Шкідники у коморі: поради від Держпродспоживслужби

Оксана Орлова, головний спеціаліст відділу захисту рослин, управління фітосанітарної безпеки, Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби.

Як повідомляють головні управління Держпродспоживслужби в областях, осередково в фермерських господарствах Волинської, Київської, Кіровоградської, Рівненської та Черкаської областей переважно фуражне зерно та подекуди насіннєвий матеріал забруднені комірними шкідника. Поки низькі температури повітря не дають ним розмножуватись. Але в кілограмі збіжжя нараховується 1-3 екз. комірного довгоносика, 1-4 екз. борошноїда, 2-5 гусениць млинової вогнівки, 5-10 екз. борошняного кліща. Ними заражено 8-13, макс. 28-31% перевіреного збіжжя (560 тонн).

Водночас, як свідчать інспектори в інших областях у зерні пшениці, ячменю, вівса, гороху, тритикале, кукурудзи, що зберігається в добре підготовлених коморах, шкідників немає.

Знати ворога

За даними НААНУ в Україні поширено 116 видів комірних шкідників. Серед них кліщів - 34%, комах - 60 (жуків - 51, метеликів - 9), мишоподібних - 6%. Потенційну загрозу можуть становити також карантинні шкідники, які проникають на територію нашої країни.

Найпоширеніші та найнебезпечніші шкідники зерна та зернової продукції в Україні комірний і рисовий довгоносики, великий і малий хрущаки, гороховий і квасолевий зерноїди, зерновий точильщик, рудий коротковусий і суринамський борошноїди, зернова міль, млинова та південна комірна вогнівки, борошняний кліщ, хатня миша, сірий та чорний пацюки.

Мишоподібні гризуни, окрім безпосереднього поїдання зерна, руйнують споруди приміщень, обладнання. Крім того, вони потенційні переносники збудників хвороб людей і тварин (туляремії, енцефаліту, чуми, холери, ящуру), здатних викликати епідемії.

Шкідливі комірні комахи - це справжнє лихо для зерна, що зберігається. Маючи високу потенційну здатність до розмноження, вони за тривалого зберігання зернопродуктів і сприятливих для їхнього розвитку умов можуть накопичитись у значній кількості.

Так, науковці дослідили, що в лабораторних умовах дві пари жуків комірного й рисового довгоносиків у зерні пшениці за дев’ять місяців розвитку дають потомство, відповідно, 6211 і 7978 особин.

Розмноженню комірних шкідників сприяють доволі теплі зими з короткими періодами нищівних для комах низьких температур і морозів, а також зберігання зерна влітку, коли через інтенсивне розмноження позбутися їх майже неможливо.

Деякі види шкідників зерна і зернопродуктів (в дужках вказана натуральна величина):

 1 - комірний  довгоносик (4 мм);

 2 - Хрущак борошняний (13 -16 мм);

 3 - малий борошняний хрущак (4 - 5 мм);

4 - суринамский борошноїд (3-4 мм);

 5 - мавританська  комашка (7-11 мм);

 6 - облудник злодій (2-4 мм);

 7 - хлібний точильник (2-3,5 мм);

8 - мірошницька вогнівка - метелик (розмах крил 23-25 ​​мм);

 9- борошняна вогнівка, вгорі - метелик (розмах крил 20-30 мм), внизу - гусениця;

10 - комірна зернова міль, вгорі - метелик (розмах крил 11-16 мм); внизу - гусениця;

11 - борошняний кліщ (0,4-0,8 мм);

12 - подовжений кліщ (0,3-0,4 мм).

Комірні шкідники дуже ненажерливі. Потомство однієї самиці млинової вогнівки за чотири місяці розвитку знищує 17,5 кг борошна, а одного комірного довгоносика - один кілограм зерна пшениці за рік. Живлячись зерном, шкідники забруднюють його шкірками від линянь, загиблими особинами, екскрементами, павутиною. Заражене шкідниками борошно склеюється в грудочки, ущільнюється, в ньому підвищується температура й вологість. Воно змінює колір, запах і смакові якості.

Значна кількість видів комірних шкідників (рисовий довгоносик, зернові міль і шашіль) потрапляє до комори із зерном, яке заражується вже в полях чи під час обмолоту та на токах, а також через одяг, взуття робітників чи гризунами і птахами. Основна маса шкідників накопичується в місцях постійного зберігання хлібних запасів. Так, комірний довгоносик живе й розвивається виключно в сховищах.

Прогризене та пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, що, проростаючи, псують його, виділяючи при цьому шкідливі речовини. Ці гриби, насамперед представники роду Fusarium, спричиняють отруєння - мікотоксикози людей і тварин. Тому не можна використовувати зіпсоване, запліснявіле зерно для виготовлення хлібопродуктів або на корм худобі. З такого зерна не буде якісного борошна та доброго хліба.

Великої шкоди завдають комірні шкідники насіннєвому матеріалу, знижуючи його кондиційні показники. Так, пошкоджене насіння пшениці та кукурудзи може втратити 27–75% схожості.

