Сіль землі: як перетворити засолені та деградовані грунти на продуктивні

За даними Держгеокадастру, засолені ґрунти в Україні займають площу 1,92 млн га. Із них у сільському господарстві використовують 1,71 млн га. На слабозасолені грунти припадає 1,3 млн га ріллі, середньозасолені – 224,3 тис. га, сильнозасолені – 116,3 тис. га, солончаки – 32,8 тис. га. Високі температури та нерегулярні опади роблять землеробство у низці регіонів дуже ризикованим, інтенсивне зрошення у рослинництві - актуальним.

Натомість, у європейських країнах вже навчились контролювати ці процеси завдяки новітнім біологічним препаратам, раціональним методам зрошення, управлінню водними ресурсами, контролю за внесенням добрив та врахуванню кліматичних особливостей відповідного регіону. Також в ЄС навчились  поліпшувати і повторно використовувати сільськогосподарські угіддя, що зазнали засолення. Такий досвід свідчить, що успішне широкомасштабне впровадження рослинництва на засолених ґрунтах може приносити реальну користь.

Європа шукає можливості

Директор з розвитку державного фонду Нідерландів Salt Farm Foundation з Нідерландів Ар’єн де Вос каже, що на засоленість ґрунту можна подивитись не тільки як на проблему, а й як на можливість. «Ми віримо, що сільське господарство може адаптуватись до засоленості.  Засолення ґрунту – це глобальна проблема яку можна побачити не тільки у посушливих регіонах але й у США, Австралії та інших країнах», – коментує експерт.

Читайте також: «Мінус Роттердам», або як працюватиме ринок електроенергії для аграріїв?

Цікавий факт – 1 млрд га земель, або ж 20% всієї ріллі світу, є засоленими. Щодня 2 тис. га земель по всьому світу стають засоленішими, що дає $2,7 млрд збитків сільському господарству щороку.

Такі ділянки вважаються непродуктивними та непридатними для вирощування певних видів рослин. Території, які зіштовхуються із засоленістю, досить часто зустрічаються із проблемою скорочення водного ресурсу. Не багато людей знають, що запаси солоної води у світі майже дорівнюють запасам прісної. Національний координатор проекту Управління природніми ресурсами на деградованих територіях степу та лісостепу ФАО ООН Оксана Рябченко також зазначила, що у ЄС 12,5 млн га земель уже вважаються під загрозою деградації або є деградованими, через що рослинництво щороку зазнає збитків на 1,25 млрд. євро.  

«Тим не менше, ми віримо, що завдяки певним адаптаційним схемам, правильним сортам та певним агротехнологіям,  на засолених ґрунтах можна господарювати так само, як і на звичайних. Часто кажуть, що солону воду не можна застосовувати для іригації земель. Але це можна робити, використовуючи певні технології та умови. Приміром, у Нідерландах ми так вирощуємо на дослідних ділянках велику кількість овочевих культур, випробовуємо їх на толерантність до засоленості», – зазначає Ар’єн де Вос.

Читайте також: Q&A: аспекти збору та використання роялті у країнах ЄС

Так, Salt Farm Foundation випробувала понад 300 сортів картоплі, та зрозуміла, що шляхом відбору можна все одно обрати найтолерантніший до засолення сорт. 

Фахівець каже, що науковці тестували сорти в умовах семи різних видів зрошення з різною концентрацією солі. Дані випробувань можна імплементувати та використати у різних регіонах світу. Це вже зроблено у Африці та країнах Азії. Рівень засоленості у грунті під картоплю не може сягати 1,7 пунктів. Втім, можна знайти сорти, для яких і сім пунктів – не проблема.

Загалом, Salt Farm Foundation дослідила близько 30 культур та 800 різних сортів рослин та з'ясувала їх стійкість до різних видів засолення. Фермери можуть адаптувати цей досвід, і спокійно вирощувати культури із в умовах із різним засоленням. Трохи детальніше із цим можна ознайомитись на ресурсі Salt Farm Foundation.

