Школа агрономів: чи вносити добрива по мерзло-талому ґрунту- досвід фермерів

Наразі серед наукової спільноти в Україні точиться маса суперечок щодо доцільності внесення азотних добрив по мерзло-талому ґрунту. Частина схиляється до думки, що такий спосіб внесення азоту – це просто гроші на вітер, він економічно не ефективний. Інші вважають, що при розумному підході цей спосіб є дуже важливим та зручним для підживлення озимих. Проте, науковці можуть довго сперечатись на цю тему, а аграріям потрібно вже вирішувати, чи будуть вони вносити по мерзло-талому ґрунту, чи ні. Тому Agravery.com вирішив дізнатись думку саме сільгоспвиробників щодо такого способу внесення азотних добрив.

Володимир Семенченко, ТОВ АФ «Ім. Шевченка», Херсонська область

- Ми вже внесли по 200 кілограмів аміачної селітри на гектар. І я не можу підтвердити чи спростувати ефективність цього методу, оскільки ми не маємо відповідної лабораторії. Проте, можу сказати, що в нас на Півдні зазвичай і мерзло-талого ґрунту немає. В цьому році зима пройшла практично без мінусових температур, тобто промерзання ґрунту не відбулось. Тому ми ловимо той момент, коли верхній шар іще вологий і зможе прийняти на себе діючу речовину добрив, але вже не має великого рівня сонячної інсоляції. Тобто роботу проводимо у похмурну погоду, аби добриво максимально пішло в ґрунт. В мене інших варіантів взагалі немає, тому ми робимо тільки так. Хіба що вносити сівалкою прикоренево, але в нас вирощується 4 тисячі гектарів зернових і тому вносити сівалкою добрива на таку площу не зовсім доцільно, та і стан посівів не завжди дозволяє це зробити. Усе залежить від того, яка була осінь, який розвиток озимих, чи є достатній запас вологи. Іноді буває так, що ми отримуємо сходи лише у кінці листопада або навіть на початку грудня. В зиму вони входять дуже слабкими і по таким посівам ще проходити технікою та сівалкою - це не лише не принесе користі, а навіть завдасть збитків.

Читайте також: (Не)безпечна лібералізація: що обіцяють нові валютні правила країні та бізнесу

Володимир Баскевич, «Поточище», Івано-Франківська область

- Ми ще не вносили. Ефективність цього внесення однозначно є, але я дотримуюсь принципу, що внесення по мерзло-талому ґрунту потрібно максимально наблизити до початку вегетації. Ми по прогнозу дивимось, що скоро буде плюсова температура, а після цього знову від’ємна і ось тоді ми вже будемо починати працювати. Я скажу так, ефективність від внесення по мерзло-талому ґрунту велика, але не варто викидати добрива дарма. Навіщо розкидати добрива, якщо бачимо, що ще до початку вегетації далеко? Це просто гроші на вітер. Ми плануємо вносити 200 кілограмів карбаміду на гектар. Також можна вносити сульфат амонію чи сульфат магнію, це ще оправдано, а от аміачну селітру вносити не доречно, тому що там нітратна форма азоту, яка є найбільш рухомою та активною. Азот з аміачної селітри дуже швидко втрачається, тому її не доцільно вносити. Тоді як карбамід має амідну форму азоту, яка з часом переходить у амонійну, а потім у нітратну форму азоту. Це відбувається доволі довго, тому його доречно вносити.

Ярослав Гутенко, СТОВ «Придніпровське», Черкаська область

- Я планую вносити, але не знаю чи в нас вдасться це зробити в цьому році. Наразі немає промерзлості ґрунту, але сподіваюсь, що може він ще промерзне, бо морози прогнозують. Але я бачив, що у Жашківському районі розкидають добрива прямо по снігу, там такий шар снігу лежить, сантиметрів 20-25, а вони розкидають селітру. Я не розумію таких людей. Це ж просто викидання грошей на вітер. Ми цього року, якщо погода дозволить, будемо вносити аміачну селітру по пшениці. У минулому році у нас також мерзло-талого ґрунту, можна сказати, й не було, але ми встигли один день його вловити і внесли аміачну селітру на 270 гектарів озимої пшениці. Тому, скоріш за все, у цьому році також будемо ловити такий момент, коли буде мерзло-талий ґрунт. Або будемо під дощ розкидати, якщо він буде взагалі. А якщо не буде ні мерзло-талого, ні дощу, то і добрива викидати немає сенсу. А сівалкою я вносити прикоренево не буду, ми вже якось експериментували і не побачили жодного покращення в порівнянні з тими посівами, де взагалі нічого не вносили, але при цьому понесли дуже великі затрати. Та ще й витоптали пшеницю, сівалка в нас шестиметрова.

Читайте також: Гендиректор "Сингента" в Україні: Виробництво агрохімічної продукції в Україні було б дуже логічним

Василь Драбанюк, ФГ «Сокіл»

- Однозначної думки щодо цього методу немає, оскільки потрібно врахувати багато факторів, які впливають на засвоєння азоту. Зазвичай чим підживлюють, карбамідом та аміачною або кальцієвою селітрою. Розглянемо карбамід. При переході з однієї форми азоту в іншу з цього добрива частина азоту втрачається. А з аміачної селітри азот у нітратній формі швидко вимивається, а амонійна форма азоту також частково втрачається, поки переходить до нітратної. Також варто враховувати рельєф. Якщо будуть уклони, то азот буде також вимиватись. Тому в залежності від форми азоту ми можемо втратити від 7 до 20% діючої речовини. Ще одним важливим питанням є розчинність. За якої температури розчиняється те чи інше добриво? Про це майже ніхто не задумується, але це дуже важливо. Карбамід, наприклад, розчиняється швидше ніж селітра. Тож, багато сільгоспвиробників застосовують підживлення по мерзло-талому ґрунту «на авось», тоді як до цього потрібно підходити з розумом. Ми розділяємо весняне внесення азоту на дві частини, спочатку вносимо 200 кілограмів карбаміду, а потім 200 кілограмів аміачної селітри. Проте, наразі передають сильне потепління і ми не знаємо, чи зможемо взагалі зайти в поле, адже може бути дуже велика колія, або взагалі застрягнемо там. Та і у нас поверхня поля така, що буває дуже багато блюдець, які дуже не зручно об’їжджати, але лізти у ці блюдця – це ще гірша ідея.