. При цьому лідируючу позицію з показником у 6,7 млн т зберегла за собою Франція», — розповідає Духницький.

Крім того, помітний стрибок вгору — з четвертої на другу позицію — вітчизняні експортери здійснили 2020 року щодо меду. Збільшивши проти 2019 року обсяги його продажів до країн світу майже у півтора разу (+45%) — до 81 тис. т, вони поступились лише абсолютному лідеру — Китаю, який торік продав за кордон 132 тис. т цього солодкого продукту бджільництва.

«Незважаючи на зниження експорту ріпаку до 2,3 млн т (‑25%), минулого року Україна залишилася у відповідному рейтингу на другому місці, помітно відстаючи від при цьому від Канади (11,7 млн т). Експорт гороху свіжого або охолодженого у 2020 році продовжив зменшуватися: з 49 тис. т у 2019 році — до 18 тис. т у торік. В результаті, Україна опустилась з другої на третю позицію, помінявшись місцями з Гватемалою», — коментує науковець.

Слід додати, що у межах провідної десятки Україна посідає місця на світовому ринку багатьох інших продуктів, зокрема: кукурудзи, лущених волоських горіхів, сушеного гороху, пшениці, концентрату яблучного соку, казеїну, волоських горіхів у шкаралупі, сушених яєчних продуктів, коріандру, сої, кукурудзяного крохмалю, соєвої олії, м’яса птиці, ріпакової олії з низьким вмістом ерукової кислоти (каноли), консервованих томатів, кукурудзяної олії.

«За підсумками 2020 року Україна здійснила поставки до Євросоюзу на суму €6 млрд. Однак через зміни у європейській статистиці внаслідок виходу з ЄС Великої Британії, яка з показником у €15,5 млрд одразу очолила рейтинг постачальників агропродовольчої продукції до країн Співдружності, Україна з традиційно третього місця у списку перемістилася на четверте. Нашу державу продовжують випереджати Бразилія (€11,3 млрд) та Сполучені Штати Америки (€9,6 млрд)», — наголосив Богдан Духницький.

На думку експерта, якщо у 2021 році не станеться раптових обмежень і заборон у світовій торгівлі, Україна має дуже гарну нагоду закріпитися та посилити власні позиції на цільових закордонних ринках збуту, у тому числі стосовно загального та деталізованих рейтингів найбільших експортерів продовольства.

Нагадаємо, з 2014 року експорт українських товарів до ЄС зріс на 60%.