Тамара Підберезняк: Після обмеження контролю зараження складів збільшилось на 10-15%

Чи збільшилась кількість випадків зараження зерносховищ після введення обмежень контролю малого та середнього бізнесу?

- На мою суб’єктивну думку, зараження складів збільшилось на 10-15%. За останні роки по нашій галузі завдали декілька ударів. Першим стало скасування ліцензії на проведення фумігації. Другий удар – це ліквідація сільгоспінспекції та технічного регламенту зернового складу, у якому містились вимоги щодо підготовки зернових складів до зберігання врожаю та інструктивні поради щодо фумігації зерна. Скасувавши цей технічний регламент,  нічого на заміну не було створено.

Мені відомо, що існують оновлені проекти інструкцій по якісно-кількісному обліку зерна, але вони давно знаходяться на сайті Міністерства аграрної політики України і нікому до цього немає діла. У Держпродспоживслужбі, яка, теоретично, має вести нагляд за складами, цього не роблять.

Тобто, законодавча дерегуляція зашкодила галузі?

- Не зовсім так. Взагалі, дуже добре, що провели дерегуляцію, зняли корупційні ризики, але зникли вимоги, які контролювали усю галузь. Тому, у зв’язку з відсутністю обмежень, фумігацію почав проводити будь-хто. Хоча у всьому світі спеціалісти з фумігації проходять ретельне навчання, оскільки фуміганти відносяться до препаратів найвищої групи ризику.

Приміром, у США спеціаліст рік вчиться, рік стажується і лише після цього отримує дозвіл на придбання та роботу з фумігантами. А у нас ці препарати продаються ледь не у кіоску з газетами і їх може купити будь-хто. Я у Львові у магазині для догляду за рослинами бачила фумігант у скляній колбі. Якщо раптом вона впаде, то можуть загинути люди, а це кримінальна справа.

Колба з фумігантом. фото: приватний архів Тамари Підберезняк.

Читайте також: ​Мала земля або чому працівники обирають не український агросектор?

Чи фіксуєте ви збільшення  летальних випадків через неправильне поводження із фумігантами? Чи були розглянуті ці справи у судах, а винні притягнуті до відповідальності?

- Так, за останні п’ять років в Україні через безвідповідальне ставлення до фумігації загинуло п’ять людей. Ми у кожному випадку проводили розслідування, але жодне з них не дало результатів. Усі справи «тушились», аби не наказувати винних. Однією із таких справ було отруєння в Білгород-Дністровському КХП. Робітник вкрав у господарстві препарат для фумігації і в результаті неправильного використання загинула дитина. Директор цього КХП одразу після цього випадку виїхав до Литви на ПМЖ, аби уникнути покарання, оскільки ми одразу ініціювали громадське розслідування. Він виїхав, а справу потроху зам’яли. Інший випадок стався на Одещині. Це була гагаузька (тюркська християнська народність, що мешкає на півдні України, на кордоні із Молдовою – Ред.) родина, яка не вміє читати українською. Вони вкрали цей препарат і не ознайомившись з інструкцією використали, в результаті чого і стався летальний випадок.

Цей випадок набув розголосу на телебаченні, потім був перекручений, на передачу були запрошені ті «експерти», представники СЕС (Санітарно-епідеміологічна служба – Ред.), Держпродспоживслужби, на яких і лежить уся провина. А в першу чергу, у такій ситуації винен міністр аграрної політики. Оскільки саме він відповідальний за безпечне застосування пестицидів в аграрному секторі.

Яким чином ваша організація намагається навести лад у цій ситуації? Адже, приміром, ви неодноразово виступали із закликами щодо створення саморегулівних  організацій. Можливо, це могло б стати виходом?

- Як я вже казала, усі такі справи просто ретельно затираються. У деяких випадках, винними визнають батьків. Ніяких змін і досі не відбувається. Ми намагаємося усе це налагодити, зокрема хочемо створити саморегулювання галузі. На ринку не повинно бути анархії, хтось має регулювати усі ці процеси і якщо держава відмовилась від цих функцій, то її мають замінити недержавні організації. Ми над цим зараз працюємо, але не усе ми ще для цього зробили. Причина проста – члени нашої асоціації розбіглись, оскільки вони вже не мають тих прибутків, що були раніше, немає членських внесків і ми маємо шукати інші шляхи фінансування для того, аби вирішити це питання.

Що на вашу думку потрібно зробити, аби покращити ситуацію із зараженістю складських поміщень та інших об`єктів?

