Соєво-ріпаковий зашморг: коли чекати на повернення ПДВ при експорті олійних?

Три роки тому у Верховній Раді, розглядаючи один з рядових законопроєктів щодо змін у податковий кодекс, низка депутатів раптово внесли правку, яка скасовувала відшкодування ПДВ при експорті соєвих бобів, насіння свиріпи та ріпаку. Після обурення аграріїв, правку переглянули та дозволили отримувати відшкодування ПДВ при експорті лише сільгоспвиробникам. 

Аграрні асоціації назвали це обманом, бо відомо, що зібрати необхідний об’єм для експорту сої або ріпаку можуть лише великі підприємства. «За бортом» повернення 20% податку на додану вартість опинились середні та малі виробники. 

Звісно, переробники вказаних олійних відразу знизили на них закупівельні ціни. Запрацював «сірий ринок», аграрії почали продавати сою за зниженими цінами перекупщикам, які формували партії на експорт. Усе це в результаті призвело до скорочення площі посівів під трьома олійними зі 1,98 млн гектарів у 2017 році до 1,58 млн гектарів у 2020.

Читайте також: Високий врожай, соєві правки та падіння експорту, або все про особливості ринку сої України

Невідомі фірми стали головними експортерами

«До введення соєвих правок переробники купляли вітчизняну сою за світовими чи навіть трохи вищими цінами. Після скасування відшкодування ПДВ по сої та іншим олійним, керівництво переробних заводів зрозуміло, що купляти сою на внутрішньому ринку за високими цінами більше не треба. До 2017 року третина ринку спрямовувалась на внутрішню переробку. Після прийняття «соєвих правок» пропозиція олійної на внутрішньому ринку зросла, а цін, відповідно, впали. Зараз із податкових звітів можна побачити, як головними експортерами сої в Україні за останні роки стали нікому невідомі фірми, засновані протягом року», - розповідає аналітик компанії «Agritel» Олексій Єрьомін.

За словами експерта, «соєві правки» у невизначеному стані  вже шкодять всім учасникам ринку.

«Робота «соєвих правок» призвела до того, що ми майже не бачимо форвардних контрактів по цим культурам з боку зернотрейдерів. Від переробників їх не слід чекати, вони не завжди користуються цим інструментом фінансування. Тримання «соєвих правок» в такому невизначеному політичному стані призводить до незрозумілої ситуації для всіх учасників ринку. Через це площі під соєю продовжують скорочуватись, рентабельність прорахувати важко. А фермер піде у знайому культуру, тому що буде розуміти, якою буде ціна, йому простіше посіяти соняшник», - каже Єрьомін.

Читайте також: Картопляна «посівна». Чи будемо з «другим хлібом»?

Малі виробники втрачають левову частку доходів

За словами професора Київської школи економіки та координатора дослідницького проєкту UaFoodTrade Олега Нів'євського, лобісти цих правок просто хотіли «нагрітись» додатковими прибутками. 

«За своїм змістом «соєві правки» - це експортне обмеження, що негативно впливає на виробників сої, особливо це стосується малих та середніх виробників. У нас переважна кількість сої виробляється невеликими компаніями. А ось великі, які мають право експортувати без обмежень, від цього сильно виграють, тому що тільки вони отримують відшкодування ПДВ. Далі, вони скуповують у малих виробників дешевше, продають за кордон, і ніхто не помічає, що у експортній партії не вся соя належить великому агрохолдингу. Малі виробники тим самим втрачають левову частку свого потенційного доходу. Також виграють переробники, вони можуть купити дешевше сою. Хтось захотів просто на цьому «нагрітися», - заявив Нів’євський. 

Нестабільний світовий ринок

Виробники та експортери сої побоюються, що за час дії «соєвих правок» можуть втратити експортні ринки, - таку думку висловив Сергій Феофілов, керівник аналітичного агентства «Украгроконсалт».