Такий досвід доступний і українським аграріям. Просто важливо розуміти, які культури можуть дати 100% урожай без втрат із максимальною концентрацією солі у ґрунті.

Ар’єн де Вос зазначає, що у певних умовах поливати солоною водою іноді подекуди краще, аніж засуху. Але використання соленої води для зрошення, це складний процес, при якому слід враховувати низку аспектів:

- промивання та дренаж: якщо ви поливаєте виключно солоною водою, може відбуватись відкладення солі, тому потрібен дренаж);

- структура ґрунту: не рекомендуються глинисті ґрунти;

- відновлення ґрунту через агроекологію та агролісництво.

В Україні є нестача прісної води, південна частина України –  регіон, що найбільше потребує адаптації. Два мільйони гектари засолених грунтів в Україні - не проблема, а ресурс для впровадження технологій. Гарним рішенням буде адаптація під ці умови крапельного зрошення солоною чи прісною водою.

В Україні крапельне зрошення використовується як для вирощування овочевих культур, так і для багаторічних насаджень на території понад 70 тис га. Додаткова потреба у будівництві нових іригаційних систем складає 15 тис га щорічно. Використання крапельного зрошення при вирощування овочевих культур економить воду в 1,5-5 разів краще відносно інших видів поливу, знижує енерговитрати для поливу  у 1,5-25 разів.

Крім того Ар’єн де Вос вважає гарними варіантами для майбутнього розвитку напрямку:

• Закладення демо ділянок для вирощування на засолених ґрунтах;

• Вибір кращих культур та сортів для місцевих умов;

• Розробка стратегії вирощування базуючись на крапельному зрошуванні;

• Підвищення здатності ґрунту утримувати вологу та збільшувати органічну речовину;

• Запровадження технології роботи на засолених грунтах на кількох фермах, які будуть в подальшому демонстраційними ділянками.

Україна долучається

Україна уже долучається до процесу раціонального підходу у роботі із землею. Експерти ФАО налічують близько 6,5 млн га схильних до деградації земель, та наголошують на приблизності своїх підрахунків. «Зрозуміло, що ерозія – це природнє явище. Але деградація створюється засобами, якими зараз користується людина. Інтенсифікація виробництва призводить до структурних змін грунту. Також важлива проблема – це лісосмуги, зміна їхньої структури, їх природнє відмирання або свідоме  знищення», – розповіла Рябченко. Саме тому ФАО вважає своїм пріоритетом роботу у напрямку покращення цієї ситуації, тому виконує одразу низку програм.

Координатор програм  розвитку ФАО Михайло Малков додав, що тема засоленості ґрунтів особливо актуальна для півдня України. У цьому регіоні співіснують  природня і антропогенна засоленість ґрунту, що відбувається завдяки впливу людини. Йдеться і про те, як саме проводяться агротехнічні заходи, і із зрошенням. ФАО із свого боку займається цими проблеми на практичному рівні, зокрема виконує в Україні програму по боротьбі із деградацією ґрунтів у лісовій, степовій та лісостеповій зонах.

Особлива увага у цьому проекті приділена Херсонській та Миколаївській областям. Зокрема, у цих регіонах увагу приділять водозабезпеченню, проблемі доступності поверхневих вод у ґрунті, компенсації поживних речовин у ґрунті.  Все ще фіксуються випадки спалювання стерні, що порушує структуру ґрунту і знищення мікрофлори.

Читайте також: Анатолій Зелениця: Хотів вирощувати горіхи на пенсії, але це перетворилося на прибутковий бізнес

«У середньому, по Херсонській і Миколаївській областях динаміка розораності складає 81%, що набагато більше за світові показники. Якщо взяти загально світовий фонд, то розораність ґрунту складає лише 30-32%. У цьому регіоні ФАО працює по програмі із Інститутом водних проблем та меліорації НААН.  На дослідних станціях установи обрали дві ділянки – Брилівську та у Великих Клинах. Там закладуть досліди із відновленню пустельних земель, а на інших продемонструють роботу із лісопосмугами, аби ті приносили користь», – зазначив Малков.