Тримати градус

Важливо знати, що на життєдіяльність комірних шкідників істотно впливає температурний режим. Кожен вид комах і кліщів проявляє активність лише у визначених межах температур. Встановлено, що оптимальний температурний діапазон для розвитку більшості шкідників хлібних запасів перебуває у межах 18–32 С. Тривалі мінусові і мінімальні позитивні температури стримують їх розвиток і розмноження. У зерні, яке охолоджене до нижніх температурних порогів, не відбувається наростання чисельності комах та кліщів і вони поступово гинуть. В таких умовах можна зберігати зерно і без дезінсекції. Нижній температурний поріг розвитку основних шкідників зернових запасів такий (оС):

6 - кліщі;

10 - комірний довгоносик, зернова вогнівка;

11 - млинова вогнівка;

13 - рисовий довгоносик, зернова міль;

14 - південна комірна вогнівка;

15 - булавовусий і малий борошняні хрущаки;

16 - сурінамський борошноїд, зерновий шашіль.

Тому при найменшому похолоданні необхідним заходом є охолодження зерна шляхом провітрювання із відчиненням дверей, вікон, активного вентилювання за допомогою стаціонарних або пересувних агрегатів, переміщенням зерна транспортерами, пропуском через зерноочисні та інші агрегати з продуванням холодним повітрям.

В зимовий період надійним способом обмеження чисельності шкідників є проморожування зерна. При цьому слід враховувати їх стійкість до низьких температур. Більшість комах за температури нижче –15оС гинуть протягом доби.

Для сигналізації появи та обмеження чисельності ряду шкідників зернових запасів використовують екологічно чисті феромонні клейові пастки. При застосуванні із розрахунку 1 пастки на 150–200 м3 приміщення, вони дають можливість не тільки виявити наявність лускокрилих та визначити їх чисельність, а й зменшити кількість шкідників, виловлюючи самців і створюючи «самцевий вакуум». Також широкого використання набули пастки з використанням харчових принад. У якості принад застосовується підсмажений арахіс, зерно, оброблене оливковою або кукурудзяною олією.

Зокрема, слід звернути увагу на те, що оптимальна температура проведення фумігації становить близько 15оС. Якщо температура нижче, таблетки з фумігантом можуть не розкластися повністю, що може призвести до появи покоління комах, стійких до фосфіду.

Тривалість фумігації за температури: 5–10оС - 10 діб, 11–15оС - 7 діб, 16–20оС - 6 діб, 21–25оС - 5 діб, понад 26оС - 4 доби.

Допуск людей та завантаження складських приміщень після повного провітрювання (2-5 діб).

Заходи боротьби

Залежно від зараженості зерна в явній чи прихованій формах, визначають стратегію захисту запасів, яка ґрунтується на поєднанні комплексу профілактичних і винищувальних заходів протягом періоду зберігання. 

Важливими запобіжними (профілактичними) заходами вважаються: 

• доведення до відповідних технічних і санітарних вимог зерносховищ тривалого зберігання зерна й зернопродуктів;
• збирання врожаю за оптимальної вологості, очищення від насіння бур’янів та інших домішок, сортування й просушування зерна до вологості 13%, а за підготовки до тривалого зберігання — на 1–1,5% нижче (за оптимальної вологості зерна шкідники розвиваються, за нижче мінімальної вони не зможуть розмножуватися й шкодити);
• зберігання зерна нового врожаю окремо від минулорічного, насіннєвого - від продовольчого й фуражного;
• підтримання в сховищах температури та вологості відповідно до технологічних вимог, інструкцій та пори року;
• за систематичного дистанційного контролю температури зерна використовувати штучне зниження її до мінус 5…10°С, що забезпечує знищення шкідників і збільшення тривалості зберігання зерна;
• дотримання карантинних заходів під час роботи в кількох складських приміщеннях;
• використання спеціального обладнання та засобів для роботи в зерносховищах (скребки, килимки, віники, трапи для переходу по зерну);
• виявлення осередків шкідників, які потрібно першочергово знищувати за допомогою феромонних чи клейових пасток.

Профілактичні заходи мають бути пріоритетними.

У разі виявлення в зерні або в зернопродуктах навіть невеликої кількості шкідників слід негайно здійснити спеціальні винищувальні заходи. Провідне значення при цьому надають хімічному методу.

Винищувальні заходи реалізують через: видалення комах із зерна сепаруванням; термічну дезінсекцію за високої температури або проморожування; вологу чи аерозольну обробку рідкими інсектицидами та фумігацію; використання отруйних принад. Перед дезінсекцією територію навколо і всередині складських приміщень ретельно очищають від сміття, бур’янів, обладнання тощо.

Дезінсекцію приміщень, зерна й зернопродукції здійснюють переважно за допомогою фумігації з використанням препаратів із фосфідом алюмінію чи магнію або обробкою інсектицидами контактної дії (Актеллік, Арріво, Проспер тощо). 