- По-перше, потрібно ввести обов’язкове навчання для фахівців з фумігації. Після навчання видати їм сертифікат, який буде надавати доступ до роботи з фумігантами і лише по цьому сертифікату дозволяти працювати. Тоді ми хоча б будемо бачити хто пройшов навчання і кому можна буде довіряти. Взагалі все дуже просто. Потрібно створити правила, навчити цим правилам якомога більшу кількість людей, контролювати дотримання цих правил і карати тих, хто їх не дотримується. Правила ми можемо створити, ми вже створили і назвали «Pestfree», тобто вільний від шкідників. Ми взяли усе найкраще, що було у нас, поєднали із закордонним досвідом і сформували їх, але це можна зробити тільки добровільно. Тому саморегулівні організації на створенні яких наполягаю, могли б стати тут дуже корисними.

Чи відмічалась останнім часом активізація карантинних шкідників, що пошкоджують запаси, наприклад капрового жука?

- На початку цього року карантинною службою України в Чернігівській області був виявлений капровий жук і моментально знищений. Треба сказати, що з карантинними шкідниками в нас порядок. Тут ситуація значно краща ніж з контролем шкідників всередині країни, а все тому, що Світова Організація Торгівлі вимагає якісного контролю карантинних шкідників. І тому на цю сферу не жалкують ні ресурсів ні коштів. Ми ж не розмежовуємо карантинних і звичайних шкідників, для нас вони шкодять однаково.

Читайте також: Водний баланс: як агрокомпанії допомагають боротися із зневодненням

Вони поїдають зерно і залишають продукти своєї життєдіяльності, засмічуючи усю партію.  Недопустимо споживати таке зерно.  Нам байдуже, хто зіпсував зерно, карантинний чи звичайний шкідник, я навіть більше скажу, наш довгоносик для нас актуальніший, ніж один якийсь випадок виявлення капрового жука. Я бачила особисто партію зерна в Харківській області, яка мала зараженість довгоносиком більше, ніж 30%. Вони були усюди, те зерно аж хвилями ходило. Фумігатори, які стояли в зерні, були покриті тими довгоносиками. У результаті, довелось списати те збіжжя, адже там жуків було мабуть більше ніж зерна.

Збільшується кількість недобросовісних гравців на ринку фумігації. Чи можете ви їх назвати?

- Питання в тому, кого зараз вважати недобросовісними, а кого ні, як на ринку немає жодних правил? Хіба що можна сказати, що збільшилась кількість гравців,  які використовують підробні препарати. Тоді так, їх побільшало. Сама економічна ситуація до цього спонукає. На ринку є препарати оригінальні«Фостоксін» та «Магтоксін», які мають високу якість, але зі стрибком курсу валют вони значно зросли в ціні. Отже, їх почали менше використовувати, і цю нішу зайняв фальсифікат, який виробляють невідомо де. Звісно, на ринку є українські та китайські аналоги, але їх ефективність значно менша.

Ринок фальсифікату пестицидів, загалом, складає приблизно 25%, а от серед фумігантів ця цифра, на мою думку, значно вища. Весь експорт потребує фумігації, внутрішній ринок також потрібно задовольнити, а це тони препаратів і фальсифікату стало  дуже багато. Велика кількість контрафакту надходить із Росії та Китаю.

Чи робить щось Держпродспоживслужба для того, аби покращити контроль за ситуацією на ринку фумігації?

- Я не можу сказати, що вони роблять для внутрішнього ринку фумігації, можу сказати, що за експорт вони гарно взялись. За цей напрямок можна бути спокійним, там працюють дуже потужно. На зовнішньому ринку Україна виглядає гарно, не дивлячись на деякі нотифікації, що до нас надходять.

Їх кількість збільшилась, але не через неякісний контроль за фумігацією експортних партій, там все відпрасовано, відутюжено, а через відсутність контролю на внутрішньому ринку. Я завжди казала, що не можна покладати усе на транзитну фумігацію. Вона має застосовуватись тоді, коли в середині країни недодивились. А у нас перетворили на те, що транзитна фумігація проводиться у будь-якому випадку.

Це неправильно, адже при транзиті нема таких ідеальних умов, які є на елеваторі. Там можна ізолювати, герметизувати, а про яку герметизацію іде мова у морі у випадку шторму? Але хто ж про це думає, коли так вигідніше. Тут одразу велика партія, яку можна обробити, це значно вигідніше і швидше. Та і фірми, що там працюють заробляють мільйони, їм вигідна така ситуація. Тоді як в Україні працюють середні та невеликі компанії.

