Троє у човні: полиця, продукти та пакети

З появою у нашому житті COVID змінилося чимало: локдаун, «прогулянки» у супермакет та аптеку, посилення санітарно-гігієнічних норм. Також, мережі супермаркетів та магазинів повинні забезпечити фасування та пакування всіх видів продовольчих товарів. Agravery.com поцікавилось, як нові правила стимулювали розвиток індустрії упаковки, які під час пандемії замовляють поліетиленові чи біо (еко) пакети та упаковки. Крім того, дізналися, як сприйняли нововведення гіпермаркети та виробники основних продуктів – хліба та картоплі.

А у відповідь… тиша

З веденням жорсткого карантину Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України розробило наказ «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами», також КМУ прийняло ряд постанов, які регламентують роботу мереж супермаркетів та магазинів. Вони повинні максимально знизити ризик зараження вірусом у супермаркеті та мінімізувати його потрапляння на продукти чи товари.

Основні категорії товарів, які життєво необхідні,  - це продукти харчування, і вони повинні бути максимально захищені. Щоб унеможливити попадання вірусу на харчі, зокрема, хліб, овочі, фрукти тощо, а потім в організм людини, їх почали в обов’язковому порядку пакувати.

Читайте також: Аграрний 2020-й: що відбувалось протягом року з овочами борщового набору?

Здавалось би, у перші тижні пандемії попит на упаковку, особливо продуктів харчування, значно зріс. Крім того, населення через невизначеність прагнуло створити запаси товарів першої необхідності, що у свою черго повинно було дати потужний імпульс збільшення виробництва і поставок всіх видів упаковки.

Ще раніше деякі вітчизняні виробники заявили про налагодження ліній по виробництву еко пакетів з крохмалю кукурудзяного або картопляного, чи з використанням оксо-біодобавки d2w. Було надзвичайно цікаво дізнатися про поведінку не тільки виробників сільськогосподарської продукції, але й торгових мереж. Не тільки у плані активності, але і яку продукцію вони частіше замовляють: звичайні поліетиленові чи біо (еко) пакети та упаковки.

З журналістським запитом Agravery.com звернувся не тільки до виробників пакетів та упаковок, які появились на ринку не так давно, але й до тих, які працюють у цьому напрямку не одне десятиліття. Але у кращому випадку у відповідь почули: «Без коментарів», а у гіршому – повне ігнорування. Тому залишається загадкою, як розвивається пакувальна індустрія у період пандемії, якою є поведінка споживачів щодо упаковок.

У пошуках компромісу

фото: ogogo.if.ua

Виробники хлібобулочних виробів упаковують свою продукцію ще на підприємстві, оскільки у торгові мережі вони потрапляють в упакованому вигляді. Єдине, що розрізняє їх – це зовнішній вигляд.

«Частина продукції пакується у брендовані упаковки, а частина  - у прості прозорі поліетиленові пакети без маркування. Потрібно розуміти, що для брендового пакування необхідне спеціальне обладнання. По-перше, це коштує дорого, а по-друге, вимагає створення додаткових робочих місць. Тому більшість виробників пакують продукцію у найпростіші пакети, які ще називають «майками». Звичайно, є й хлібобулочні вироби, запаковані в упаковку, на якій міститься інформація про її склад, потужності виробництва, умови та терміни зберігання, тощо, але така упаковка впливає на ціну товару. У залежності від упаковки вартість товару зростає у ціні від 20-30 копійок  до 1-1,2 грн.

Хліб належить до соціальних та недорогих продуктів, тому пакувати його у дорогі пакети недоцільно. Тому сьогодні ми не використовуємо еко (біо) пакети, вони дорожчі за звичайні та складніші у використанні. Люди не готові платити більше, особливо у такий складний період, який ми зараз переживаємо», - розповідає Олександр Тараненко, Президент Всеукраїнської асоціації пекарів, Заступник генерального директора ТОВ «Хлібні інвестиції.

При виборі виробників поліетиленових пакетах пекарі вивчають пропозиції та намагаються найти компроміс між найкращою якістю по вигідній ціні.

Читайте також: Блог агронома. Підсумки року: як посуха сплутала нам карти

Дороге задоволення

фото: suspilne.media

Після появи весною 2020 року наказу по дотримання санітарних вимог підчас карантину (спец режиму) не тільки виробники продуктів харчування, але й торгові мережі, споживачі, м’яко кажучи, були не в захваті від пересторог. Особливе невдоволення викликала заборона продаж в режимі самообслуговування вагових продовольчих товарів. На початку карантину картоплю, яблука, буряк, крупи кондитерські вироби тощо заборонялося продавати навалом, щоб мінімізувати поширювання COVID тактильним шляхом. Уже за тиждень-півтори на засідання робочої групи МЕРТУ за участі Антимонопольного комітету, торгівельних мереж і громадських організацій було підняте питання про те, що у відділах де реалізуються швидкопсувні товари, доцільно відмовились від їх пакування та дозволити споживачам вибирати те, що вони хочуть, у звичайному режимі. Пакування плодово-овочевої продукції мало ще й другий бік монети.

