Ринок мінеральних добрив зросте на 15% у 2023 - Group DF

Ринок мінеральних добрив почав відновлення та може зростати до 15% на рік вже починаючи з 2023 року. При цьому внесок хімії у ВВП країни може з часом збільшитись до 8-10%. Такі оцінки озвучив Олег Арестархов, директор з корпоративних комунікацій Group DF в колонці ІА «Інтерфакс-Україна».

«Ринок досягнув свого дна на початку літа і розпочав відновлення, –  наголосив Олег Арестархов, – попри війну ми вже зараз спостерігаємо значне зростання попиту. На прикладі хіміків дуже яскраво видно, що український бізнес набагато швидше адаптується та пристосовується до форс-мажорів. В умовах війни та зруйнованих логістичних ланцюжків, українські заводи забезпечували виконання всіх взятих на себе зобов'язань».

За його словами, наразі у покупців сформувався значний відкладений попит на купівлю великих обсягів азотних добрив до весняної посівної 2023 року. Після запуску зернової угоди у аграріїв нарешті з'явилися обігові кошти, що дало аграріям можливість розпочати формування необхідних запасів на весну 2023 року, активно купуючи добрива.

«Дефіцит обігових коштів у аграріїв ще спостерігається. Але зараз ми бачимо, що все більше фермерів заздалегідь закуповують добрива, віддаючи перевагу синиці в руці, аніж журавлю на горизонті. Причому ціну "журавля" спрогнозувати не береться ніхто. Ціни на газ, який є основною сировиною для виготовлення азотних добрив,  вкрай складно спрогнозувати.  Новий тренд завчасних закупівель добрив стає особливо характерним для середніх та великих агрохолдингів. Їхня бізнес-мотивація в умовах невизначеності зрозуміла: вони прагнуть в 2023 році знизити бізнес-ризики та отримати прогнозовану прибутковість бізнесу», – зазначив експерт.

За його словами, попит підігрів також той факт, що вітчизняні виробники восени суттєво знизили ціну. В очікуванні суттєвого збільшення продажів заводи пішли на зниження ціни – насамперед на два базових продукти – на аміачну селітру та КАС.

Арестархов переконаний, що у 2023 році обсяги закупівель мінеральних добрив українськими аграріями будуть тільки зростати. «В цьому немає якогось економічного дива. Суттєво збільшиться обсяг добрив, що вносяться на гектар землі. 2022 рік був роком падіння врожайності, фермери спробують повернути врожайність на більш високі рівні. Зараз середні показники України за обсягом добрив, що вносяться на гектар, не перевищують 80-100 кг/га, у той час, як Китай уже вносить 340 кг/га, Бразилія – 246 кг/га, США – 140 кг/га», – зазначив представник найбільшого виробника добрив в Україні.

Арестархов наголосив, що агросектор та хімія стануть «новими драйверами української економіки». «Ці галузі вже адаптувались до нових умов і почали відновлюватися швидше за інших, не чекаючи закінчення війни. Перемога України у війні безумовно спровокує справжній бум цих галузей. Роль цих галузей в макроекономіці – посилиться», – йдеться в колонці.

Ще один фактор, який сприятиме поступовому посиленню позицій українських виробників мінеральних добрив – хороші перспективи українських виробників на світовій продовольчій арені.

«Потрапляння РФ, Білорусі під санкційний каток відкрило для України певні можливості на світових ринках»,  – зазначив Арестархов. «Україна рано чи пізно вступить до ЄС. Тому логічно, що українські виробники, такі як Ostchem, активно придивляються до ринків ЄС: їхня амбіція – забрати в Європі частину споживачів, які раніше купували російські та білоруські добрива. Ми зможемо конкурувати та зі світовими гігантами в Європі, ми вчасно модернізували виробництво», – додає він.

Представник Group DF переконаний, що позиція України на глобальних ринках добрив та продовольства у найближчій перспективі буде залежати від того, наскільки грамотно коригуватиметься зернова угода. Стратегічно ж позиція країни на глобальному ринку добрив залежить від термінів закінчення війни та вміння українського Уряду ефективно відстоювати інтереси власних виробників через різні інструменти в рамках WTO.

«В України на «світовій продовольчій арені» є чотири безперечних козирі – сильний АПК, гарна транспортна інфраструктура та вихід до моря, значні виробничі потужності з виробництва добрив та великий кадровий потенціал. Додаткові козирі з’являться після завершення війни та вступу країни до ЄС. Але в Європі потрібно бути готовими до наджорсткої конкуренції з міжнародними гравцями та до особливих вимог директив ЄС в галузі екології», –  зазначає Арестархов.