Створення сільгоспкооперативів зменшить ризики монополізації українського агросектору

Таку думку висловив Василь Рущак, старший партер Princeps Law Firm, передає seeds.org.ua.

«Погані погодні умови, рейдерство, прогалини в законодавстві, яке регулює земельні відносини та відсутність належного фінансування аграрної сфери — це лише частина проблем, з якою стикається малий та середній аграрій», — розповідає експерт.

Так, 15 листопада 2020 року вступить у дію Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію». Закон встановлює і врегульовує правові та економічні механізми діяльності сільськогосподарських кооперативів, визначає їх соціальне становище. Також, детально визначає порядок створення, функціонування та припинення діяльності таких кооперативів.

«Звісно, прийняття закону є великим кроком, оскільки дана сфера стане більш врегульованою. Об'єднання малого і середнього агробізнесу, дозволить їм в повній мірі захистити свої права та інтереси. Для прикладу, великою проблемою є те, що малі та середні фермери нехтують юридичною, бухгалтерською, фінансовою та іншими підтримками, послугами працівників, які допомагають збуту продукції», — повідомляє Рущак.

За його словами, такі послуги є важливими у боротьбі з протиправними рішеннями органів державної влади та місцевого самоврядування, у боротьбі з рейдерами та конкуренції на ринку. Об'єднавшись вони складуть суттєву конкуренцію великим агрохолдингам та монополістам. І не обов’язково, щоб такі члени кооперативу ділили прибуток порівну від продукції, головне, щоб була особа, яка б захищала їх права та інтереси на всіх етапах їхньої діяльності.

«Такий підхід до кооперації існує в різних розвинутих країнах. Проте, в Україні такий механізм кооперації для багатьох виявився недостатнім, і додали кооперативи, які можуть отримувати прибуток. Отже, ті ж самі агрохолдинги», — пояснює Василь Рущак.

Саме тому, великі підприємства, в структурі яких є багато різних юридичних осіб та фізичних осіб, за даним законом об'єднаються в кооперативи. Відтак, вони також зможуть дещо змінити свою структуру управління, оптимізувати певні витрати та оподаткування. Більш того, враховуючи, що 20% від виручки, кооперативи можуть отримувати від сторонніх осіб, то це не зовсім буде для захисту прав та інтересів членів кооперативу, а й інших осіб.

«Також, введено поняття асоціативного члена кооперативу, який має голос при прийнятті рішень, та який має переважне право на повернення частки, у разі ліквідації кооперативу. Таке право, є певною мірою дискримінаційне для повноправних членів», — зауважує фахівець.

Таким чином, враховуючи недосконалість Закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» та відсутність станом на зараз порядку функціонування та обігу земель сільськогосподарського призначення, будуть механізми обійти обмеження Закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», в тому числі, в частині обмеження в кількості купівлі земель в 100 га.

«Не дивлячись на певні недоліки закону, він прийнятий та невдовзі розпочне діяти, а те в яких цілях він буде використаний, залежить від усіх нас. Якщо малі та середні фермери об'єднаються для спільної мети, тоді вони будуть більш захищені та складуть конкуренцію великим агрохолдингам та зменшать ризики монополізації ринку», — впевнений Рущак.

Слід звернути увагу, що основними особливостями сільськогосподарського кооперативу є, те що:

1. Сільськогосподарський кооператив може бути створений фізичними та юридичними особами, у складі не менше трьох осіб, за рішенням установчих зборів.
2. Сільськогосподарський кооператив має статус юридичної особи. Такі кооперативи можуть утворювати сільськогосподарські кооперативні об'єднання.
3. Члени (засновники) сільськогосподарського кооперативу обирають види діяльності такого кооперативу самостійно: виробничий, обслуговуючий, переробний чи багатофункціональний.

«Форма діяльності кооперативу може бути — з метою чи без мети одержання прибутку. Отже, якщо засновники кооперативу мають на меті лише здійснення обслуговування такого кооперативу, а розпоряджатись продукцією будуть кожен окремо, то вони можуть обрати форму діяльності неприбуткової організації, та отримати оптимальне оподаткування», — наголошує спеціаліст.

До структури органів управління сільськогосподарського кооперативу входять:

• Вищий орган управління — загальні збори с/г кооперативу.
• Виконавчий орган — правління с/г кооперативу, яке очолює голова правління.
• Контрольний орган — ревізійна комісія. Спостережна рада кооперативу (у разі створення) здійснює контроль за додержанням статуту кооперативу та діяльністю виконавчого органу управління кооперативу.

Разом з тим, джерелами формування майна сільськогосподарського кооперативу є:

• вступні та пайові (зокрема додаткові пайові) внески;
• членські та цільові внески його членів;
• кошти, які надходять від провадження господарської діяльності кооперативу;
• кошти, які надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій, с/г кооперативних об'єднань, учасником яких він є;
• субсидії (дотації), отримані з державних та місцевих бюджетів для підтримки с/г кооперативів, державних цільових фондів;
• грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, гуманітарна допомога, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних;
• інші надходження, не заборонені законодавством.

Крім того, кооператив створює основний, пайовий, цільовий та резервний фонди зі своїх прибутків.

Нагадаємо, експерт вважає, що в Україні абсолютна більшість кооперативів існує виключно на папері.