«Всередині упаковки з фруктами та овочами утворюється конденсат, який пришвидшує процеси гниття. Крім того, якщо подивитися на терміни реалізації розфасованих продуктів, наприклад, редиски, зелені, то вони  невеликі – 3-4 діб. Потім, відповідно до законодавства, якщо продукція втратила товарний вигляд після прийняття на реалізацію, збитки несе мережа. Адже фермер поставив їй якісну продукцію, і проблеми виникли з вини продавця. Це неабияк позначалося на заробітках торгових мереж, які в період карантину працювали без основного конкурента – ринків і, за вимогою Антимонопольного комітету, змушені були критично знизити торгівельну маржу. Їх підтримали громадські організації, які відстоюють інтереси виробників плодоовочевого сегмента, і попросили скасувати заборону обов`язкового пакування для швидкопсувної продукції.

Проти пакування цієї категорії товарів виступали і споживачі. Хтось хотів більше продукції, ніж заздалегідь було пофасовано реалізаторами, комусь було забагато, а деякі взагалі підозрювали, що продавці умисне підкладають у пакети зіпсовані продукти. Людей позбавили права вибору і це викликало масове обурення», - говорить Оксана Руженкова, виконавчий директор УАВК.

Читайте також: Нарядне гроно. Які ексклюзивні якості винограду хочуть отримати споживачі та селекціонери?

Виробники овочів і фруктів також не були готові до таких нововведень. Адже, щоб купити  найпростішу фасувальну лінію, потрібно інвестувати мінімум €15 тис. У період карантину і подальшої невизначеності до додаткових витрат всі були неготовими.

«Щоб одразу фасувати овочі, зокрема картоплю, на підприємстві повинно бути додаткове, недешеве устаткування та безпосередньо витратні матеріали. Не потрібно забувати, що при фасуванні продукції її вартість одразу виростає до 15%. Додаткове фінансове навантаження  українському споживачу не по кишені. При реалізації нефасованої продукції, яка надходить до мережі в крупному пакуванні – сітках вагою 20 кг, поки що виграють всі», - резюмує Оксана Руженкова і додає, що в майбутньому тенденція зміниться на користь фасування, але бажано використовувати  відразу екологічно безпечне пакування. Сам такий орієнтир узяли собі за мету в цивілізованих країнах, в лоно яких прагне потратити і Україна.

Дотримуючись вимог

фото: bzns.media

Поглянувши на полиці великих торгових мереж розумієш, що в Україні можуть і вміють подбати про безпеку споживачів. Товари упаковані, у залах працюють співробітники, які на прохання допоможуть упакувати необхідний товар. Але чи усі постачальники торгових мереж швидко відреагували на нові реалії життя? Як запевнили у ТЦ «МЕТРО Кеш енд Кері Україна», більшість їх постачальників погодилися з вимогою про додаткове пакування продукції та швидко впровадили зміни у себе на виробництві, з жодним із постачальників  вони не припинили співпрацю. Також, додаткове пакування ніяк не вплинуло на вартість товарів.

«Якщо мова йде про фрукти та овочі – в асортименті товарів є досить широка лінійка упакованих товарів. Були значно збільшені замовлення даної продукції та посилено викладку в торговому залі. Не фасовані товари були представлені для професійних клієнтів (ящики, мішки та сітки від 10 кг), які купували їх для подальшої обробки та сортування.

Також, на період заборони були виведені додаткові співробітники, які на прохання клієнта набирали та пакували у пакети ваговий товар.

Оптова операційна модель компанії «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» дозволяє нам не включати вартість пакування у ціну товару, тому безкоштовні пакети для пакування товарів на вагу є дійсно безкоштовними для наших клієнтів. Оскільки наша компанія є лідером в цінових пропозиціях, на ціну продажу може впливати тільки конкурентне середовище навколо нас», - зазначає Олександр Кеба, Керівник управління з діяльності ТЦ «МЕТРО Кеш енд Крі Україна».

Читайте також: Україна аграрна: що відбувається з ринком зернових і олійних (11.01 – 16.01.2021)

Слід зазначити, що «МЕТРО Кеш енд Кері Україна», як частина великого міжнародного рітейлера METRO AG, підтримує глобальні тенденції щодо збереження навколишнього середовища.

«Вже протягом 6 років на касах ТЦ METRO в Україні продаються лише біорозкладні поліетиленові пакети. Окрім цього, починаючи з 2018 року, в усіх торговельних центрах METRO в Україні окрім наявного на даний момент поліетиленового пакета «майка», відвідувачі магазинів можуть купити багаторазовий мішечок для фруктів та овочів. Також на всіх касах ТЦ METRO представлена альтернатива поліетиленовим біопакетам – екологічні торби різних розмірів та дизайнів. Матеріал даного виробу придатний до вторинної переробки. Після закінчення експлуатації еко-торби можна передати до пункту прийому вторинної сировини», - додає Олександр Кеба.