Україна експортуватиме органічні продукти до ЄС за новим законодавством

Про це повідомляє organicinfo.ua.

«Ключові зміни, що можна виділити в новому регламенті, — це розширення сфери його застосування, посилення відповідальності операторів у разі виникнення підозри щодо забруднення продукції, перехід від еквівалентності до рівнозначності та встановлення вимог до групової сертифікації», — йдеться в повідомленні.

Якщо раніше система органічного законодавства складалась усього з кількох регламентів, в основі яких було три ключові Регламенти №834/2007, №889/2008 та №1235/2008, то в новому законодавстві всі нормативно-правові акти згруповані відповідно до розділів основного регламенту. Тобто, правила виробництва (рослинництво, тваринництво, харчові продукти, корми, аквакультура), репродуктивний матеріал рослин і насіння, контроль, торгівля з третіми країнами тощо.

«Близько 50 статей основного Регламенту №2018/848 містять посилання на делеговані акти та акти впровадження. Загалом має бути введено в дію 24−25 правових актів, близько 20 вже набули чинності, а деякі ще знаходяться в процесі ухвалення», — додають експерти.

Як і раніше, сфера дії органічного законодавства поширюється на такі три категорії:

• живі або неперероблені сільськогосподарські продукти, в тому числі насіння та інший репродуктивний матеріал рослин;
• перероблені сільськогосподарські продукти для використання в якості харчових продуктів;
• корми.

«В окремому додатку до нового регламенту наводяться категорії інших продуктів, що відтепер можуть бути також сертифіковані за органічним законодавством. Мова йде про продукти, які тісно пов’язані з сільським господарством. До цього переліку ввійшли дріжджі для використання в якості харчових продуктів/кормів, мате, виноградне листя, серцевина пальмового дерева, пагони хмелю, кокони шовкопряда, натуральні гуми та смоли, ефірні олії, корки, бавовна, вовна, шкури, традиційні трав’яні препарати на рослинній основі. Вперше до переліку також внесено морську сіль та інші солі, що використовуються в харчових продуктах і кормах, хоча раніше сіль, як і вода, не підлягали сертифікації», — коментують фахівці.

Звернемо увагу, що сфера дії законодавства, як і раніше, не поширюється на діяльність закладів громадського харчування. В таких випадках можуть застосовуватись національні або приватні стандарти.

«Перехід від еквівалентності до рівнозначності безпосередньо стосується третіх країн, які експортують свою продукцію до ЄС, зокрема, й України. Існуватимуть паралельно дві системи, згідно яких можна буде здійснювати експорт органічної продукції до ЄС. Перша — це торговельні угоди з третіми країнами. Друга система — це рівнозначність стандартам ЄС. Якщо до цього часу українські виробники проходили сертифікацію відповідно до вимог, що еквівалентні стандартам ЄС, то вже незабаром від них вимагатиметься повна відповідність стандартам ЄС», — пояснюють експерти.

Так, протягом наступних перехідних трьох років органи сертифікації, що здійснювали діяльність у третіх країнах, повинні пройти акредитацію за новим законодавством ЄС. Це стосується і тих органів, які зараз працюють в Україні. Основна мета переходу на рівнозначність — посилення контролю та відповідальності у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

«ЄС посилює контроль за обігом органічної продукції та встановлює чіткі кроки для операторів та їх органів сертифікації в разі виникнення підозри щодо забруднення недозволеними продуктами і речовинами. При цьому значна відповідальність покладається на самого оператора — від ідентифікації такої продукції до всебічної співпраці з органом сертифікації. Останній, в свою чергу, повинен повідомити компетентний орган про початок розслідування та проінформувати про його результати. Орган сертифікації у випадку підтвердження підозри може заборонити введення такої продукції в обіг як органічної або ж навіть знову розпочати відлік перехідного періоду. Наприклад, стосовно землі, на якій було використано протруєне насіння чи використано заборонене в органічному виробництві речовини», — наголошують фахівці.

Нагадаємо, на Львівщині науковці розробляють органічні добрива на основі чорного трюфеля.