Тримаються в тіні: як працює та що продає чорний ринок сільгоспкультур

В Україні процвітає тіньовий ринок, аграрії вирощують продукцію на незареєстрованих ділянках та навіть в чорнобильській зоні, розповів пресі уповноважений президента з питань земельних відносин Роман Лещенко. Згідно повідомленням міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова, станом на 21 листопада 2019 року лише у п’яти областях було не зареєстровано близько 1,5 млн га земель сільськогосподарського призначення.

Які загальні площі незареєстрованих земель в Україні - сказати доволі важко, але зрозуміло, що їх значно більше. Проте, залишається невідомим чи усі ці землі кимось нелегально використовуються, чи вони просто не занесені до державного реєстру. Як повідомив в ході лекції «Космічні шоти. Бізнес на науці» науковець Інституту космічних досліджень Микола Лавренюк, згідно з даними супутникового моніторингу під різними культурами в Україні зайнято близько 200 тисяч гектарів незареєстрованих земель. Найбільшу частку займає соняшник: його в чорну вирощують на 85 тисячах гектарів. На другому місці зернові колосові культури — 58 тисяч га. І на третьому місці кукурудза — 56 тисяч га. Проте, як відмічають експерти, деякі показники можуть бути вищими, особливо це стосується культур, які йдуть на експорт після переробки.

Сонце в тіні

Рекордсменом на тіньовому ринку є соняшник. Це підтверджують не лише супутникові знімки, а й дані USDA, згідно яких у 2019 році в Україні було зібрано на 1 млн тонн цієї культури більше, ніж відрапортувала українська влада. За даними бізнес девелопмент менеджера компанії «Maxigrain» Олени Нероби, в Україні збирають на 10−15% більше соняшнику, ніж декларують. При середній врожайності цієї культури 2,6 т/га для вирощування 1 млн тонн необхідно приблизно 200 тисяч гектарів посівних площ. Втім, на думку директора «ProAgro Group» Марії Колесник, цей об'єм могли зібрати не лише з незареєстрованих земель, а із цілком легально оброблюваних: «Деякі сільгоспвиробники, що працюють офіційно, просто занижують показники врожайності та реалізували врожай за готівку». Це за даними аналітика компанії «Agritel» Олексія Єрьоміна, може оцінюватись у більш ніж $ 400 млн при нинішніх цінах. А враховуючи те, що соняшник у нас переважно переробляється, то ця сума може бути ще більшою, оскільки після переробки шрот та олія мають додану вартість.

Читайте також: Бійка за землю: як село Кищенці протистоїть Держгеокадастру

Втім, не один лише соняшник вирощують в тіні. І якщо на думку Олексія Єрьоміна, об'єми зернових та кукурудзи знаходяться в межах офіційної статистики і можуть відрізнятись від неї на декілька відсотків, то от показники по сої можуть бути вищими. За словами Олени Нероби, невраховані площі під цією культурою можуть сягати 100 тисяч гектарів. Також не оминають тіньові гравці і ріпак, загальний експорт якого, за словами Марії Колесник, більший від об'єму виробництва приблизно на 100 тисяч тонн. При середній врожайності 2,5 тонни з гектару — це 40 тисяч гектарів площ, на яких ця культура вирощується неофіційно.

Втім, прибутки в тіні дещо менші за офіційні. Як запевняє Марія Колесник, «чорні» аграрії отримують менші прибутки, оскільки таке зерно продається з дисконтом: «За готівку ціна може бути на 5−10% нижчою за ринкову на аналогічному базисі. Як правило таким шляхом продають прямо з поля або на умовах EXW, бо портові елеватори та елеватори великих компаній, включаючи переробні підприємства, працюють за договорами та безготівково». А за даними Олени Нероби, зернові за готівку реалізуються приблизно на $ 4 дешевше. Крім того, як додає Олексій Єрьомін, при реалізації тіньової сільгосппродукції, аграрії не отримують відшкодування ПДВ, що також можна зарахувати до збитків: «Компенсацію ПДВ отримують інші гравці, які й експортують цей товар закордон, втім держава від цього нічого не втрачає, бо немає різниці кому платити». Проте, за словами Марії Колесник сільгоспвиробників, що більшість свого врожаю продають на сірий ринок, доволі мало і це лише дрібні виробники.

Чорний колообіг

Але постає питання, в чому ж вигода тіньового бізнесу? Однією з причин може бути земля що орендується незаконно, а також можливість придбати необхідні для виробництва товари дещо дешевше. «Аграрій, отримавши готівку від продажу сільгосппродукції, може використати її для придбання не зовсім легальних добрив, пального чи пестицидів дещо дешевше. Це стимулює розвиток інших тіньових ринків. Ще однією причиною може бути потреба аграрія у готівці для вирішення корупційних питань. При цьому, не обов’язково, що аграрії використовують готівку для вирішення якихось проблем на свою користь, досить часто необхідно платити, аби тобі не заважали працювати», — запевняє Марія Колесник. Ще однією з версій, чому сільгоспвиробники вирощують продукцію в тіні може бути приховання власних прибутків для уникнення податків.

Читайте також: Трактори на дорогах: як Кабмін врятував аграріїв від ДАЇ

А от для трейдера тіньовий ринок — це можливість заробити додаткові кошти. Як стверджує Олексій Єрьомін, купуючи дешевше зерно за готівку, трейдер потім продає його вже офіційно, а отже додатково заробляє ті самі 5−10%, які він вигадує при купівлі втемну. Втім, як додає Марія Колесник, такі тіньові оборудки не завжди безпечні: «Будь-який ринок — це ризик залишитись і без товару і без грошей».

Але чи є можливість вивести ринок з тіні? На думку Марії Колесник, частково це вдасться зробити привівши в належний стан державний реєстр земель сільськогосподарського призначення, а також запровадивши супутниковий моніторинг цих земель. «Впровадження ринку землі також стимулюватиме прозорості ринку, адже за власниками земельних ділянок легше слідкувати», — стверджує Марія Колесник. Зокрема, як вже писав Agravery.com, минулого року у рамках проекту «Підтримка реформ в сільському господарстві та земельних відносинах» був розпочатий проект дистанційного зондування землі всієї території України.