А на залізниці яка ситуація?

- На залізниці в нас також вакханалія твориться. Спочатку вантажать товар, а потім виявляється, що він заражений шкідниками. Поспіхом закладають туди таблетки фуміганту і відправляють потяг, але ж таблеткам потрібен час, аби знищити шкідників і вивітритись, це мінімум сім днів, а отже, потрібно, щоб вагони простоювали поки діє фумігант.

Та хто ж дасть стояти їм в сезон, коли зерновозів і так обмаль? Таке зерно через двоє діб вивантажують, а з зерна таблетки викочуються. Такий випадок трапився в Одесі. Ми тоді викликали спеціальні загони, проводили дегазацію. Але ж це лише один зафіксований випадок, таке трапляється на кожному кроці. Не краща ситуація і з зерном, що відправляють у Туреччину. Судно іде туди не більш двох діб, після чого вивантажується, часу на обробку немає, тож рано чи пізно, із вантажами будуть проблеми. На мою думку, потрібно формувати товарну партію на елеваторі та робити обробку там, після чого вже експортувати до ближніх країн.

Як просувається ситуація із необхідністю обробки товарів що надходять до Індії метил-бромідом? Як виходять із цієї ситуації українські експортери, враховуючи заборону використання цього препарату в Україні?

- Вимога обробітку зерна метил-бромідом – це сугубо технічний нетарифний бар’єр, який індуси встановили, аби не купувати українське зерно по форвардним контрактам, адже в Росії можна взяти дешевше. Ось вони і подивились, ага, в Україні заборонене використання метил-броміду, а в Росії – ні, тому вони і ввели це обмеження. Сказати, що це гостра заборона – ні. Ті хто хотів, знаходили шляхи поставок до Індії товарів оброблених фосфідом алюмінію. Про це потрібно було домовлятись з інспектором і невеликі партії проходили. Але масово все ж не пускали. Це все торгові відносини, і властивості фосфіду алюмінію чи метил-броміду тут ні до чого. Метил-бромід заборонений монреальським протоколом, як озоноруйнуюча речовина. Окрім того, це хімічна зброя, важкий військовий газ. За його використання ми отримаємо шалений штраф. Я починала свою роботу із обробок метил-бромідом. Розуму не мала, завантажила балони із ним на таксі. Не припусти Господи сталася б якась аварія, і загинули б не лише я із таксистом, а й люди навкруги. Я потім як почала читати і зрозуміла це, в мене волосся на голові дибки стало, це ж бойовий газ!

Яка наразі вартість проведення фумігації та як вона змінилась в останній час?

- Фумігація тони зерна наразі становить 15 гривень, а обробка аерозольним методом 35-40 копійок за метр кубічний. Це обробка складів, контейнерів. Ціни майже не змінились. На морі також ціна фумігації майже не зросла, наразі вона орієнтовно складає 50 центів. Звісно, хотілося б, щоб послуги коштували дорожче, але ринок каже, що це не можливо.

Читайте також: Африка. Як будувати відносини з новим ринком збуту зернових

Як ви оцінюєте завантаженість ринку фумігації, чи є ще місце для нових гравців?

- Ми умовно ділимо ринок на зовнішній та внутрішній. Внутрішній ринок не структурований, він вільний - будь-ласка заходь, вчись, починай справу, ми навчимо та допоможемо з препаратами та обладнанням. Є ніша. На експорт з конкуренцією туго, там все поділено і зайти туди дуже важко. Трейдери знають кожного фумігатора десятиріччями, хто зробить гарно, а із ким можуть виникнути проблеми. І новим там не довіряють.

Чи відчуваєте перерозподіл ринку фумігації?

- На морі великого перерозподілу точно не буде у найближчий час. А от всередині країни все ще попереду. Ми ще дійдемо до нормальних умов роботи, бо так було завжди. За радянських часів це були експедиції по захисту хлібопродуктів. У кожній області була державна команда з фумігації, яка стояла на сторожі, як пожежники. І у разі виникнення якихось проблем із шкідниками запасів вони одразу виїжджали за викликом і проводили фумігацію. Ця система діяла і в перші роки незалежної України, в кожній області була така фірма, яка за годину виїде до вас і все обробить. Так має бути і зараз. Ринок структурується, і ми до цього прийдемо.