Розвивай своє: як господарство на Житомирщині отримало право керувати меліоративною мережею

Понад 4 тисячі герктарів полів на Житомирщині зможуть отримувати зрошення в зоні обслуговування Теснівської осушувально-зволожувальної системи. До 2022 року в межах її роботи полив не застосовувався. Все змінилось зі вступом у дію Закону про організації водокористувачів. Завдяки приватним грошам перші 50 гектарів торік вже зрошувались Теснівською водою, а станом на травень 2023-го під поливом уже 258 га.

Теснівська осушувально-зволожувальна система побудована за радянських часів. Площа осушення - 4197,3 га, з який 2905,1 га з гончарним водовідведенням. Ця система включає 68 гідротехнічних споруд. Протяжність каналів водогосподарської мережі майже 110 км. Проте, цією меліоративною системою останніми роками ніхто не користувався, канали заросли, а обладнання із меліоративних колодязів та на шлюзах давно розкрадене. Сама меліоративна система унікальна, бо вона має подвійне регулювання та поєднує функції осушення та зрошення.

На землях Теснівської осушувально-зволожувальної системи з 2006 року працює фермерське господарство “Аделаїда”. На 3000 га вирощують зернові та олійні культури, але головним профілем виробництва фермерського господарства є картопля. Агрофірма вирощує насіннєву, столову та промислову картоплю. Купують її господарства для посадки, а також супермаркети та ринки. Відомі світові бренди роблять з житомирської картоплі смачні чіпси. Проте, ця культура дуже вибаглива до вмісту вологи у ґрунті.

“Останні декілька років клімат стає все більш посушливим. Тема зрошення для нас набувала все більшої актуальності. Ми почали приводити до ладу, розвивати та вкладати у меліоративну систему, яка розташована поруч із нашим господарством у Житомирській області. Спочатку провели експертизу, потім отримали дозвіл на проведення робіт, очистили канали та закуповували обладнання для здійснення ефективного зрошення. При цьому, вся ця система стоїть на балансі державних структур і за нею мали наглядати й утримувати її в робочому стані”, - розповіла голова ОВК “Лесині Джерела”, заступниця голови ФГ “Аделаїда” Олеся Рибалко.

Проблемою для керівництва агрофірми стало те, що гроші вкладались де-факто в майно іншого власника – держави. Тож гарантії, що за новим обладнанням та його роботою будуть доглядати належним чином не було. Вирішенням став Закон про організації водокористувачів, який був підписаний Президентом України в травні 2022 року. Згідно його положень, аграрії, які господарюють в межах обслуговування певної державної або комунальної меліоративної системи, можуть об’єднатись в ОВК та керувати власноруч подачею води на поле або її відведенням. Такі організації можуть самостійно встановлювати тариф на воду для учасників ОВК, інвестувати та розвивати власні меліоративні системи. Цією законодавчою ініціативою скористались і в ФГ “Аделаїда”. Керівництво створило перше в області ОВК - “Лесині Джерела”.

“Ми розпочали процес створення ОВК, як тільки закон вступив у дію. На перших етапах посадовці на місцях, реєстратори, нотаріуси не знали як трактувати ці чи інші положення закону. Це гальмувало процес оформлення. На допомогу прийшли юристи Всеукраїнської Аграрної Ради, які за підтримки Програми USAID АГРО проводили чисельні вебінари про створення ОВК. Також вони консультують господарства на кожному етапі. Це допомогло нам пройти перший етап до запуску ОВК. Наступний етап – це інвентаризація меліоративної інфраструктури та передача її нам. Очікуємо на цьому етапі проблеми, але будемо знов звертатись за правовою допомогою до ВАР та Програми USAID АГРО”, - зазначила Олеся Рибалко.

За її словами, врожай картоплі на зрошувальних площах зріс на 10 тонн з га. У планах - продовжувати розвивати полив та оновлювати меліоративну систему.

“Зрошення є дуже важливою складовою вирощування насіннєвої картоплі. Особливістю також є те, що через суворі фітосанітарні норми площі під насінням мають бути поодаль від посадкових площ іншої картоплі. Тому ми її вирощуємо подалі від населених пунктів та інших полів, це мінімізує вплив шкідників та хвороб на овоч. На такі поля воду плануємо подавати трубами, а не каналами. Таке транспортування менше забруднює воду та вона майже не випаровується, на відміну від відкритих систем подачі води. Також у планах відновити водосховище, яке розташовано поруч, та розвинути мережу осушувальної системи, щоб мати можливість на 100% контролювати вологу в ґрунті. Адже занадто багато води на полі теж впливає на якість та врожайність”, – додала голова ОВК “Лесині Джерела” Олеся Рибалко.

Упевненості господарству додає те, що кожна копійка інвестицій у зрошення буде йти саме на розвиток. Створення ОВК дає можливість самим встановлювати штат працівників та їхню  заробітну плату. Тож і тариф на воду стане більш прозорим, аніж той, що пропонує держава. На сьогодні в ОВК “Лесині Джерела” лише один член – ФГ “Аделаїда”, але закон дає можливість вступити до нього будь-якому фермеру в межах роботи цієї меліоративної системи.

Нагадаємо, за підтримки Програми USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО), експерти Всеукраїнської Аграрної Ради розробили та презентували посібник з питань утворення та діяльності організацій водокористувачів. У ньому містяться відповіді на всі юридичні та практичні запитання, а також алгоритми дій щодо утворення та становлення ОВК, тарифоутворення та оплати їх послуг, оподаткування та управління майном тощо.

Посібник можна завантажити за посиланням.