Саймон Чернявський: я не розумів складність ситуації, коли очолював «Мрію»

У 2014 році компанія «Мрія» — один з найбільших українських агрохолдингів — оголосила дефолт, а в січні цього року її екс-керуючий справами Микола Гута був оголошений у розшук МВС та Інтерполом. У лютому, не дочекавшись діалогу з Гутами, кредитори завели тимчасово керуючого в кіпрську компанію Mriya Agro Holding plc та призначили новий менеджмент: гендиректором став Саймон Чернявський, фінансовим директором — Тон Хулс, операційним директором — Віктор Кухарчук. Компанія провела посівну і збиральну та презентувала в жовтні «Стратегію розвитку грошових потоків та земельного банку до 2021 року», згідно з якою вже у 2017 році матиме позитивний результат. Про те, як це вдалось, Agravery.com розповів Саймон Чернявський. Оскільки розмова вийшла довгою та детальною, читайте сьогодні першу, а незабаром — другу частину інтерв’ю.

— Уже пройшов цілий аграрний сезон з моменту, як ви очолили «Мрію». Не шкодуєте, що погодилися на це?

— Однозначно не шкодую, хоча зараз можу сказати, що я не до кінця розумів складність ситуації, коли погоджувався. Але поки ми справляємося, і все добре. Я взагалі людина авантюрна. Не кожен в 22 роки збирає валізу і летить в інший кінець світу, щоб знайти себе. Я люблю перебувати в зоні дискомфорту. Коли мені стає комфортно, стає нудно. Тому «Мрія» — це черговий виклик. Але, чесно кажучи, очікував, що ситуація буде трохи простішою, ніж виявилася насправді.

— А як до вас надійшла ця пропозиція?

— Коли «Мрія» оголосила про дефолт, було створено два комітети кредиторів. Один — з представників банків, другий — з наших бондхолдерів. Вони найняли компанію «Ротшильд» в якості консультантів, щоб провести реструктуризацію і координувати роботу. Природно, було прийнято рішення про зміну менеджменту. А через те, що на ринку всі знали, що в «Мрії» шукають керівника, я просто подзвонив і сказав, що хочу взяти участь у конкурсі.

— Тобто, це була ваша ініціатива?

— Так.

— Не шкода було кидати HarvEast? Ви ж його фактично створили.

— Звичайно шкода, але з тими емоціями, які ми всі відчували на Сході, починаючи з весни 2014 року, було вже не до жалю. Події були реально жахливі. Дуже шкода саму компанію і колектив. Фактично на очах людей, що там залишилися, знищили роки їх роботи, їх особисті заощадження і активи. Та ще й стільки невинних людей постраждало. Війна — це кошмар.

— Але ви не думали залишитися з ними? Компанія все ж працює.

— Моє рішення піти з HarvEast не було пов'язано з «Мрією», ця можливість з'явилася пізніше. Активні військові дії на Сході України змусили нас перевезти офіс в Київ, як тоді здавалося — тимчасово, поки ситуація не стабілізується. Але конфлікт затягнувся, а я чудово розумів, що не зможу бути ефективним керівником без можливості бути на місці, на активах. А їхати назад і ризикувати життям я просто не був готовий.

— І ви вибрали компанію, яка знаходитися не на лінії фронту, але в стані дефолту. 

— Так склались обставини. Але якщо я ніяк не міг вплинути на ситуацію, в якій опинився HarvEast, то у випадку з «Мрією» я бачу реальний результат від моїх дій та рішень. Я впевнений, що нам вдасться зараз побудувати стійке і рентабельне підприємство.

НАЙЦІКАВІШЕ 

В інтерв’ю Agravery.com Саймон Чернявський розповів про те, що:

1) сам запропонував себе на посаду голови «Мрії»
2) привів з собою команду з HarvEast
3) техніку «Мрії» забрали ОТП і Райффайзен Банком Аваль
4) розраховує в найближчі два-три тижні завершити переговори про реструктуризацію боргів
5) не виключає майбутні банкрутства компаній, що входять до «Мрії».

— Тобто життя після дефолту є?

— Є. Ми — «живий» приклад. Нам вдалося вчасно взяти контроль над підприємством і зупинити процеси, які були запущені проти інтересів наших кредиторів. Найбільше досягнення — ми змогли розпочати цей сезон. Якби цього року ми нічого не робили, як розраховували попередні керівники, то було б набагато складніше врятувати ситуацію. Але оскільки ми змогли з невеликими запасами ресурсів і з дуже великою підтримкою з боку співробітників «завести» цю машину, бондхолдери і кредитори нас підтримали і надали кредит на 25 мільйонів, щоб ми могли закінчити сезон. Я вважаю, що тут спрацювала і нова команда. Ми прийшли з досвідом роботи в галузі, знали і довіряли один одному з попереднього місця роботи, тому було набагато легше починати.

— А ви прийшли з великою командою з HarvEast?

— Я прийшов з командою з восьми осіб, з яких п'ять було з HarvEast.

— Ви вже закінчили ревізію майна? Навесні ви говорили, що не зовсім розумієте, що ж належить «Мрії».

— Уже розуміємо, але ще не все контролюємо. Дуже багато проблем вирішуються в юридичному полі. Природно, ми оскаржуємо дуже багато домагань на наші активи і через суд шукаємо шляхи повернути те, що було втрачено.