«Після ухвалення соєвих правок, відбулось падіння внутрішніх цін на сою, але потім ситуація стабілізувалась. Одночасно відбулось різке зростання переробки сої всередині країни. Тому зріс експорт соєвої олії та шроту. А це вже товар з доданою вартістю. Тим не менш з’явилась стурбованість серед виробників сої і її експортерів щодо можливої втрати зовнішніх ринків, в тому числі на ринку екологічно чистої сої. Наразі Україна є одним з головних експортерів сої, яка не містить ГМО, вона продається із дуже непоганою надбавкою. Навіть після скасування «соєвих правок» зміняться структури і внутрішнього ринку, і зовнішніх поставок», - зазначив Сергій Феофілов.

Читайте також: Гібриди та захист: як оптимізувати витрати при вирощуванні ріпаку?

Зі слів бізнес-девелопмент менеджера компанії Maxigrain Олени Нероби, український ринок сої має всі шанси стати вільним.

 «Аргентина успішно виробляє та продає, як сою на сировину, так і продукти її переробки. Бразилія продає виключно сировину. В Україні хочуть зробити вільний ринок. Подивимось, куди це приведе. Адже гратись у переробку на слабкому світовому ринку дуже важко. Наразі непросто конкурувати з переробниками, в яких заводи у тій же Польщі, яким потрібно сировина. Ринок сої у світі дуже нестабільний», - вважає Нероба.

Чому президент тягне з підписом, або непослідовна політика України

Після зміни керівництва країни у 2019 році, аграрні асоціації неодноразово звертали його увагу на несправедливість дії «соєвих правок». У грудні 2019 року президент Володимир Зеленський закликав уряд та раду повернути відшкодування ПДВ всім виробникам сої. Вже 16 січня парламент ухвалив у другому читані законопроєкт №1210. Для його старту залишився лише підпис президента, але досі Зеленський його не поставив. 

«Справа в тому, що закон 1210 містить норми не тільки про скасування «соєвих правок», але й ще багато інших правок, які вносять зміни у податкове законодавство. На сьогодні, в умовах, що склались, президент буде себе некомфортно почувати, підписавши його. Також на затягування можуть впливати досі триваючі «підкилимні» ігри. Це дуже складний законопроєкт, наприкінці минулого року та на початку цього року він викликав багато критики. Можливо через це президент його не підписує. Тому «соєві правки» продовжують жити, а виробники втрачати гроші», - пояснив професор Київської школи економіки Олег Нів’євський. 

На допомогу  повернення ПДВ при експорті сої в раді зареєстрували інший законопроєкт №2246, який містить всього два пункти: 1) скасування «соєвої правки», 2) ввести закон у дію у найкоротші терміни.

«Є спроба ухвалити законопроєкт 2446, який присвячений окремо «соєвому» питанню, шансів на його ухвалення набагато більше. Хоча скасовувати «соєві правки» потрібно було давно. Вони показали, що, по-перше, це економічно невигідно Україні, по-друге, це несправедливо, по-третє, це удар по малих та середніх виробниках. По-четверте, це шкодить фермерам перед відкриттям ринку землі, хоча декларується про надання допомоги з боку держави. Та наразі у малого виробника забрали гроші із кишені на придбання землі. Ось така непослідовна політика», - додав Нів'євський. 

Подальше скорочення площ сої та ріпаку?

На початку березня 7 аграрних асоціацій, які входять до ГС «Всеукраїнський аграрний форум», у звернені до президента, прем’єра та спікера знов нагадали про необхідність скасування «соєвих правок». 

«Наразі в агровиробників розпочинається період посівних робіт, але виробники сої та ріпаку не можуть отримати необхідне фінансування для проведення польових робіт та укладати довгострокові форвардні контракти через невизначеність щодо подальшої долі «соєвих правок», які значною мірою впливають на кінцеві ціни реалізації. Бездіяльність у цьому напрямку ускладнює роботу аграріїв, а у випадку світової економічної кризи, яка насувається, загрожує подальшим скороченням посівних площ названих культур», - йдеться у повідомленні.

Але на цей раз відповіді досі немає. 30 квітня комітет Верховної Ради з аграрної політики рекомендував до ухвалення законопроєкт 2446. На сьогодні невідомо, коли цей документ винесуть у парламентський зал на розгляд.