Шляхи зерна: аграрна логістика в схемах

На 21 листопада в Україні було намолочено 58 млн тонн зернових. За прогнозом першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка, цьогоріч зберуть близько 61 млн тонн врожаю, у той час як минулоріч - 66 мільйонів тонн. При цьому трейдери все рівно скаржаться на проблеми із вивозом зерна до портів залізницею, хоч за рік наявних парк зерновозів збільшився з 11 тисяч до 16 тисяч вагонів. За таких умов у аграріїв нема іншого виходу, як завезти своє зерно на елеватор, чекаючи подачі вагонів або ж кращої цінової пропозиції за свій товар. Але чи достатньо в Україні зернових елеваторів? І наскільки такі підприємства здатні задовольнити потреби аграріїв при зерновій перевалці?

Agravery.com зібрали інформацію по зерновій логістиці та спитали у фахівців, що вони думають про "елеваторну" проблему. 

Читайте також: Перегружені порти або чи позбавиться Укрзалізниця короків з вагонів-зерновозів?

Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації

- За оцінками нашої асоціації, на сьогодні маємо 36 мільйонів тонн потужності зернових елеваторів. Але з цієї цифри варто відняти 3 мільйони тон потужності державних елеваторів. У приватних зернотрейдерів такі підприємства мають неоднозначну репутацію. За їхніми послугами звертаються лише за крайньої необхідності.

На сьогодні як такої сертифікації елеваторів нема. Тобто «елеватором» сьогодні можна назвати будь-який склад напольного зберігання зерна, на якому нема доосушки чи доочистки зібраного врожаю. Елеватор сьогодні – це і споруда на 200 тисяч тон зберігання зерна, з якої можна завантажити одразу 50 вагонів-зерновозів, але також і споруда на 5 тисяч тон зерна, до якої нема залізничних під’їздних колій. Тому із згаданих вище 36 мільйонів тон елеваторних потужностей випадає обсяг, який припадає на невеличкі елеватори, котрі мало придатні для масштабної перевалки.

Справді, кожен елеватор розрахований на два обороти своєї потужності зерна за сезон. Але через проблеми із подачею вагонів-зерновозів елеватори не встигають розвантажувати вчасно.  Тому через ці об’єкти доволі часто встигає пройти лише один оборот зерна за сезон. А аграрії мусять шукати або елеватори в інших регіонах, або зберігати врожай «на колесах».

Читайте також: Платити більше, шукати іншого або чи мають аграрії альтернативу сервісу «Укрзалізниці»?

На сьогодні маємо ситуацію, коли в регіонах маємо по декілька елеваторів потужністю у 100-200 тисяч тон, і декілька десятків елеваторів потужністю близько 50 тисяч тон. Елеватори другого типу для аграріїв зручніші, тому що їхня мережа густіша, через що треба менше витрачатись на логістику «з поля». Але зараз УЗ подає зерновози у першу чергу на елеватори у 100-200 тисяч тонн потужності,  через нестачу вагонного парку.  Такі елеватори можуть швидко завантажити одразу декілька десятків вагонів, завдяки чому зерновози простоюють менше. Тому для зернової логістики в Україні зараз було би краще, якщо в регіонах було б по декілька десятків крупних елеваторів.

Олег Бурлаченко, генеральний директор ТЕП-Вертикаль

- Цього року ріст валового збору зерна у північних областях України, як то Харківська, Чернігівська чи Сумська, є певним викликом для зернової логістики. Потужність наявних елеваторів у цих областях відстає від валу зерна у 2-3 рази. У Чернігівській чи Житомирській області маємо не надто розгалужену мережу залізниць, що на 2-3 доби подовжує «логістичне плече». Система автоматичного розподілу зерновозів працює так, що першими вагони отримають трейдери, що працюють найближче до морських портів України. Одеська, Вінницька чи Черкаська області дають найбільші валові збори врожаю, тому вагони йдуть у першу чергу на ці регіони. Очевидно, що поки УЗ не вирішить проблему з кількістю парку зерновозів, аграріям варто потурбуватись про більші обсяги потужностей для зберігання зерна. 

Читайте також: Системно не вистачає: чому УЗ не дає зерновози?

Борис Рибачук, заступник генерального директора з комерційних питань KMZ Industries

- Зернотрейдери стверджують, що наявних елеваторних потужностей у 33 млн тонн перевалки зерна цілком вистачає, аби покрити потреби ринку. Але вони фактично не враховують фермерів, які продають врожай “з поля”. Українські аграрії виробляють 60 млн тонн зерна. Тож наявних 33 млн тонн вистачає на збереження лише половини врожаю, а іншу ж половину потрібно продавати одразу по нижчій вартості, ніж наприкінці весни. Наша мета – збільшити елеваторні потужності, щоб фермери могли продавати зерно за найвигіднішою для них ціною.

Крім того, значну частину елеваторів треба оновлювати. Приблизно 40% від наявних в країні елеваторів -  це склади підлогового зберігання або старі, що залишилися з радянських часів, в яких зерно можна зберігати в хорошій кондиції максимум 3-4 місяці. Старі елеватори, побудовані 25 років тому або більше, вже погано піддаються ремонту, модернізації, тому що відбувається і моральний знос - розвиток технічної думки не стоїть на місці. І навіть повна модернізація (а її вартість може досягати 50% і більше ціни нового комплексу) не забезпечить тих показників продуктивності і вартості тонни зберігання, які можна порівняти з новим об'єктом.

За 2014-2016 роки ми побудували 700 тисяч тонн нових елеваторних потужностей. Те, що попит буде рости, ми бачимо вже з порівняння 2016 та 2017 років. Як вже казали, за три квартали 2017 року обсяг продажів КМЗ вже на 60% вищий, ніж продажі за весь 2016 рік. Стосовно нових елеваторів, то ми вже будуємо та плануємо будувати їх у Чернігівській, Одеській, Сумській, Кіровоградській, Вінницькій, Харківській, Рівненській, Черкаській та Полтавській областях.

Читайте також: Довезе до моря: як для аграріїв працюватиме зерновий термінал «Укрзалізниці»?

Тарас Висоцький, голова Українського клубу аграрного бізнесу

- На сьогодні загальний обсяг елеваторних потужностей оцінюється у 33 мільйони тон зерна одночасного зберігання. Вважається, що за сезон елеватор має прийняти два обороти зберігання зерна. Щороку Україна збирає в районі 60 мільйонів тон зерна. Тому можемо говорити, що маємо достатньо елеваторів як і в цілому по Україні, так і  зокрема і в тих регіонах, де валовий збір врожаю більший від наявних елеваторних потужностей у 2-3 рази. Тим більш, що окрім класичних елеваторів, зараз в регіонах фермери будують склади для тимчасового зберігання зерна. Окрім того, маємо парк у десять тисяч вагонів-зерновозів сумарною потужністю у 700 тисяч тон, які у певні моменти виступають «складами на колесах».