— І скільки таких справ ведете?

— Дуже багато. У нас є процеси, які пов'язані з кредиторами: компанія в дефолті, і вони, природно, намагаються себе убезпечити. І є процеси, які ми ініціювали самі, щоб убезпечити або повернути активи. В основному — землю. Тому сказати, що ми чітко знаємо, що сьогодні контролюємо, я не можу — не розуміємо ще, чим закінчаться деякі розгляди.

— З весни щось помінялося?

— Остаточного завершення великих процесів поки немає, все в русі, але можна сказати, що ситуація стабілізувалася, а наша позиція значно закріпилася. За деякими процесам ми бачимо хороші шанси перемогти. Сьогодні «Мрія» контролює 180 тис. га землі, сім елеваторів, насіннєвий і два крохмальні заводи. Решту активів ми намагаємося повернути.

— Це стосується в основному нерухомості. А що з рухомим майном? Наприклад, дуже цікаво, навіщо ви стільки купуєте техніку. Куди поділася техніка «Мрії»?

— Нам теж це цікаво (сміється). Частина техніки пропала безвісти, частина була вилучена «ОТП» і «Райффайзен Банком Аваль», у яких у «Мрії» були лізингові програми. Нам вдалося відновити співпрацю з цими компаніями і частково повернути техніку, але цього недостатньо. Тому цього року ми вже закупили техніку на суму близько 5 мільйонів доларів і вже розробили інвестиційну програму на наступний рік.

— Як ви вважаєте, за півроку вам вдалося довести ринку, що «Мрія» встає з колін? Поліпшити репутацію компанії?

— Я вважаю, що ми це зробили більше, ніж на половину, але залишилася ще дуже велика частина роботи: згода наших кредиторів на умови реструктуризації. І це критично, без цього компанія не зможе вижити. І, звісно, нам потрібно підвищувати ефективність виробництва. У нас ще дуже багато роботи з точки зору отримання нормального врожаю та контролю витрат.

Читайте також: Операційний директор Віктор Кухарчук: За підсумками посівної «Мрія» обійшла всіх за показником «живучість»

— На якій стадії зараз переговори про реструктуризацію?

— На завершальній. Ми розраховуємо в найближчі 2-3 тижні фіналізувати і почати оформлення досягнутих домовленостей.

— Тобто озвучити якийсь варіант формату угоди зараз не можете?

— Не можу, за винятком того, що вже було озвучено. Основний принцип — наші кредитори стануть нашими акціонерами.

— Це була ваша ідея зробити кредиторів акціонерами? І які пакети ви збираєтеся їм запропонувати?

— Ідея не моя, вона очевидна і досить поширена. Історично вже багато компаній пройшли через конвертацію боргів в акціонерні капітали.

— Не пригадаю, щоб в Україні це було дуже поширеною практикою.

— Не впевнений, але в принципі механізм вже відпрацьований. Але виникає дуже багато нюансів: частина нашого фінансування йде через офшорні структури, частина — в Україні. Різні правила і різні законодавчі моменти, тому зараз ми намагаємося все звести в якусь єдину структуру.

— А які пакети акцій ви передасте кредиторам? Наскільки великі вони будуть?

— Вони будуть міноритарними, але разом будуть контролювати всі 100% акцій нової компанії «Мрія». Точних цифр поки не назву. Буде багато маленьких частин і фактично новостворена керуюча компанія на Кіпрі, яка стане правонаступником всіх активів холдингу в Україні.

— Ви говорите про зниження боргового навантаження. Який рівень, виходячи з нинішнього стану компанії, стане прийнятним?

— Ми виконали велику роботу з підготовки п'ятирічного бізнес-плану, згідно якого плануємо генерувати близько 70 мільйонів доларів на рік до 2019-го. Середній мультиплікатор, який вважається допустимим в цій галузі в Україні, — це 3,5. Отже, 70 множимо на 3,5 і отримуємо допустиме боргове навантаження — 245 мільйонів доларів. Це не означає, що нам відразу вдасться на нього вийти. Але ми робимо все, щоб бути близькими до цієї цифри.

— Нещодавно була інформація, що ви оголошуєте банкрутом одну з компаній, яка належить холдингу. Ви плануєте ще такі банкрутства?

— Це не виключено. Цей випадок — частина судового процесу, який для нас є захисним механізмом. Кожен випадок — унікальний, вимагає індивідуального підходу.

— Ви збиралися залучити в кредиторів 55 мільйонів. Це на операційні витрати компанії або на інвестиції?

— Це потреба підприємства в оборотних коштах до кінця 2016 року, вона передбачає три складові: кошти, необхідні для виконання виробничого плану, інвестиції в техніку і допоміжне обладнання і значні одноразові витрати, пов'язані з реструктуризацією.

— У вас багато кредитних ліній у комерційних банках?

— Майже на 600 мільйонів доларів. Деякі з них забезпечені заставами і залишаються на балансі компанії.

Читайте найближчим часом про підсумки сезону, які культури компанія планує почати вирощувати, навіщо розвиває кооперативи і які підходи Саймон Чернявський приніс в «Мрію» з СКМ. 

Читайте також: (Не)згасаюча "Мрія". Чому агрохолдинг родини Гут став банкротом?

Наталія Гузенко