Школа агрономів: що необхідно знати про зберігання цукрових буряків?

На даний момент збирання цукрових буряків в Україні майже завершене. Більшість об’єму одразу з поля поїде на цукрові заводи, проте частина буде зберігатись та очікувати своєї черги на переробку.

Існує два види зберігання цукрових буряків, у буртах та кагатах. Зберігання в буртах – це тимчасовий захід, коли цукрові буряки зберігаються на краю поля і чекають своєї черги на переробку. Його використовують через певні причини. Перша – логістика. Цукрові буряки займають великий об’єм та мають високу масу та врожайність, а отже для того, аби вивезти цю культуру з поля, потрібно задіяти більше транспортних засобів в порівнянні із будь-якою іншою культурою. Тому, поки частина цукрових буряків вивозиться, інша частина зберігається в буртах. Друга причина – черга на цукровому заводі. Майже щороку господарства, що займаються вирощуванням цієї культури зіштовхуються із проблемою здачі свого товару на завод для переробки. Потужності заводу не дозволяють одночасно прийняти весь потік цукрових буряків і утворюються черги, це сильно вповільнює відвантаження коренеплодів з поля. До речі ця причина може також спонукати сільгоспвиробника закласти свій врожай в кагати на довготривале зберігання, аби перечекати ажіотаж та у зручний для себе час відвезти усе на завод. Хоча головною причиною зимового зберігання цукрових буряків є, скоріш за все, ціна на продукцію. В сезон вона зазвичай нижча.

Зберігання цукрових буряків у буртах . фото: wikipedia

Читайте також: Закодувати склад: як «МРІЯ» вдосконалює складську логістику

Головною умовою зберігання, як в кагатах так і в буртах, є відсутність хвороб та механічних пошкоджень коренеплодів. Пошкоджені або уражені рослини краще одразу відсортувати та відвезти на завод. Зберігати їх не рекомендується, оскільки це може призвести до псування здорових коренеплодів, що будуть контактувати із ураженими чи пошкодженими рослинами. Уражені коренеплоди містять в собі збудник хвороби, який із часом призведе до розвитку гнилей, які можуть уразити усе сховище та знищити вагому частину врожаю. Пошкоджені рослини більш уразливі для розвитку патогенних організмів, тому їх також варто вивезти з поля в першу чергу. Також не варто закладати на зберігання підморожені чи незрілі коренеплоди.

При зберіганні цукрових буряків варто подбати про укриття буртів подрібненою соломою або плівкою. Це зменшить втрати врожаю від заморозків. Бурти мають бути високими та широкими із рівною поверхнею та зручним розташуванням для під’їзду транспорту.

фото: Радехівський цукор, buklib.net

Довготривале зберігання коренеплодів у кагатах потребує певної підготовки коренеплодів. По перше необхідно зрізати верх коренеплоду із бадиллям та обробити його спеціальними консервантами, біологічними препаратами, фунгіцидами чи гашеним вапном для покращення зберігання. Площадка під кагат має знаходитись в зручному місці для можливості транспортування у будь-яку погоду. Ділянку під кагат потрібно очистити від рослинних решток, утрамбувати та обробити гашеним вапном із розрахунку 200 грам вапна на квадратний метр кагату. Направлення кагату має бути з півночі на південь для зменшення нагрівання коренеплодів сонцем, що може призвести до їх проростання. Це зменшує цукристість коренеплодів, тому бажано максимально зменшити відсоток проростання при зберіганні. Розміри кагатів можуть варіюватись в залежності від терміну зберігання. Зазвичай співвідношення висоти до ширини кагату складає 1:4. Так, наприклад, кагат для довготривалого зберігання, більше двох місяців, буде мати висоту 5 метрів і ширину 18 метрів. При середньому терміні зберігання, до двох місяців, висота кагату буде складати 3 метри, а його ширина 12 метрів. Для недовготривалого зберігання, менше місяця допускається закладання кагату висотою 2 метри та шириною 10 метрів. Для зменшення втрат коренеплодів можна вкрити кагат подрібненою соломою чи спеціальною плівкою.

Читайте також: Чіпсовий шанс: чому українці не можуть експортувати картоплю для переробки у Європу

Також варто звернути увагу на умови навколишнього середовища при закладанні кагату. Температура не має перевищувати 15°С, а температура коренеплодів має складати не більше 10°С. Для зменшення ризику розвитку кагатної гнилі варто підтримувати температуру кагату на рівні 1-2°С. У разі збільшення температури в кагаті, при відсутності підвищення температури навколишнього середовища, можна констатувати розвиток кагатної гнилі. Також симптомами розвитку цієї хвороби є виявлення мокрих плям на поверхні кагату в місцях спалаху інфекції, а також утворенню туману, особливо в ранні години. При розвитку цієї хвороби коренеплід покривається білим нальотом, а всередині чорніє та розвалюється на шматки.

Кагатна гниль цукрового буряку. фото: agroflora.ru