Створення комплексних планів розвитку територій допоможе громадам управляти земельними ресурсами — експерти

Про це повідомляє прес-служба Харківської обласної державної адміністрації.

«Що стосується фінансування комплексних планів, то для всіх територіальних громад субвенція, яка була невикористана в поточному році, залишатиметься на рахунках територій та громад для використання в наступному році», — розповідає Наталія Козловська, заступниця міністра розвитку громад та територій України.

За її словами, питання врегулювання структури, складу і змісту містобудівної документації на завершальному етапі. До кінця року будуть внесені зміни до державних будівельних норм. Зараз запущена єдина державна електронна система в сфері будівництва, де на кожного представника органу місцевого самоврядування наділяються певні повноваження, як наприклад, присвоєння адрес та здійснення архітектурно-будівельного контролю.

«На нашу думку, в кожній громаді має бути архітектор — людина, яка впливатиме на розвиток міста, тому що комплексний план — це документ, який буде використовуватись кожного дня, оскільки підзаконні акти також передбачають його оновлення, тобто це живий продукт, який потребує постійної актуалізації для якісного розвитку і відображення ситуації», — повідомляє Козловська.

Додамо, голова Пісочинської громади Олег Чернобай зазначив, що громада вирішила розробляти план просторового розвитку, тому що містобудівельна документація була застаріла (генеральний містобудівельний план смт. Пісочин був розроблений в 1972 році) і з такою документацією неможливо залучити інвестора.

«Дуже багато мешканців не мали змоги приватизувати свої ділянки, бо генеральний план і містобудівельна документація не збігаються з наявними земельними ділянками. На етапі розробки, під час отримання вихідних даних, ми також створили картографічну основу всієї території громади, яка зараз у якісному вигляді розміщена на геопорталі. Тепер кожен може ознайомитися з усіма даними як сучасного, так перспективного плану, які були сформовані разом з мешканцями громади на громадських слуханнях», — коментує Чернобай.

Експерти наголошують, що під час розробки комплексного плану першочергово треба враховувати інтереси громадськості.

«Крім того, потрібно розуміти, що громада — це не острів, вона межує з іншими територіальними громадами, тому при розробці комплексного плану треба враховувати інтереси і регіону, і області, інших органів виконавчої влади і держави загалом. Наприклад, для нас було новиною, коли на рівні стратегії загальнодержавного розвитку ми побачили, що через територію нашої громади проходитиме міжнародний транспортний коридор „Європа-Азія“ (до розробки комплексного плану, ми навіть не знали, що він там планується). Безумовно, ми врахували це, коли розробляли комлексний план», — зауважує Микола Котевелець, заступник Роганського селищного голови з гуманітарних та питань та соціальноекономічної політики.

Крім того, у ході діалогу з енергетичними системами виявлено, що вони планують прокладання високовольтної лінії електропередач, тому було заплановано під це проєктні рішення комплексного плану і виділили території для підстанції.

Підкреслимо, що Програма АГРО підтримала два пілотних проєкти — у Роганській та Пісочинській громадах для того, щоб на основі прийнятого закону про планування використання земель напрацювати кращі практики його втілення і допомогти іншим громадам, державі та донорським проєктам максимально якісно впровадити в себе новий, але такий корисний інструмент просторового планування.

«Разом із Роганською і Пісочинською громадами та нашими партнерами ми напрацювали зразки документації та наборів даних, підготували рекомендації для виконавців і замовників робіт і запрошуємо всі інші громади користуватися цим досвідом та документами у якості зразків для власного використання», — резюмувала Ксенія Сидоркіна, директорка Програми USAID АГРО.

Нагадаємо, кількість угод купівлі-продажу на ринку землі зросла на 37%.