Соя очима трейдера: як розвивається світовий ринок

Щороку виробництво сої в Україні та світі зростає. Укріплення позицій нашої країни, як гравця соєвого ринку, за останні роки можна було помітити у сезоні 2014, коли Україна виростила цієї культури замість звичних трьох млн. тонн більше чотирьох.

Тож не зайвим буде поговорити про світові та українські тенденції у виробництві сої, а також про те, як бачить торгівлю соєю трейдер. Основний світовий тренд вирощування сої – це поступовий відхід від ГМО-сої в сторону натуральної. Говорять, що за останні роки кількість ГМО-сої зменшилась на 5-15%. За нашими спостереженнями вже зараз можна говорити про кількість не ГМО сої на рівні 45%. Але, ми спостерігаємо це як трейдери, поки соя буде доставлена з поля до порту вона має всі шанси перетворитися на ГМО, "завдяки" зараженню і змішуванню із зараженою соєю у процесі її логістичного просування. У  деяких випадках продавці самі винні у такій ситуації, бо вважають, що не ГМО соя поки що не знайшла свого ринку, і у великих масштабах чисту, а тим більше органічну, сою поки що не на часі виробляти.

Наступне  – це експорт сої та внутрішня переробка. Очікувалось, що внутрішня переробка сої достатньо швидко зростатиме, на цей маркетинговий рік ми показуємо переробку соєвої олії та шроту на рівні 1 млн 300 тонн. Потужностей для переробки цілком вистачає. Тож не виключено, що ми можемо подвоїти експорт переробленої продукції з України, оскільки у результаті  інфляції останніми роками виробникам було просто дуже цікаво та вигідно укладати угоди та продавати сою на експорт.

Якщо говорити про експорт сої з України у розрізі країн, то можна побачити, що частка країн ЄС у міжнародному трейдингу поступово знижується. Це пов`язане з тим, що вони нарощуюють власне виробництво, а також з тим, що наша соя стає все менш конкурентною, змагаючись з турецькою, єгипетською та іранською. Країни, які використовують не ГМО сою - зокрема ЄС та Росія - свої закупівлі української сої скоротили.  Експорт у Китай та Японію також не можна назвати великим. Але китайці дуже цікавляться нашою соєю. Єдиним обмежувальним фактором може виступити те, що ця країна планує збільшити власне внутрішнє виробництво цієї культури. Тож  українська соя може тут елементарно не знайти свого ринку.

Якщо подивитись на cвітову структуру експорту сої за 2015-2016 МР, то можна побачити все тих же лідерів – Туреччину, Єгипет та Іран. З країн ЄС виділяються Греція (6%) та Польща (3%), серед  країн СНД великий потенціал має Білорусь (3%). Якщо подивитися на новий маркетинговий рік 2016-2017, то значних перерозподілів за обсягами виробництва аналітики не очікують.

Якщо говорити про особливості трейдингу, не хочеться оминати і преміальні сегменти ринку сої. На думку експертів, їх на сьогодні нараховують три. Перша – це  соя без ГМО. Вона  на сьогодні може закупатися у декількох варіаціях –  соя зі вмістом ГМО до 0,9%, 0,5% та 0,1%, залежно від того, на який ринок вона йде. Премія  за не ГМО складає від 5 до 15 доларів за тону. Хоча ще у недалекому минулому вона могла складати і 50 доларів на тоні і навіть вище. Цікавою для трейдерів є високопротеїнова соя - більше 33-34% сирого протеїну, що додає до ціни 1-1,5%. Найбільше зацікавлені у такому товарі покупці із Польщі та Туреччини. Ну і третя можливість заробити більші гроші для виробника – це продаж сої без амброзії. Вона продається перш за все на ринок Єгипту, покупці готові платити за неї премію на рівні 5%.

Дмитро Вітюк, трейдер компанія Glencore (Україна) 

фото: agro2b.ru