Фумігація — це спосіб знешкодження шкідників і хвороб сільськогосподарських рослин, шкідників продуктів рослинного походження, нашкірних паразитів тварин, паразитів у приміщеннях за допомогою отруйних речовин у вигляді пари або газів. Для фумігації використовують фуміганти (таблетки, пелети, плити чи гранули). Це — хімічні речовини, які випаровують отруту, здатну знищити шкідливих комах, діючи на них через дихальні органи та поверхневий покрив. Тривалість фумігації обернено пропорційна температурі. Підвищення температури прискорює процес фумігації.

Високий ефект фумігації досягається за умов герметизації приміщення, а якщо це неможливо, здійснюють вологу або аерозольну дезінсекцію.

Вологу застосовують для обробки території та стін і підлоги незавантажених складських приміщень через обприскування робочою рідиною інсектицидів із допомогою обприскувачів, обладнаних спеціальними форсунками. Аерозольна дезінсекція, порівняно з вологою, є дієвішим методом знезараження приміщень. Аерозоль — це туман із мікрокраплин, який виробляється генераторним апаратом із рідких пестицидів. Отруйний для шкідників аерозольний туман проникає у щілини стелі, стін, підлоги тощо, де й знищує їх. 

У силосах елеваторів зерно знезаражують від шкідників за однією із схем під час руху його на транспортерній стрічці. Захист незавантажених зерносховищ, зерна й зернопродуктів, що зберігаються насипом чи затареними у мішки, здійснюють відповідно до розроблених науково-технологічних рекомендацій, правильне і вчасне використання яких забезпечує високу біологічну ефективність захисних засобів та безпеку для людей, тварин і навколишнього середовища.

Ефективність проведених захисних заходів у коморах визначають згідно з інструкціями щодо доступу до знезараженого збіжжя, зазначаючи кількість загиблих, паралізованих живих шкідників. За 90% загибелі шкідників ефективність проведеної роботи вважається високою.

Роботи з превентивної та знезаражувальної хімічної обробки виконують виключно спеціалізовані підприємства, що мають відповідні державні ліцензії на проведення вказаних робіт. Виконанню заходів безпеки приділяють особливе значення.

Відповідно до державних санітарних правил (ДСП 8.8.1), затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України, дозвіл на проведення фумігаційних робіт видають санітарно-епідеміологічна і природоохоронна служби, яким передбачено спеціальні вимоги під час виконання робіт у господарствах усіх форм власності.

Газацію дозволено здійснювати тільки спеціально навченим людям та забезпеченим засобами індивідуального захисту (ЗІЗ) бригадам у складі не менше трьох працюючих. По закінченні часу експозиції, передбаченого інструкцією для конкретного фуміганта, здійснюють дегазацію приміщення за допомогою активного чи пасивного провітрювання. Керівник захисних робіт і власник об’єкту відповідають за виконання техніки безпеки протягом усього процесу дезінсекції.

Закінчення дегазації встановлює керівник робіт, який дає письмовий дозвіл на право користування приміщенням. Продукція, що підлягала фумігації через спеціальні підприємства та визначених осіб, реалізується з дозволу органів санепідемслужби.

Гризуни атакують

У складських приміщеннях, зерносховищах, господарських будівлях поселяються і шкодять мишоподібні гризуни, зокрема види пацюків (сірий і чорний) і мишей (домова та польова). Це дуже ненаситні багатоїдні ссавці, зокрема взимку. Великі затрати енергії на терморегуляцію й розмноження у гризунів мають поповнюватися завдяки споживанню великої кількості кормів. За добу миші та пацюки можуть з’їсти таку кількість харчів, що становить 25–40% їхньої маси, а молоді особини ще більше.

Мишоподібні гризуни можуть розмножуватися цілий рік. Відомо, що від однієї пари пацюків, включно з приплодом її потомства, за сприятливих умов протягом року може народитися близько 800 малят. Враховуючи високий потенціал розмноження пацюків і мишей, проводити боротьбу з ними слід, коли вони починають завдавати істотної шкоди. Найефективніша боротьба з мишоподібними гризунами на початку зростання їхньої кількості. 

Сукупність заходів, спрямованих на знищення гризунів (дератизацію), здійснюють відповідно до ситуаційної небезпеки знищення ними зерна. Виконують цю роботу зазвичай спеціально підготовлені бригади чи ланки. Для захисту зерна й зернопродуктів на ринку пестицидів є достатньо засобів, які називаються родентицидами. Поряд з хімічними для знищення гризунів сільгосппідприємці використовують біологічні засоби. Насамперед, це Бактороденцид, який виробляють регіональні біологічні лабораторії країни. Кожний родентицид використовують відповідно до рекомендацій, якими супроводжують його придбання і які слід бездоганно виконувати через високу токсичність цих препаратів.

фото: ukragrolab.com, бмэ.орг, Pixabay