Q&A: навіщо виробникові новий стандарт ISO та як йому відповідати

19 червня 2018 року на сайті Міжнародної Організації зі Стандартизації (ІSО) опубліковано про прийняття нової редакції стандарту ISO 22000. Які нововведення були оприлюднені та що це буде означати для виробника розповідає доцент кафедри стандартизації та сертифікації с/г продукції НУБІП України Юлія Слива.

Навіщо відбувається оновлення стандарту ISO 22000?

Попередня версія стандарту була опублікована в 2005 році. Стандарт ISO 22000 встановлює вимоги до системи менеджменту безпеки харчової продукції і призначений для всіх організацій, які здійснюють діяльність, що має відношення до будь-яких етапів ланцюга створення харчової продукції. ISO 22000 отримав поширення у всьому світі. Але щоб завжди залишатися актуальним і корисним, він повинен еволюціонувати, як і інші стандарти. Починаючи з 2015 року над його переглядом працюють експерти із 35 країн світу, які є членами ІSО.

У чому принципові відмінності нової версії стандарту від попередньої?

Нова версія стандарту повністю приведена у відповідність зі структурою чинних стандартів ISO 9001 та ISO 14001, він абсолютно сумісний із ними і вимоги до означення контексту (оточення), управління документацією, персоналом, ризиками у структурі є тотожними. Тому, на основі цих, як мінімум, трьох стандартів виробник може вибудувати єдину систему управління підприємством.

Структуру нового документу було приведено до структури високого рівня (HLS), як і інші стандарти на системи менеджменту. У новій версії стандарту змінено підхід до розуміння ризику, введено чітке розмежування між ключовими термінами, такими як Критичні Контрольні Точки, Операційні Програми-передумови та Програми-передумови.

Читайте також: Проти Леніна, або аграрії та експерти об’єднались для запуску ринку ріллі

Розробники системи управління безпечністю харчових продуктів повинні ідентифікувати не лише ризики для безпечності кінцевого харчового продукту, а й загрози та можливості щодо функціонування та дієвості самої системи. Такий ризик-орієнтований підхід, як життєво важлива концепція в харчовому бізнесі, призначений ідентифікувати та управляти ризиком як на операційному рівні, керуючись принципами HACCP (Hazard Analysis Critical Control Point), так і на стратегічному рівні системи управління (бізнес-ризик). Оцінювання та розроблення заходів керування ідентифікованими ризиками дозволить підприємству досягати конкретні бізнес-цілі.

Крім того, обов’язковими елементами системи управління безпечністю харчових продуктів в новій версії є розроблення заходів для попередження шахрайства та біотероризму (навмисної шкоди).

Яким чином можна ознайомитись із новим стандартом?

Гармонізованої національної версії нового стандарту, тобто ДСТУ ISO наразі не існує. Ті, хто хочуть перейти на нову версію стандарту, можуть ознайомитись із вимогами лише на англійській або французькій мовах, шляхом придбання офіційного стандарту ISO (https://www.iso.org/standard/65464.html).

На сьогодні виробник може пройти процедуру оцінки відповідності та сертифікації на відповідність вимогам стандарту ISO 22000 версії 2005 року і уже потім, протягом трьох років, переходити на нову версію. На мій погляд, розроблення та прийняття національної версії стандарту ДСТУ ISO 22000 може відбутись до кінця року. У лютому цього року був створений профільний комітет (ТК) 191 «Системи управління безпечністю харчових продуктів», тож є надія, що справа має зрушити з місця доволі швидко.

Що буде із старим стандартом ISO 22000:2005?

ISO 22000:2018 скасовує та замінює ISO 22000:2005. Організації, сертифіковані за стандартом, мають три роки з дня публікації для переходу на нову версію.

Читайте також: Наслідки посухи: що очікують фермери від жнив-2018?

Як швидко українські  підприємства переходитимуть на новий стандарт?

Є два типи компаній, одні – чекають три роки, а потім в авральному режимі запроваджують вимоги стандарту, а інші роблять це поступово. Пройшовши процедуру сертифікації на відповідність вимогам версії 2005 року до 19 червня, підприємства протягом року–двох працюють над переходом на нову версію і під час чергового наглядового аудиту чи ресертифікації заявляють про відповідність новій версії та здійснюють «м’який» перехід.

Це дозволяє зменшити вартість сертифікації, адже перехід з однієї версії на іншу та проходження сертифікації з нуля мають різну вартість. Крім того, це пом’якшує «шок» від потреби розробляти, впроваджувати та проходити оцінку відповідності згідно вимог нової версії в досить короткі терміни.

Скільки буде коштувати сертифікація підприємству?

Сертифікаційні органи ще не встановили остаточну вартість, адже пройшло замало часу з моменту публікації. Загалом, можна сказати, що вартість може складати від 15 до 60 тис. грн – залежно від масштабів підприємства та статусу сертифікаційного органу.

На які аспекти виробник має звернути особливу увагу?

Варто зрозуміти, що новий стандарт дозволяє забезпечити структуру управління не лише внутрішніми ризиками для безпеки харчового продукту, а й розробити систему управління зовнішніми ризиками, на які безпосередньо не впливає підприємство, проте які є важливими у аспекті побудови мережі постачання. Тобто, у разі оперування внутрішніми процесами підприємство може створити умови попередження небезпек до виходу кінцевого продукту за межі підприємства.

Далі складніше, коли продукт «виходить» за територію підприємства. Постають не контрольовані для підприємства ризики, які слід ідентифікувати, оцінити та розробити заходи управління, зокрема, навмисне завдання шкоди, навмисне внесення небезпечних речовин у продукт, навмисне завдання шкоди бренду, саботаж та шахрайство. Стандарт зобов’язує підприємство розробити систему визначення та встановити, у яких критичних точках життєвого циклу харчового продукту можуть бути такі ризики, визначити їх.

Читайте також: (Не)потрібне зростання: чи знайдуть аграрії покупців, якщо збільшать виробництво молока

Приміром, це пакування, коли є ризик, що упаковку можна легко підробити шахраям, чи ризик появи фальсифікату на стадії формування партії, коли працюють декілька виробничих площадок одного підприємства, а партія формується іншим логістичним центром. У цьому випадку партія повністю або якась ъъ частина може бути фальсифікована. Тобто підприємство зобов’язується за стандартом контролювати усі можливі як внутрішні, так і зовнішні ризики. Також такі зміни у стандарті мають на меті покращення поінформованості та обміну інформацією між операторами ринку «крок вперед – крок назад», що дозволить більш прискіпливо обирати постачальників та партнерів і бути більш впевненими у них, якісно взаємодіяти з усіма ланками процесу – логістикою, ритейлом тощо. Крім того і сам споживач може бути більш упевнений у тому, що продукт до нього дійшов оригінальний та безпечний та не створює загрози здоров’ю під час споживання.